Єдина українська ідея, яка будь-коли існувала – це софійність.
Це практична мудрість буття, це життя, яке базується на конкретних, характерних для нас, сформованих і зафіксованих в нашому колективному несвідомому цінностей.
Ми є софійною нацією.
Такі думки висловив заступник керівника департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ; радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації; викладач програми «Етика-Політика-Економіка» в Українському католицькому університеті та Інституті лідерства і управління УКУ; співзасновник і викладач Української академії лідерства, Андрій Зелінський, під час пресконференції в пресцентрі Главкому.
Андрій Зелінський, капелан УГКЦ.
Ми можемо писати скільки завгодно різноманітних ідеологій.
Суть не в текстах.
«Ми, як жінка Лотова, зависли в минулому, шукаючи власну національну ідею.
А єдина українська ідея, яка будь-коли існувала – це софійність.
Це практична мудрість буття, це життя, яке базується на конкретних, характерних для нас, сформованих і зафіксованих в нашому колективному несвідомому цінностей.
Ми є софійною нацією.
Це те, що дозволяло нам, коли зникали державні інститути й втрачалися будь-які ознаки державності, ми зберігали нашу національну самобутність, ми знали, що ми українці», - каже Зелінський.
«Скажімо Революція гідності.
Вартує зазначити, що розпочиналася вона з одних цінностей, а завершилася дещо іншими.
Однією із основних цінностей, яка об’єднала тоді людей, була справедливість.
Про цю цінність говорили на Майдані різними мовами, говорили представники різних вір, у той же час командуванням ЗСУ по військах розсилалися шифрограми про розгін протестувальників на Майдані.
Але нам, на жаль, не вдалося інституціоналізувати справедливості.
Адже в рейтингу довіри суди та правоохоронні органи знаходяться дуже низько.
І це стосується легітимності влади як такої», - продовжує капелан.
На його думку, існує два механізми консолідації: ідеологічний і онтологічний.
Онтологічний – це про буття.
Цінності, які ми сповідуємо, змінюють щось, це не просто гасла, це критерій прийняття особистісних та спільних колективних рішень.
А ідеологічний – це про питання ідентичності.
нехай буде мова, армія, віра.
Як показала практика, «армія, мова, віра» не мають станом на сьогодні достатнього консолідуючого потенціалу в Україні.
Переглянути запис пресконференції.