Доповнена та віртуальна реальності: що це таке, та який вплив на мозок

Що ж таке доповнена та віртуальна реальності? Які між ними відмінності, а також який вплив на мозок можуть завдати.

Про це написали журналісти порталу kunsht.

Доповнена реальність.

Вперше про augmented reality (AR – доповнена реальність) написав у 1901 році Франк Баум у романі "The Master Key" (Майстер-ключ).

У 1968 році Айвен Сазерленд винайшов перший дисплей-шолом (так званий head-mounted display), а в 1990-му Том Кодел вигадав термін доповнена реальність.

За допомогою доповненої реальності можна бачити навколишній світ трохи видозміненим, тоді як у віртуальній реальності відбувається повне занурення в "загальний інтерфейс шлюзу" (Common Gateway Interface) – середовище, згенероване комп’ютером.

У ширшому контексті доповнена реальність – це спроба вчених зробити комп’ютерні інтерфейси невидимими, при цьому поліпшуючи взаємодію людини з реальним світом.

Доповнена реальність: чи існує загроза.

В чому загроза.

Як стверджують науковці, AR може бути використана не лише на благі справи.

Так, японський режисер і дизайнер Кеїчі Мацуда у своїх роботах показує можливі зловживання у галузі доповненої реальності.

Наприклад, у відео Hyper-Reality демонструє абсурдний і провокаційний варіант розвитку AR: людина перебуває у світі, де все її життя обумовлене взаємодією з цією технологією, тож певною мірою користувач втрачає свободу.

Але чи не спричинить надмірне застосування AR зменшення креативності?.

При цьому американський медіахудожник Зах Ліберман зі своєю візуалізацією звукових хвиль у просторі показує, що це не так, адже використання засобів доповненої реальності допомагає фантазувати на новому рівні.

Віртуальна реальність.

Віртуальна реальність (VR) – це комп’ютерний сценарій, що імітує реалістичний досвід.

Для його створення можна використовувати панорамні (360 градусів) фото або відео.

При цьому графічно створені елементи допомагають перенести людину в зовсім інший світ.

Вплив на мозок.

Чи реагує мозок людини у віртуальній реальності та яка різниця між двома реальностями, і як мозок розпізнає кожну з них? Нейробіолог Джон О’Кіф і норвезьке подружжя Едвард і Мей-Бріт Мозер отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття "просторових клітин".

Вони пояснюють, коли тварина сприймає довкілля, утворюються певні нервові структури, що складаються з клітин, які кодують просторову інформацію.

Кожен такий нейрон активується саме тоді, коли організм повертається до місця, інформація про яке в ньому закодована.

Тож такі нервові структури можуть утворюватися навіть під час перебування у віртуальній реальності.

Тобто наш мозок може закодувати нейрони для місць, які не є реальними, або переживати віртуальний досвід як реальний.

Це відкриття означає, що віртуальна реальність обдурює наш мозок, принаймні частково.