Як повинна відреагувати Україна на коронавірус: бачення Супрун

Екс-очільниця МОЗ Уляна Супрун пояснила, чому населення України не було готовим до евакуації своїх громадян з Китаю та поділилася баченням того, як комунікація з населенням мала б працювати з самого початку: роз'яснити ситуацію, не допустити паніки, відповісти конкретними заходами.

9 січня ВООЗ підтвердила, що новий коронавірус було виділено від однієї людини, яку госпіталізували.

Відтак, слід було створити оперативний штаб з реагування на коронавірус в Україні.

До якого долучити: МОЗ України, Центр громадського здоров'я, ДСНС, НАМНУ, Державну митну службу України, Державну прикордонну службу України, Держпродспоживслужбу, СБУ, ВООЗ, CDC, зазначила пані Уляна та додала, що однією із задач штабу повинна була бути якісна комунікація.

Якою повинна бути комунікація.

Уляна Супрун.

“Для оперативного інформування населення та запобігання паніки, важливо одразу розпочати правильну та постійну комунікацію.

Оперативний штаб має визначити канали отримання та поширення повідомлень, які повинні стати першоджерелом повідомлень про коронавірус та піклуватися, щоби інформація від них виходила оперативно і щодня.

Усі посадові особи, які коментують ситуацію з коронавірусом, мають посилатися на це джерело”.

Такими джерелами можуть бути: МОЗ України, ЦГЗ, МЗС та міжнародні організації ВООЗ і CDC.

Аудит ресурсів.

Провести аудит закладів та оснащення для оперативної протидії поширення коронавірусу.

З'ясувати чи є кваліфіковані медики.

Визначити опорні медичні заклади, куди направлятимуть пацієнтів в разі необхідності карантину,.

Перевірити наявність планів/стандартів інфекційного контролю, включаючи справні системи вентиляції та знезараження стічних вод, що не дозволяє вірусу потрапити у довкілля.

Чи є в цих закладах в достатній кількості обладнання, необхідне для проведення інтенсивної терапії: справні оксигенатори, кисневі маски та апарати для штучної вентиляції легень.

Чи забезпечений медичний персонал, якого планують залучити до надання допомоги засобами індивідуального захисту: захисними костюмами, респіраторами, окулярами, рукавичками тощо.

Яким чином відбуватиметься очищування та дезінфекція приміщень, захисного одягу, інструментів та меблів, а також утилізація матеріалів, які призначені для одноразового використання.

Також Уляна Супрун зазначила, що на цьому етапі слід було замовити тест-системи для діагностики коронавірусу Covid-2019.

Уляна Супрун.

“Дуже важливо дізнаватися максимум інформації щодо здоров’я всіх, хто прибуває в Україну.

Навіть, якщо людина не відвідувала держави, де зареєстровані випадки коронавірусу.

Окрім контролю температури можна застосовувати спеціальне анкетування кожного пасажира ще на борту літака, поїзда чи судна”.

Слід не лише припиняти авіасполучення, а за можливості зменшити кількість пунктів пропуску людей (прикордонних пунктах, в аеропортах), адже так легше встановити спостереження за станом здоров’я людей, які подорожують.

Окрім того, Супрун вказала на те, що евакуація українців з Китаю мала б відбутися набагато раніше — до кінця січня.

Це нормально, що українці не були готовими до евакуації, адже ніхто не очікував, що доведеться евакуювати співгромадян з інших країн,.

– резюмувала пані Уляна.

Санаторій СБУ у місті Ворзель, Київщина.

Куди на думку Супрун слід було поселити евакуйованих.

Уляна Супрун.

“Місце для поселення евакуйованих обиралося б у Київській області.

Це найбільш безпечна територія, бо: поруч знаходиться аеропорт, в регіоні працюють провідні фахівці, розташовані клінічні та лабораторні бази, тут також наявна хороша інфраструктура та необхідні лікарні.

Вдалим вибором міг би стати, наприклад,.

санаторій СБУ у місті Ворзель”.

Зокрема, команда медиків, які працюють на місці, формувалась б з лікарів-добровольців, а от чесна комунікація з місцевим населенням, яке мешкає поблизу місця проведення карантину, мала б проводитися заздалегідь.

Запровадження цих заходів не залежить від наявності чи відсутності СЕС, їх послідовність та успішність засновані на досвіді та наукових підходах епідеміології.

Розгубленість і приховування деталей є супротивниками в ефективній боротьбі з інфекційними хворобами, додала Супрун.