Шановні співвітчизники!.
Сьогодні ми проходимо один із найважчих періодів в історії країни – одночасно маємо давати раду пандемії коронавірусу, російській агресії та економічній кризі в країні та у світі.
Ми всі дуже хвилюємося за здоров’я та життя своїх рідних і близьких та за свій майбутній добробут.
Однак саме зараз ми не можемо оминути увагою проблему, від якої залежить існування нашої країни.
Влада, а разом з нею і вся країна, сьогодні стоїть на межі фатальної помилки.
Ця помилка може коштувати нашій країні незалежності й самого існування, а багатьом нашим громадянам – як військовим, так і цивільним – коштуватиме життя.
Ця помилка – підписання рішення про створення так званої консультаційної ради з «представниками ОРДЛО» – російських окупаційних адміністрацій.
Рішення, яке 11 березня таємно, за спиною парламенту та українського суспільства, узгодив у Мінську голова Офісу Президента Андрій Єрмак.
Подібні доленосні для країни документи не можуть ухвалюватися без широкого громадського обговорення.
Це ляпас кожному українцеві і особливо всім, хто захищав та захищає Україну на фронті.
Зміст цього рішення – неприпустимий! Адже переговори України з «повноважними представниками ОРДЛО», а насправді маріонетками країни-агресора, – це визнання російської пропаганди про те, що в Україні нібито громадянська війна.
Саме так це зрозуміють у світі.
Фактично це капітуляція України.
Це відмова України від Криму і «злив» судових процесів проти Росії, а отже – зрада наших громадян (незалежно від їх національності чи паспорта), які живуть там.
Далі буде втрата Україною міжнародної підтримки та зняття санкцій з Росії.
Адже Берлін, Париж чи Вашингтон не можуть бути більш проукраїнськими, ніж Київ.
Зрештою це призведе до неможливості ухвалення Києвом будь-якого рішення без погодження з Москвою, що означає спочатку втрату незалежності нашої держави, а потім федералізацію України за кремлівським планом і подальше розчленування України.
Більш того, у документі, на якому А.Єрмак написав «согласен», немає жодного слова про виведення російських військ з нашої території та роззброєння місцевих бойовиків, про отримання Україною повного контролю над державним кордоном.
Не може бути й мови про будь-які політичні рішення, тим більше про вибори на окупованій частині Донбасу, без вирішення безпекових питань.
Українська влада хоче погодитися на процедури функціонування так званої консультативної ради, що означатиме її визнання як частини офіційних переговорів.
Влада або не розуміє цього, або розуміє і навмисно веде країну до капітуляції.
Але капітуляція – це не мир.
Мир у нас зараз – на більшості території України.
Завдяки нашій армії та волонтерам.
Кожен із нас, громадян України, може відвернути цю фатальну помилку, нагадавши владі, що недопустим є виведення Росії у ситуацію «понад конфліктом» та ведення прямих переговорів з «повноважними представниками ОРДЛО» у будь-якому форматі.
Також недопустимим є обговорення політичних питань (наприклад, виборів) до вирішення безпекових питань – виведення російських військ, роззброєння місцевих бойовиків, отримання Україною контролю над своїм державним кордоном.
Що ви можете зробити:.
Підписати петицію на сайті президента.
Відправити листа депутатові партії, яку Ви підтримуєте, депутатові зі свого округу або голові своєї області, міста, громади (текст листа – тут; дізнатися свій виборчий округ можна тут, електронні адреси депутатів тут, або можна написати на адресу Верховної Ради (Київ, 01008, вул.
Грушевського, 5), контакти голів обласних рад, мерів міст чи голів громад можна знайти на веб-сайтах відповідних рад, міст чи громад).
Поширити це звернення та попросити своїх знайомих також приєднатися до нього (форма для підпису).
Як відповідальні громадяни, ми зараз переважно знаходимося вдома.
Однак, громадянська відповідальність – це не лише вберегти співгромадян від хвороби.
Це також уберегти владу від небезпечної помилки, а свою державу від знищення.
Допоможемо нашим військовим, які захищають нас на передовій!.
Центр спільних дій.
Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».
Рух Чесно.
Український центр європейської політики.
Школа політичної аналітики НАУКМА.
Детектор медіа.
Центр економічної стратегії.
ГО Сильні громади.
ГО Трансперенсі Інтернешнл Україна.
ГО Адвокат майбутнього.
Ресурсний центр ГУРТ.
Фундація DEJURE.
ГО «Докудейз».
Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров‘я».
Соломія Боршош, експертка і громадська діячка.
Ілона Сологуб, Vox.
Максим Скубенко, Vox.
Юлія Мінчева, Vox.
Олександр Жолудь, Vox.
Світлана Сліпченко, Vox.
Лєна Шуліка, Vox.
Злобіна Зоя.
Інна Лациба, ГО «Український центр європейської політики».
Ксенія Алеканкіна, Vox.
Юлія Кучерява,Vox.
Оксана Тимченко, Vox.
Ольга Галиця.
Олексій Крименюк.
Євгеній Монастирський, House of Europe.
Бойчук Ірина.
Мар’ян Манько, Ukraїner.
Оксана Очкурова, ГО «Центр спільного розвитку Дієва громада», Старобільськ.
Назар Мошняга,Vox.
Ганна Войтікова, IT.
Денис Назаренко.
Константин Полак, IT.
Тетяна Тищук, Vox.
Дмитро Яровий, Київська школа економіки.
Андрій Пелещишин, Національний університет «Львівська політехніка», доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри.
Богдан Прохоров, Центр економічної стратегії.
Богдан Малиняк, Експертно-аналітична група «Акцент».
Олеся Колодій, журналіст.
Іван Симоновський, Banda.
Андрій Никифорук.
Олег Левик, пенсіонер.
Марія Кіщак.
Михайло Мартиненко, історик.
Ігор Тодоров, Центр міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції, Ужгород.
Тарас Крупський.
Богдан Червак, ОУН.
Анатолій Бабинський, докторант Українського католицького унівесритету, гостьовий науковий співробітник Університету Торонто.
Олег Рибачук, голова ГО «Центр спільних дій».
Котляр Роман, політичний оглядач, ФБ-блогер.
Богдан Паска, кандидат історичних наук, провідний фахівець Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.
Ганна Паска, аспірант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.
Івано-Франківськ) за спеціальністю «Історія і археологія».
Микола Сташків.
Олександр Кобзар.
Валерія Золотарьова, Vox.
Погорєлова Ірина, журналістка.
Юрій Данченко.
Нікулін Даниїл, студент/громадський діяч/активість ВГО «Солідарна Молодь».
Тарас Жовтенко, директор Аналітично-інформаційного центру «Захід-Схід», доцент НУ «ОА».
Святослав Шеремета, Меморіально-пошуковий центр «Доля», ГО «Українські меморіали».
Віктор Юрченко, науково-педагогічний працівник.
Олександр Марков, пенсіонер.
Віктор Агейченко, самозайнятий.
Олег Диба, інтернет-видання «Закарпаття онлайн», головний редактор.
Маврков Олександр, пенсіонер.
Орест Фвр’ян.
Анатолій Бойко, Одеська обласна організація ВГО КВУ.
Євген Куліш, волонтер «Сила Допомоги».
Гнатюк Сергій, ІТ спеціаліст.
Олексій Очеретько, пенсіонер.
Ольга Очеретько (Герасимова), пенсіонер (росіянка).
Марія Кісельова, менеджерка.
Василь Милимук, ПВКФ «В.
Андрій Арнаут, адвокат.
Романова Тетяна, ГО «Агенція міських ініціатив».
Єгор Потоцький, ГО Моя Новопсковщина.
Сергій, Фонд «Шлях до дому».
Зеленко, Радикальна партія.
Ольга Нагорнюк, бібліотекар.
Сергій Бондаренко, ГО «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій “ДІАЛОГ”».
Огородник Сергій, журналіст.
Сергій Назарчук, Благодійний фонд «Сприяння територіальній безпеці – Сила єдності».
Свячений Юрій, ГО «Місцеві ініціативи», розвиток громадянського суспільства.
Дмитро Ченчик, Харківський національний університет імені В.
Каразіна, викладач.
Ярова Наталя.
Сергій Зеленін, науковий співробітник ОНУ імені Мечникова.
Халавка Тарас, громадський діяч.
Nataliya Lingenfelder, TLT.
Ольга Кунтиш, ГО «Агенція ефективного розвитку».
Катерина Шуман.
Шаров Роман.
Андрій Клекот, КЗ «Музей П.
Чайковського і Н.
фон Мекк».
Кирило Бойко, видання «Ізбір.
Ком», редактор.
Сергій Братчук, Заслужений журналіст України, учасник російсько-української війни.
Андрій Вишневський, правник, громадський діяч.
Богдан Лепявко, науковець, громадський діяч.
Наталія Михайленко, громадський діяч.
Олександр Себов, ФОП.
Юрій Степанець, ГО Наше Поділля.
Гайда Таїса, ГО «Автомайдан Вінниччина».
Сергій Макаренко, музичний продюсер.
Гуцалюк Сергій, учасник російсько-української війни, історик.
Микола Леонов, старший науковий співробітник.
Павлюк Степан, вчений, академік НАН України.
Володимир Лисенко, письменник, журналіст (фрілансер).
Володимир Войтенко, Голова Правління Української кіноакадемії.
Михайло Роль, журналіст, політичний експерт, громадський діяч, Заступник голови Демократичного об’єднання «Українська Національна Рада».
Ігор Жданов, Міністр молоді і спорту України (2014-2019 роки), голова наглядової ради Фонду «Відкрита політика».
Евгений Хорошко, пенсіонер.
Михайло Чижиков, студент.
Олег Чопко, приватний підприємець.
Здебський Аскольд, майстер ТзОВ «УніБур.
Марта Онуфрів, громадська діячка.
Святослав Бабіля.
Володимир Федосєєв, пенсіонер.
Михайленко Анна, волонтер.
Василь Гажаман, ГО «Іститут етнополітики та конфліктології».
Сергій Михальонок, Кіровоградський Євромайдан.
Людмила Ткаченко, громадський діяч.
Дмитро Степасюк, торговий представник ДК «Аліус».
Ігор Кондратюк, телепродюсер та телеведучий.
Світлана Іщенко, пенсіонер (фізик за освітою).
Іванна Лопацька, адвокат.
Володимир Кузнєцов, головний науковий співробітник Інституту філософії ім.
С.Сковороди НАН Україниофії ім.
Владислав Конько, підприємець.
Віктор Школьний, електрик.
Марія Наконечна.
Гавриленко Тетяна, ГО «Рух Добра Воля».
Володимир Калиш, ФОП.
Степан Процюк, письменник.
Богдан Рижак, Криворізький центр розслідувань.
Ігор Бабюк, директор Буковинського центру виборчих технологій.
Генова Тетяна, пенсіонер.
Вербицький Євген, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Исаев Михаил, работник Аппарата Премьер- министра Украины, пенсионер, инвалид.
Галина Іванько, кандидат філософських наук, доцент, пенсіонерка.
Роман Калитчак, Львівський національний університет імені Івана Франка.
Віталій Цокур, Громадська організація «Осяжний Обрій» / правозахист, реформа СБУ.
Іван Марчук, громадський діяч.
Сергій Вакуленко, голова Харківського історико-філологічного товариства.
Черкашина Наталья.
Черкашин Даниил, студент.
Попазов Анатолий, УБД.
Сергій Трегубенко.
Спендовська Тетяна, учитель.
Мойсієнко Віктор, професор Житомирського державного університету.
Олена Нікітенко, ОТГ, заступник селищного голови.
Ярослав Гарасим, Всеукраїнська асоціація викладачів української мови і літератури / освіта, культура.
Ляшкевич Володимир, письменник, гол.
«Поетичні Майстерні».
Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ.
Світлана Яремчук, ФОП.
Валентин Заєць, пенсіонер.
Олег Магалецький, підприємець.
Олександр Сухомлин, НБУ.
Роман Марченко, музикант.
Алла Зубовська, менеджер.
Ігор Кісельов, журналіст фрілансер.
Георгій Манчуленко, політик, народний депутат України 2-4 скликань, підкорювач Північного полюсу.
Інна Царькова.
Ігор Царков.
Анатолій Бабуцький, старший науковий співробітник.
Тарас Вінцковський, ОНУ імені І.
Мечникова, історик.
Прегон Вікторія.
Тарас Ковальчук, ФОП.
Горішній Віктор.
Марина Отт, Vox.
Анатолій Подольський, Український центр вивчення історії Голокосту.
Марія Крючок, студентка Лондонської школи економіки та політичних наук.
Іванюк Андрій, режисер.
Roman Avramenko.
Дмитро Понамарчук, вільний журналіст.
Надія Бальжик, пенсіонер.
Iван Попов.
Вікторія Алієва, ISAR Ednannia.
Олексій Кошель, голова Комітету виборців України.
Олег Нєфєдєв, програміст, підприємець.
Усович Сергій.
Олександр Панасюк, Агенцція МКТ.
Оскана Дробчак, IT.
Володимир Пономаренко, Сумське обласне відділення КВУ, директор.
Володимир Кобрин, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри конституційного права.
Книш Олег, доцент, Українська академія друкарства.
Володимир Пономаренко, Сумське обласне відділення ВГО КВУ, директор.
Юлія Буцко, бухгалтер.
Жанна Левковська.
Василь Башинський, IT.
Ірина Сидун, викладач.
Євген Дорошенко, військовий, ветеран АТО.
Юрій Городніченко, Професор, Університет Каліфорнії (Берклі).
Сергій П’ятниця, пенсіонер.
Тарас Жук.
Олег Прокопенко.
Олексій Андреєв, бухгалтер.
Роман Ленчовський, соціолог.
Євгенія Закревська, адвокат.
Роман Кушнір, інженер-радіотехнік.
Дарія Тимоніна.
Галина Коробка, перекладач, викладач, Харківська державна академія культури.
Алла Коробка, пенсіонерка.
Дмитро Єсипенко, науковець.
Віталія Яремко, аспірантка.
Куземська Лідія, соціолог, Університет Ланкастеру.
Прокопенко Олексій, волонтер.
Тетяна Солдатова, юрист.
Елла Петренко, ГО Білозерський центр регіонального розвитку.
Ірина Баришенко, ГО «Євсуг діє».
Шакун Наталія, викладач.
Опришком Тетяна, пенсіонерка.
Микола Назарчук, пенсіонер.
Бойко Євгеній, менеджер освітніх проєктів.
Мартин Ковалко, підприємець.
Алла Сорочан, дизайнерка, діячка культури.
Юлія Коломак, діячка культури.
Віра Машніна, Громадське Телебачення.
Тетяна Наболотна.
Карабак Андрій, підприємець.
Наталія Васькевич, вчителька.
Андрій Грудкін, ГО «Ґрунт», м.
Maryan Manko.
Oxana Ochkurova.
Tetyana Nabolotna.
Vera Mashnina.
Alla Sorochan.
Martyn Kovalko.
Julia Kolomak.
Краснопьоров Валентин, ГО «Сильні громади».
Лист до депутата/мера/ голови ОДА чи облради.
Народному депутату України/ меру (міста)/ голові … обласної ради/ голові …громади.
(прізвище, ім’я, по батькові особи, до якої Ви звертаєтеся).
(від кого – ім’я прізвище).
(фактичне місце проживання).
(Номер контактного телефона).
Шановний (ім’я та по батькові депутата)!.
Я, (прізвище, ім’я, по-батькові) виборець округу (№ округу) / виборець партії (назва партії) / мешканець міста (громади, області), громадянин/ка України, звертаюся до Вас із проханням врятувати незалежність нашої держави та перешкодити підписанню рішення про створення консультаційної ради з “представниками ОРДЛО”, погодженого головою Офісу Президента А.Єрмаком 11 березня 2020 року в Мінську.
Це рішення в жодному разі не може бути підписане.
По-перше, подібні доленосні рішення мають проходити широке суспільне обговорення за участі парламенту, представників місцевого самоврядування та громадян.
Таємне погодження такого рішення – це повна зневага до громадян та нищення демократії у нашій державі.
По-друге, це рішення є капітуляцією перед Москвою.
Переговори з маріонетками Путіна (яких у документі названо “представниками ОРДЛО”) – це визнання того, що в Україні громадянська війна.
Якщо ми це визнаємо, це визнає весь світ.
Тоді Україна втратить міжнародну підтримку, з Росії знімуть санкції, а “шахтарі та трактористи Донбасу” “відкопають у шахтах” ще більше новітніх російських озброєнь.
Це коштуватиме Україні багато життів, і можливо – території.
Більш того, таке рішення означатиме, що ми відмовилися від Криму та зрадили людей, які там живуть.
Прошу Вас як народного депутата/ голову міста/ представника місцевої влади донести до Офісу Президента мою думку про неприпустимість переговорів із терористами.
Також неприпустимим є обговорення будь-яких політичних питань до повного виведення окупаційних військ із нашої території та повернення контролю над кордоном.
У подальшому будь-які рішення стосовно війни та миру мають проходити широке парламентське та суспільне обговорення на всіх рівнях.
За нашу незалежність та демократію ми заплатили занадто велику ціну й не дозволимо їх у нас вкрасти!.