Як регіональні канали зможуть обмінюватися програмами під час карантину
Як регіональні канали зможуть обмінюватися програмами під час карантину

Як регіональні канали зможуть обмінюватися програмами під час карантину

Як регіональні канали зможуть обмінюватися програмами під час карантину - Фото 1

25 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила про створення платформи для обміну контентом між регіональними телекомпаніями Media Change Ukraine.

Ініціатор і куратор проєкту – член Нацради Максим Онопрієнко, який у минулому очолював запорізьку телекомпанію TV5.

Уже розпочав роботу сайт Media Change Ukraine, на якому можуть зареєструватися телекомпанії, які хочуть обмінюватися контентом.

Наразі до проєкту долучилися сім регіональних телеканалів: «Місто» (Хмельницький), МТВ (Маріуполь), TV5 (Запоріжжя), «34» (Дніпро), TV7+ (Хмельницький), «Вітер» (Кропивницький), «Центральний» (Полтава).

«Детектор медіа» розпитав Максима Онопрієнка про те, як працюватиме платформа і навіщо вона потрібна.

– Максиме, як з’явилася ідея платформи обміну контентом і хто її реалізовував?.

– Ідея обміну контентом між телекомпаніями з’явилася ще в той час, коли я очолював один з регіональних телеканалів.

Ми виробляли багато власного продукту, і навіть без комерційної зацікавленості мені хотілося, щоб якомога більше глядачів побачили якісний контент.

І я різними способами і через Асоціацію мовників, і напряму, кого знав з колег, пропонував зробити таку платформу.

Скажу відверто, я не знаходив відгуку на цю ідею.

Останнім часом, коли оголосили карантин, я бачив, у тому числі й у вас, одне за одним повідомлення про те, що компанії переходять на дистанційну роботу, переходять в онлайн.

Плюс до Нацради зверталися мовники, запитували, чи можуть бути якісь послаблення (чи зменшення кількості годин мовлення, чи відхилення від програмної концепції), бо вони не витягують виконання умов ліцензії.

Я подумав, що обмін контентом може бути актуальним саме зараз.

І буквально за кілька днів реалізовую це я особисто з кількома колегами – такими ж ентузіастами, які вболівають за індустрію.

– Якимось чином Нацрада задіяна в цьому процесі?.

– Я маю на увазі своїх колег з Нацради.

– Тобто ви вели переговори з регіональними мовниками, щоб вони долучилися до цієї платформи?.

– Я напрацював цю ідею.

Спочатку я звернувся до ІТ-компаній, які б могли написати автоматизований функціональний скрипт.

ІТ-компанії зараз, коли все переходить в онлайн, – єдина галузь, у якої все стабільно й добре.

Вони дуже завантажені, і на їхню роботу потрібен час – це мінімум два тижні.

Так, вони готові давати знижки, але все одно розробникам треба платити – це бюджети.

Моєю метою було запустити все якомога швидше, тому ми знайшли рішення на безкоштовних конструкторах-платформах.

Так, воно не до кінця автоматизовано, але ми будемо з колегами стежити за процесом і сконтактовувати, поєднувати телекомпанії між собою.

– Де буде розміщена ця база? Це якесь віртуальне хмарне сховище? Чи це просто каталог, де перелічені назви, і можна подати запит – і вам надішлють контент?.

– На сайті обов’язкова реєстрація, щоб ми бачили, що це дійсно телекомпанія, а не якась фізична особа, яка потім зіллє це в інтернет.

Після реєстрації компанія отримує доступ до бази даних – не контенту, а даних.

Ті телекомпанії, які готові поділитися своїм контентом, заповнюють паспорти програм, де вказані назва, хронометраж, рік випуску, мова, короткий опис, посилання на трейлер, тизер.

Ми цю базу даних ще напрацьовуємо та обробляємо.

Тобто є ті, хто надав контент, ті, хто обрав, ми їх між собою сконтактували.

І вже за допомогою хмарного сховища вони будуть обмінюватися контентом.

Паралельно ми продовжуємо розробляти скрипт (айтішники зголосилися допомогти), тому з часом цей процес буде автоматизовано: компанія подає заявку на контент, інша компанія, яка надала цей контент, отримує цю заявку і забезпечує його видачу.

– Зі скількома компаніями проведено переговори? На сайті я бачу сім компаній, які вже долучилися до проекту.

А зі скількома розмовляли про таку ідею?.

– Я роблю ставку на соцмережі і на вас як медіа, щоб ви поширили цю інформацію.

Я особисто контактував з іще близько 5-7 телекомпаніями.

А далі ми сподіваємося, що інформація буде поширюватися й компанії будуть долучатися.

От зараз, на момент публікації у Facebook інформації про цю ініціативу, до мене ще чотири телеканали звернулися, я їх скерував – вони пішли реєструватися.

Нацрада звернеться до представників у регіонах, щоб вони повідомили ліцензіатам про таку можливість.

Я думаю, що коло учасників буде розширюватися.

– Яка кількість одиниць контенту в цій базі? Приблизно про який обсяг ідеться?.

– Я провів перемовини з першою десяткою телеканалів, і ми домовилися, що як тільки я оголошу ініціативу – вони реєструються і починають заповнювати паспорти програм.

Тож база зараз тільки наповнюється.

Наприклад, один з телеканалів дав заявку на 10 одиниць контенту, але кожен із цих проектів має сезонність: 5 епізодів, 9, 16, 12, 15, 31 епізод.

– Якого жанру це можуть бути програми? Будь-що крім новин?.

– У принципі так.

Це на розсуд телеканалів – що вони можуть, хочуть запропонувати.

Ще одна важлива річ, про яку я казав мовникам.

Не в усіх є каталог контенту власного виробництва.

Якщо вони щось хочуть взяти – це не означає, що вони обов’язково повинні щось дати.

Можна зареєструватися просто на отримання контенту.

– Яким чином юридично права передаються? Це своєрідна публічна угода, оферта?.

– На сайті в розділі оформлення заявки є умови використання – це юридичний документ, який розробили юристи деяких телеканалів і юридичне управління Нацради.

Там усе прописано таким чином, щоб можна було легально, коректно користуватися.

– І це використання лише на обмежений час і безкоштовно?.

– Це було найголовнішою умовою – що це безкоштовно в цей скрутний, у тому числі для місцевих телекомпаній, час.

І що це на обмежений термін оголошеного владою карантину і надзвичайної ситуації.

Я подивлюся, як усе буде працювати, наскільки допомагатиме мовникам.

Можливо, це буде мати продовження після завершення карантину.

– Так, зараз розглядаються різні варіанти, як мінімізувати наслідки кризи, спричиненої пандемією та карантином.

Розробляються законопроекти для подолання негативних наслідків пандемії.

– Ця ідея – це не панацея від проблем, які є в мовників.

Наприклад, якщо якусь невеличку телекомпанію орендатор виселяє з офісного центру, бо закриває цей офісний центр, то база контенту не допоможе в цій матеріальній проблемі.

Але дзвіночки, що лунали від телекомпаній щодо програмної концепції, жанрового розподілу, браку контенту – база для обміну допоможе вирішити ці питання, поки будуть прийматися якісь зміни, якщо будуть.

– А взагалі ви в Нацраді розглядали питання не карати зараз мовників за порушення ліцензійних умов?.

– Так, ми прийняли внутрішнє рішення.

По-перше, на цей період немає планових чи позапланових перевірок – і ми про це оголошували.

Але моніторинг продовжується.

І якщо моніторингом буде зафіксовано порушення стосовно, особливо, питань інформаційної безпеки, то ми будемо його розглядати навіть у відкладеному терміні.

Якщо буде зафіксовано щось із такою проблематикою (відхилення від ліцензійних умов.

– ДМ), і ми будемо бачити, в який це час сталося (під час надзвичайної ситуації), то, звичайно, ми будемо зважати на це.

Але ідея обміну контентом не лише для того, щоб допомогти мовникам уникнути санкцій Нацради.

Друга причина – це наші телеглядачі.

Переважно всі канали зробили ставку на новини, на інформаційне мовлення, а власне виробництво зупинили.

Новин багато, всі вони переважно сумного, негативного забарвлення поки що, а люди сидять вдома, телеперегляд зростає, хочеться їм дати не лише негативну статистику, а й позитивну емоцію через корисний контент.

Теги по теме
Рынок
Источник материала
loader
loader