"Турецьке питання" Мюнхена

Сьомого березня на полі Розенауштадіона в Аугсбурзі пройшов один з центральних поєдинків туру у баварській регіональній лізі, що, разом з чотирма аналогічними регіональними лігами в різних кінцях Німеччини, становить четвертий по силі дивізіон німецького футболу.

"Найсильніший аматорський клас", як йдеться у рекламних матеріалах.

У цей день на старому стадіоні Аугсбургу зустрічались друга команда місцевого однойменного клубу з Бундесліги та команда-несподіванка сезону – Тюркгючю Мюнхен.

Остання, лише влітку вийшовши до Регіональної ліги завдяки безпроблемним перемогам у двох попередніх сезонах у нижчих дивізіонах, вважалася фаворитом поєдинку, адже заслужено займала перше місце у турнірній таблиці, маючи вісім очок переваги над найближчим суперником, тоді як господарі задовольнялись серединою турнірної таблиці.

Пропустивши у середині другого тайму, гості змогли відігратись ближче до кінця матчу і уникнути четвертої поразки в сезоні, збільшивши свій відрив від переслідувачів і ще на крок наблизившись до мети – третьої німецької ліги, а з тим і професійного футболу.

Будучи заснованим у далекому вже 1975 році, ФК Тюркгючю Мюнхен, або "турки" як їх називають у народі, був типовим маленьким клубом з Мюнхена, одним з багатьох, що були створені в останні десятиліття вихідцями з різних країн, які мешкають у Німеччині.

Вирішальним в історії клубу став 2016 рік, коли він опинився під контролем колишнього гравця цієї команди, а нині успішного бізнесмена – Хасана Ківрана.

Заробивши чималі статки, понад усе, у сфері нерухомості, Ківран вирішив започаткувати ще одну ланку бізнесу, вклавши гроші в рідний клуб.

Цей проект був із самого початку запланований саме як бізнес-інвестиція, а тому суто турецькі імена у складі команди (персонал, звісно, винесемо за дужки) поступово замінювались німецькими, майже повністю витіснивши перших зі списку.

У своєму інтерв'ю "Süddeutsche Zeitung" від 17 лютого Ківран навіть жартував, що бодай один з гравців має типове для багатьох турецьких прізвищ "ü" (йшлося про австрійця Патріка Хазенхюттля (Patrick Hasenhüttl).

Демонструючи значні спортивні успіхи, "турки" все ж мають проблеми із власним розвитком і полягають ті, в першу чергу, у наявності домашньої арени.

Якщо тренування вдається проводити на території орендованого у міста спортивного комплексу, то ситуація з офіційними іграми, навпаки, оптимізму не додає.

У попередні роки та першу частину поточного сезону Тюркгючю Мюнхен грав у Кірххаймі, одному з передмість баварської столиці, але на другу частину сезону переїхав на знаменитий "Грюнвальдський стадіон".

Саме ця арена слугує домівкою для колись грізного Мюнхену-1860 та другої команди Баварії, які грають саме у третій лізі.

За регламентом змагань, три команди не можуть ділити один стадіон, а тому доводиться шукати певне рішення.

У вищезгаданому інтерв’ю Ківран навіть зауважував, що готовий перенести команду до Північного Рейну-Вестфалії, бо там, мовляв, легше знайти арену і там живе більше людей турецького походження, які, у першу чергу, є цільовою аудиторією проекту.

Цим словам слідувала реакція Німецького футбольного союзу, який заборонив подібний маневр, посилаючись на те, що переїзди команд дозволені "лише в безпосередній близькості від місця базування".

Отримавши відмови у всіх великих футбольних центрах, що знаходяться поруч із Мюнхеном – Інгольштадті, Аугсбурзі та Унтергахінгу, Тюркгючю Мюнхен опинився перед непростим завданням знаходження нової домівки.

Особливо, якщо брати до уваги, що нинішній стадіон за рік закриється на реконструкцію і 1860-ті та молоді "баварці" теж змушені будуть кудись перебазуватись, що лише посилить непросте становище команди.

Дехто припускає, що доведеться "реанімувати" Олімпійський стадіон, який наразі приймає лише концерти, інші ж взагалі лише знизують плечима.

Втім, якщо це питання вдасться владнати, "турки" зможуть стати першою командою в історії професійного німецького футболу, що була заснована імігрантами.

Кирило Воротинцев, читач Football.