Вчені з Гонконзького університету науки і технології представили прототип штучного електрохімічного ока. Його будова й принцип роботи аналогічні звичайному людському оку.
На відміну від звичайних камер, які значно перевершують біонічне око в детальності сприйняття, світлочутливі елементи в ньому розташовані на увігнутій сферичній поверхні. Саме це істотно покращує його кут огляду та глибину різкості. Відповідну роботу вчені опублікували в журналі Nature.
Як працює людське око
Світло, що падає на поверхню ока, проходить через систему лінз в кришталику та потрапляє на рецептори в сітківці. Саме вони й перетворять світло в нейронні сигнали, що далі потрапляють у мозок. Завдяки увігнутій напівсферичній формі сітківки людське око володіє широким кутом огляду в 150-160 градусів і кращою здатністю до фокусування.
Що зробили вчені з Гонконгу
У своїй моделі вчені зробили штучну сітківку з оксиду алюмінію, на яку нанесені датчики з перовськіту – матеріалу, який широко застосовується при створенні сонячних батарей. Кришталик ока в цій моделі замінили на звичайну лінзу, склоподібне тіло – на іонний електроліт. У ролі з'єднувачів сітківки з мозком вчені застосували дроти з галію та індію.
За розміром штучне око вийшло приблизно таким же, як і звичайне око дорослої людини. Втім, є одна суттєва відмінність. Для його роботи потрібно зовнішнє джерело живлення.
На що здатне таке око
В рамках випробувань пристрій зміг розпізнати літери I, У, А та Е. Якість переданого ним зображення наразі вкрай низька – приблизно 100 пікселів (у людського ока близько 100 мільйонів окремих фоторецепторів, хоча не всі вони працюють незалежно один від одного).
Штучне око розпізнає деякі літери / LETA
Однак за деякими параметрами штучне око вже перевершує людське. Наприклад, воно реагує на зміни в освітленні протягом 30-40 мілісекунд, а не 40-150.
Автори роботи наголошують, що в майбутньому технологія може бути використана при створенні гуманоїдних роботів і для розробки поліпшених протезів.