В’ячеслав Мієнко: Карати споживачів піратського контенту недоречно – відповідати повинен той, хто отримує вигоду
В’ячеслав Мієнко: Карати споживачів піратського контенту недоречно – відповідати повинен той, хто отримує вигоду

В’ячеслав Мієнко: Карати споживачів піратського контенту недоречно – відповідати повинен той, хто отримує вигоду

В’ячеслав Мієнко: Карати споживачів піратського контенту недоречно – відповідати повинен той, хто отримує вигоду - Фото 1

В’ячеслав Мієнко: Карати споживачів піратського контенту недоречно – відповідати повинен той, хто отримує вигоду - Фото 2

Директор із GR (зв’язки з органами влади) групи «1+1 медіа» В'ячеслав Мієнко у травні 2020 року очолив ініціативу «Чисте небо», яка займається боротьбою з піратством в Україні.

Ініціативу заснували сім років тому чотири найбільші медіагрупи – «1+1 медіа», Star.

Media, «Медіа Група Україна» та «Інтер медіа груп».

Згодом до неї долучилась «Українська антипіратська асоціація», яка представляє в Україні інтереси Асоціації кіноіндустрії (Motion Picture Association) правовласників-голлівудських мейджорів у питаннях протидії піратству.

Останні три роки «Чисте небо» очолювала Катерина Федорова, яка також керує дистриб’юторською компанією MBG Ukraine – підрозділом російського холдингу Media Broadcasting Group Limited, що представляє на українському ринку іноземні телеканали History (у минулому History Channel) та Euronews.

Також ініціатива запустила сервіс для рекламодавців і провайдерів blacklists.

Кандидатуру В’ячеслава Мієнка як нового керівника «Чистого неба» одностайно підтримали всі повні члени ініціативи.

«Ми не перший рік разом займаємося боротьбою з піратством», – пояснює пан Мієнко рішення партнерів.

У групі «1+1 медіа» він відповідає за боротьбу з піратством і захист контенту з 2013 року.

В інтерв’ю «Детектору медіа» він розказав про плани виведення «Чистого неба» на міжнародний рівень, ініціативи в законодавстві та консолідацію медіагруп у боротьбі з піратством.

– В’ячеславе, чим зумовлена потреба у зміні директора спілки?.

– Катерина Федорова, яка протягом трьох років очолювала «Чисте небо», прийняла рішення рухатися далі, але залишається разом з ініціативою через дистриб’юторську компанію MBG Ukraine.

Ми всі та я особисто дуже вдячний Каті за плідні роки співпраці.

За цей час відбулося багато позитивних змін і зрушень.

– Яка ваша мотивація очолити спілку і займатися боротьбою з піратством вже не лише на рівні медіагрупи?.

– З 2013 року я є активним учасником усіх ініціатив щодо захисту контенту і керівником цього проєкту в межах медіагрупи «1+1».

Тому, коли з’явилась пропозиція, я вирішив її прийняти та очолити той напрямок, до якого я вже залучений.

Медіагрупу не залишаю, продовжую очолювати GR-департамент і думаю, що таке об’єднання напрямів буде тільки на користь.

– Які завдання перед вами ставить спілка і які ви ставите перед собою?.

– Основне завдання не змінилося – продовжувати боротьбу з піратством.

Ми щорічно затверджуємо цілі, напрямки та КРІ в межах діяльності громадської спілки.

Перед призначенням ми якраз цю процедуру пройшли.

Ми виходимо з того, що боротися з нелегальним використанням контенту не можна лише одним чи двома інструментами.

Наша логіка в тому, щоб іти широким фронтом.

Безумовно, для цього потрібно об’єднання інших учасників.

Ми готові приймати нових членів, маємо різні варіанти взаємодії з правовласниками.

Чим більше буде активності з боку правовласників, тим більшим буде ефект для ринку.

– Як плануєте розширювати коло партнерів?.

– Ми ведемо переговори.

Але не будемо забігати наперед.

Як тільки ми домовимось, то повідомимо про це.

– Які цілі ви затвердили?.

– У нас кілька ідей, які зараз у процесі реалізації.

Вихід на міжнародний рівень у сфері захисту інтелектуальної власності.

Торік ми підписали меморандум з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке є регулятором у сфері захисту інтелектуальної власності.

І в межах цього меморандуму ми продовжуємо з ними діалог та співпрацю.

Сподіваємося, що цього року наше міністерство зможе підписати меморандум зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та долучитись до її проєкту Building Respect for IP (BRIP) Database Project.

Це міжнародний аналог нашого blacklists – перелік ресурсів, до яких у правовласників є претензії.

Співпраця з банками в межах меморандуму з міжбанківської асоціацією ЕМА.

Співпраця з правоохоронними органами.

Хотів би подякувати нашій кіберполіції та органам досудового слідства за конструктивну співпрацю і результати, яких вони досягли за останні кілька років у захисті інтелектуальної власності.

Але у нас ще є певні складнощі щодо тривалих строків розгляду кримінальних справ у судах, і на це ми звертатимемо більше уваги.

Зміни у законодавстві щодо посилення захисту інтелектуальної власності та відповідальності за піратство.

Плануємо звертатись до депутатів, щоб вони такі ініціативи підтримали.

Серед цих змін є і пропозиція визнати рекламу на піратських ресурсах забороненою.

А це теж один зі способів протидії фінансуванню піратству.

– Ця пропозиція вже оформлена в певний законопроєкт?.

– Ми ініціюватимемо ці зміни у пакеті тих напрацювань, якими ми займаємось.

До Мінекономіки ми вже направляли частину своїх пропозицій.

І незабаром будемо готові звертатись до депутатів з профільних комітетів.

– Окрім заборони реклами на піратських ресурсах, які ще зміни ви пропонуєте?.

– Посилення відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.

Ми пропонуємо виділити в окрему статтю відповідальність за фінансування піратства.

Зараз це є окремим складом злочину у межах 176-ї статті Кримінального кодексу, а ми хочемо, щоб фінансування піратства було розширене за змістом та стало окремою статтею Кримінального кодексу.

Таким чином ми зможемо розвести відповідальність за безпосереднє порушення та фінансування таких дій.

– Чи розглядаєте ви можливість запровадження відповідальності для конкретного користувача, який, приміром, дивиться та платить за піратський контент?.

– Ці норми, про які я розповідав, не стосуються споживачів.

Ми думаємо, що це буде недоречно і для держави, і для поточної ситуації.

Ми вивчали міжнародний досвід.

Деякі країни йшли цим шляхом, але у Європі це не дало позитивних результатів.

Тому ми цей шлях не розглядаємо.

Відповідати повинна особа, яка безпосередньо зацікавлена у створенні, просуванні та розвитку таких нелегальних сервісів і отримує вигоду від їхньої діяльності.

В’ячеслав Мієнко: Карати споживачів піратського контенту недоречно – відповідати повинен той, хто отримує вигоду - Фото 3

– Наскільки сильна зараз консолідація медіагруп у боротьбі з піратством? Чому попри те, що учасниками ініціативи «Чисте небо» виступають чотири найбільші медіагрупи: «1+1 медіа», Star.

Media, «Медіа Група Україна» та Inter Media Group, останні дві не беруть участь при складанні списку піратських ресурсів на сайті blacklists.

– Кожна з медіагруп приймає самостійне рішення щодо того, яким чином вона долучається до діяльності ініціативи.

Тому тут слід зважати на те, хто і на яких інструментах захисту акцентує увагу.

До прикладу, «Медіа Група Україна» найбільші свої ресурси спрямовує на захист телеканалів «Футбол».

Media, як і «1+1», йде достатньо широким фронтом за всіма напрямками, щоб знизити рівень піратства на нашому ринку.

Кожен обирає свій шлях, але у нас немає розбіжностей, є спільна мета.

– А група «Інтер»?.

– «Інтер Медіа Груп» також самостійно вирішує, на яких напрямках акцентує свою увагу.

Але якщо ви говорите про участь чи неучасть у blacklists.

ua, то це індивідуальне рішення кожної медіагрупи.

Це їхнє право, як і кожного правовласника, а не обов’язок.

– «1+1 медіа» та Star.

Media часто разом вступають у консолідацію щодо ініціювання судових позовів.

А інші – ні.

– Сама ідея ініціативи «Чисте небо» полягає у тому, що це певна платформа, майданчик, де ми збираємо кращі практики на ринку.

І наші члени та партнери мають доступ до всіх можливих інструментів, які ми знайшли.

Наше завдання – виступати «агрегатором» можливостей та досвіду.

Деякі правовласники не захищають свій контент, бо думають, що це досить складно або неефективно.

А ми намагаємось пояснити, що це не так, що ми маємо готові рішення та готові ними ділитись.

До того ж, у нас є й спільні кейси.

Наприклад, кримінальні провадження, де всі три групи беруть участь у якості заявників щодо порушника.

Не вистачає активності з боку іноземних правовласників, та ми працюємо в цьому напрямку.

– Могли б ви назвати останні кейси щодо піратства, у яких брали участь кілька медіагруп?.

– Щодо кримінальних проваджень поки що не можу називати кейси, які зараз у роботі.

Тому що це таємниця слідства.

А ті, що були, вже завершені, є загальновідомими, бо ми регулярно повідомляємо про наші успіхи в ЗМІ.

Загалом наразі більше 50 кримінальних проваджень на стадії досудового слідства, в переважній більшості яких бере участь не один правовласник.

На початку цього року ми отримали кілька вироків суду за піратство.

Є такий інструмент, як Меморандум з міжбанківською асоціацією ЕМА.

Через банки проходять усі платежі, і в межах цієї співпраці ми можемо подавати до ЕМА певні кейси щодо порушників, які потрапляють у базу інцидентів.

Ця база є доступною для всіх банків, які займаються обробкою платежів та транзакціями.

Банки реагують на такі звернення та припиняють співпрацю з порушниками.

Це складний механізм, але дієвий.

Якщо банки не реагують, у нас завжди залишається опція звернення до міжнародних платіжних систем VISA та Mastercard, а це вже може закінчитися суттєвим штрафом для самого банку.

Тому в більшості випадків ми врегульовуємо всі питання на національному рівні.

– Ви згадували, що деякі правовласники не йдуть захищати свій контент, тому що думають, що це складно.

Провайдери досить часто нарікають на те, що саме іноземні правовласники не захищають свій контент.

Як «Чисте небо» допомагає власникам іноземних каналів?.

– Насправді вони зацікавлені захищати свій контент.

І ми ведемо з ними діалог.

Але швидкість ухвалення рішень у них не така висока, як би хотілось.

Тому ми запрошуємо та чекаємо, доки вони долучаться до наших ініціатив.

Зокрема, до проєкту blacklists.

ua вже долучилися MBG Ukraine, Euronews та History.

Віримо, що найближчим часом приєднаються й інші іноземні правовласники та будуть готові разом з нами ініціювати кримінальні провадження або використовувати інші інструменти та алгоритми захисту свого контенту.

– Які минулорічні ініціативи «Чистого неба» ви вважаєте найбільш дієвими? А які, навпаки, не спрацювали?.

– Ми досягли суттєвих успіхів на початку цього року, коли у нас з’явилися три вироки у кримінальних провадженнях, у тому числі перший вирок за частиною 3 статті 176 Кримінального кодексу України (порушення авторського права і суміжних прав).

Net на 34 тис.

грн за надання абонентам послуги інтернет ще й послуги IPTV без укладення ліцензійних договорів з правовласниками.

– ДМ).

Це вже тяжкий злочин.

За всіма справами порушники визнавали свою вину та, окрім притягнення до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу, компенсували правовласникам завдані збитки.

Ми раді такій судовій практиці та очікуємо на нові рішення судів.

З іншого боку, у нас був дуже складний кейс щодо фінансування піратства, над яким працювали майже два роки.

У межах кримінального провадження, відкритого за заявами кількох правовласників, було одночасно проведено 11 обшуків у різних містах України щодо діяльності онлайн-кінотеатрів та двох рекламних агенцій.

Це також перший кейс в Україні, який було відкрито за окремим складом злочину – фінансування піратства.

Цей склад злочину з’явився ще у 2017 році, коли були внесені зміни до статті 176 Кримінального кодексу.

Однак реалізувати його вдалося лише у 2020 році.

Сподіваюся, що досудове слідство буде результативним і справа надійде до суду.

Щодо того, що вдалося не так, як хотілося, то дуже складна історія – це зміна свідомості суспільства і формування звички платити за контент.

– Ви згадували історію з двома рекламними агенціями, які розміщували рекламу на веб-сайтах з піратським контентом.

Як ви працюєте з рекламними агенціями? І чи всі ваші партнери мають засторогу щодо співпраці з піратами?.

– У цьому напрямку ми почали роботу ще відтоді, як у 2017 році були прийняті зміни до Кримінального кодексу.

Ми зібрали на круглому столі представників рекламних агенцій і розповіли про ці зміни.

Ми запропонували ринку ресурс, на якому можна перевірити сайти, до яких у правовласників є претензії.

Це ще не вирок суду, але це ознаки ризиків.

За кілька років у нас є позитив із цього приводу.

Тому що більшість рекламних агенцій звертають на це увагу і використовують блеклисти таких ресурсів.

У нас немає мети завдати шкоди тим, хто випадково розмістив рекламу на якомусь ресурсі, не знаючи про те, що він є піратським.

Тому ми здійснюємо щомісячний моніторинг, стежимо за тим, яка реклама й де з’являється.

А далі інформуємо про це рекламні агенції.

Це є дуже дієвим інструментом, більшість агенцій готова співпрацювати.

Знімають рекламу, чистять, вживають заходи, щоб це не повторювалось.

– Якщо ж рекламні агенції не йдуть на ці кроки, чи готові медіагрупи, наприклад «1+1», припиняти з ними співпрацю?.

– Таке питання не поставало.

Тому що всі, з ким ми співпрацюємо, абсолютно нормально на це реагують і зацікавлені у тому, щоб допомагати у боротьбі з піратством.

В’ячеслав Мієнко: Карати споживачів піратського контенту недоречно – відповідати повинен той, хто отримує вигоду - Фото 4

– Керівниця платформи Viasat Світлана Міщенко серед причин, які завадили ринку отримати кращі результати від супутникового кодування, назвала піратство.

Наскільки це, на вашу думку, суттєвий фактор? І як він може спрацювати надалі?.

– Піратство – це один з факторів, який не дозволив ринку отримати кращі результати.

Якщо ми говоримо про супутник, то тут ідеться про такий вид піратства як кардшеринг.

У цьому напрямку значних успіхів досягла «Медіа Група Україна», яка ініціювала багато кримінальних проваджень та отримала вироки судів щодо дилерів, які встановлювали обладнання.

«1+1» змогла активно долучитись до відпрацювання таких кейсів з минулого року.

У нас були обмеження, тому що наші канали були не закодовані і перебували у відкритому доступі.

Фактично, ми не могли щодо них звертатись із заявами про відкриття кримінальних проваджень за статтею 176 Кримінального кодексу, де і зазначено злочин «кардшеринг».

Тепер, після кодування, ми можемо більш ефективно захищати свої права.

Втручання у закодований сигнал є також окремим складом злочину.

На цей раз за статтею 361 Кримінального кодексу.

Минулого року ми ініціювали близько 10 кримінальних проваджень, але за частиною з них пішли на «рівень вище» – організатори локальних серверів та сервіси кардшерингу, які забезпечують цю злочинну діяльність.

Зараз це один з пріоритетних напрямків.

Боротися з ними важко, але ми розуміємо, як це робити.

І нам потрібен тільки час.

– Чи фіксували ви намагання зламати систему Verimatrix?.

– Спроб зламу не було, але були спроби підбирати ключі.

Для того, щоб отримати доступ до закодованих каналів, потрібно або мати ключі, або підбирати ключ.

Ми зменшили кількість секунд між оновленнями ключів і таким чином фактично унеможливили спроби підбору ключів з боку зловмисників.

Тому можна впевнено сказати, що наразі це найнадійніша система, яку неможливо розкодувати.

– Минулого року поліція Дніпропетровської області провела обшуки у провайдера кабельного телебачення «Горизонт», якого підозрюють у поширенні піратського контенту, взятого з цифрового ефіру Т2.

Певно, це не поодинокий випадок.

Як ви намагаєтесь протидіяти таким спробам красти контент?.

– Спроби приховати злочинну діяльність за начебто ефіром Т2 для нас не новина, і ми будемо жорстко реагувати на такі випадки.

Найбільш дієвим способом протидії залишаються кримінальні провадження.

Цей провайдер у 2016 році вже мав вирок суду за піратство, якщо цього виявилося не достатньо, доведеться повторити.

– Які кошти медіагрупи інвестують у боротьбу з піратством?.

– Я б говорив не про кошти, а про ресурси.

А це і фінансові, і людські, і технічні.

Ці ресурси значні, тому що одним з пріоритетів діяльності правовласників є захист власного контенту для того, щоб його не використовували нелегальні сервіси.

Якщо говорити тільки про групу «1+1», то це мільйони гривень на рік.

– Чи стануть наслідки карантину каталізатором повернення українців до звички не платити за телебачення?.

– Зараз важко це оцінити.

Економічна ситуація погіршилась, але поки невідомо, як вона вплине на ринок платного телебачення.

Я сподіваюся, цей вплив буде не такий суттєвий.

Фото надані 1+1 медіа.

Теги по теме
Рынок
Источник материала
loader
loader