Юрій Дячук-Ставицький, колишній тренер, а також спортивний та генеральний директор львівських "Карпат", помер після тривалої хвороби вночі 24 червня. Коротку біографію наставника читайте на Спорт 24.
- 1Коротка біографія Юрія Дячука-Ставицького
- 2Футбольна діяльність
- 3Смерть Дячука-Ставицького
Коротка біографія Юрія Дячука-Ставицького
Юрію Дячуку-Ставицькому було 73 роки. Народився та навчався у Львові. Футболом почав займатися в ДЮСШ-4, у тренера Святослава Канича. Закінчив Львівський інститут фізичної культури. пише 24 канал.
Був двічі одружений. Від першого шлюбу мав доньку, від другого – сина. Син Михайло є вихованцем львівської СДЮШОР "Карпати", виступав за "Карпати-2" у Другій лізі.
Футбольна діяльність
У молодості був воротарем у командах "Горинь" із Рівного (1966/68), червоноградського "Шахтаря" (1969), стрийського "Авангарду" (1970/75), де він зіграв найбільше.
У 1967 році деякий час був в львівських "Карпатах", але до головного складу не пробився.
Протягом 1975/79 років Дячук-Ставицький працював у СДЮШОР "Карпати", у 1980 очолив чернівецьку "Буковину".
Молодість Юрія Дячука-Ставицького / Facebook
Із 1981 року на протязі двох років був головним тренером збірної Львівщини серед школярів, яка під його керівництвом перемагала на всеукраїнській Спартакіаді. Протягом 1984/88 років був тренером, начальником команди та головним тренером клубу "Прикарпаття" із Івано-Франківська, який грав у Другій лізі чемпіонату СССР.
У 1989 році став віцепрезидентом відновленої команди "Карпати" (Львів). На початку 1990-х був головним тренером "Електрона" з Мостиськ і "Газовика" з Комарного. З останніми перемагав міжнародні турніри газовиків у Німеччині та Словаччині. Працював помічником тренера у клубах "Волинь" та "Карпати".
Від середини 1990-х став для фахівця найбільш корисним. Він був помічником Мирона Маркевича. У 1998 році "леви" під їх керівництвом посіли третє місце у першості України та здобули право виступати у Кубку УЄФА. Згодом вони тренували запорізький "Металург", "Анжі" (Махачкала, Росія) та знову посіли тренерські крісла у львівських "Карпатах".
У сезоні 2003/04 "леви" вилетіли з Вищої ліги й Мирона Маркевича звільнили. Головним тренером став саме його помічник Юрій Дячук-Ставицький, перед яким було поставлено завдання повернути "Карпати" до елітного дивізіону.
Тріумфальні моменти тренера / Facebook
Новий наставник зробив ставку на молодих українських футболістів і колектив посів п’яте місце у 2005 році, а наступного сезону дійшов до півфіналу Кубка України, обігравши "Чорноморець", "Шахтар" та "Ворсклу" і зайняв друге місце у Першій лізі, виборовши путівку до елітного дивізіону.
Надалі Дячук-Ставицький працював спортивним і генеральним директором команди зі Львова. У лютому 2009 року подав у відставку, пояснивши це бажанням на деякий час відпочити від футболу й додавши, що, ймовірно, за кілька місяців знову повернеться до роботи у львівському клубі.
У 2012 та 2014 роках ще двічі тимчасово виконував обов’язки тренера "Карпат". У 2016 році повністю відповідав за кадрову політику у клубі. Також мав не надто хороші стосунки із вболівальниками "левів" та конфлікти. Дячук-Ставицький запам'ятався усім тим, що носив секундомір на шиї.
Смерть Дячука-Ставицького
Понад п’ять років Юрій Дячук-Ставицький боровся із онкологічним захворюванням, яке виявилось сильнішим за тренера. У 2017 році через захворювання 73-річний фахівець повністю покинув діяльність у футболі.