Уже другий рік поспіль українські можновладці не дають журналістам нормально відпочити влітку.
Якщо минулого разу цьому завадили дострокові парламентські вибори, то цього року до місцевого волевиявлення додалися ще й численні перипетії.
Справа Порошенка, справа Стерненка, оновлення складу ТКГ в Мінську, а також коронавірус та протести у США, які українські інформаційні канали не вміють, але вперто продовжують обговорювати.
Особливо яскраво в усіх цих дисциплінах, як водиться, виступають ЗМІ Медведчука, наслухавшись яких, так і хочеться вступити в «народное ополчение».
«Ряжені» від Донбасу.
Долучення до Тристоронньої контактної групи в Мінську Дениса Казанського, Сергія Гармаша, Вадима Горана та Костянтина Лібстера в якості представників тимчасово окупованих територій українські інформаційні канали сприйняли доволі нейтрально.
Мовляв, люди хороші, але результатів це не дасть.
У той же час проросійські українські інформаційні канали влаштували представникам Донбасу справжню істерику та демонізацію.
Ведучий Артем Овдієнко на 24 каналі вирішив, що долучення переселенців — це позитивний крок до «абсурдизації» мінського процесу, який може призвести до його перегляду.
Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін на «Еспресо» охарактеризував таке рішення влади як «позитивну історію, що мала відбутися вже давно».
Але додав, що подібні новації — це «ритуальні танці», адже Путін у жодних позитивних змінах не зацікавлений.
Ведучий Прямого Микола Вересень рішення влади, зрозуміло, критикував.
Схожу думку відстоювала його колега Світлана Орловська та ще кілька гостей студії.
Дмитро Лінько взагалі заявив, що Зеленський вже давно пристав би на вимоги Росії, якби вони не були настільки великими, а спротив українських патріотів настільки сильним.
Тим часом ЗМІ кума Путіна намагалися зробити все, щоби дискредитувати дипломатичні потуги України й відстояти російські позиції.
Ведучі ZIK Анастасія Дайнод та Ростислав Сухачов на самому початку обговорення підкреслили, що Денис Казанський співпрацював з СБУ, а видання Сергія Гармаша фінансує фонд Сороса.
Пізніше «модератори» обурювалися, хто саме обрав цих людей і чому вони буцімто хочуть поховати мінські угоди.
Пані Дайнод також висловила ідею делегувати представників Донбасу за допомогою онлайн-голосування.
Щоб люди Медведчука знову накрутили собі голосів? За цю ж команду виступала ексрегіоналка Олена Бондаренко, яка звинувачала нових представників України у фіктивності, ненависті до Донецька та навіть ксенофобії.
І заявила, що Україна звинувачує самопроголошені республіки взалежності в Росії, але при цьому сама залежна від Сороса, Демпартії США та МВФ.
Кишеньковий політтехнолог Медведчука Михайло Погребинський в інтерв’ю на News.
One називав Казанського прихильником знищення Донбасу.
А інтерв’юер Віталій Дикий розповідав про «так званих журналістів» (хто б казав); звинувачував Україну в невиконанні мінських угод, що буцімто є «серйозним каменем спотикання» (а Росія вже виконала перший пункт і перестала стріляти?); та жалівся, що українська влада «не може обійняти своїм розумом» план Медведчука «сначала мир, а потом то, что будет после этого».
Хорошого стратега видно здалеку.
Поплічниця Януковича Олена Лукаш в інтерв’ю на ZIK також розповідала, що нові українські перемовники — це фейкові переселенці, що вони ненавидять Донбас, а їхнє призначення — це «издевательство», «унижение», «плевок всем, кто родился, жил или проживает сейчас на Донбассе».
Також міністерка юстиції часів Майдану повторила темник про те, що Росія допомагає Донбасу так само, як нам допомагають США і ЄС.
Щоправда, в нас немає їхніх валют, мови, збройних сил, паспортизації, політичних переслідувань, окупаційних адміністрацій.
І ще одна дрібниця — США та Європі не довелося штучно створювати Україну, окупувавши іншу державу.
Самопроголошений журналіст News.
One В’ячеслав Піховшек теж розповідав про «фальшивих посередників» і натякав на призначення та контроль цих людей із-за кордону.
Загалом, канали Медведчука могли би зберегти свої сили і просто на повторі крутити позицію представника Росії в Мінську Бориса Гризлова.
Його думки про фейкових представників та зрив Україною перемовин переслідують ту саму мету — дискредитувати нашу державу та схилити її до виконання російських забаганок.
Як там справи в Порошенка?.
Як не дивно, але серед інформаційних каналів не знайшлося жодного, кого б задовольнила спроба вручення підозри Петру Порошенку.
Симпатики п’ятого президента жалілися на політичні переслідування, опоненти — на вибір саме цього провадження для першої підозри.
Наприклад, Олена Лукаш на каналі ZIK розповідала, що українцям просто пудрять мізки й за цією справою Порошенку навіть не оберуть серйозного запобіжного заходу.
Чимало проросійських спікерів стверджували, що Порошенко співпрацює із Зеленським, адже подібні переслідування буцімто вигідні для обох їхніх електоратів.
Псевдожурналістка з інтернет-видання «Страна» Світлана Крюкова на ZIK узагалі заявила, що Порошенко може домовитися із Зеленським, аби його посадили в тюрму.
В’ячеслав Піховшек на News.
One процитував на тему справи Порошенка дописи Андрія Портнова, Рената Кузьміна, телеграм каналу «Легитимный» та «Клименко Тайм».
Це теж баланс думок, просто між «сміттєвими» джерелами інформації.
Артем Овдієнко на 24 каналі розповідав, що справи проти Петра Порошенка схожі на політичні переслідування через особисту неприязнь і, взагалі, безперспективні.
Проте Овдієнко також єдиний нагадав, що й сам п’ятий президент не соромився подібних методів: депортації Саакашвілі, спецпризначенців у Корбана, сміттєвої блокади Львова.
«Тому те, як із ним нині вчиняють, це карма.
Це йому усе ним зроблене зараз повертається», — підсумував журналіст.
Зрозуміло, що на Прямому ситуація була кардинально іншою.
Нардеп від «ЄС» Олексій Гончаренко стверджував, що Зеленський давав вказівки «мочити» Порошенка у прямому ефірі.
Екснардеп від «Народного фронту» Сергій Висоцький вирішив, що Зеленський копіює методи Януковича та робить подарунок Путіну, згортаючи демократію.
А також заявив, що подібна діяльність підважує українських національний курс та Революцію гідності.
Тетяна Чорновол стверджувала, що ці справи відволікають «потенціал Петра Олексійовича».
Аналогічну позицію на «Еспресо» відстоював Юрій Луценко: «Кожен контакт Порошенка з європейськими, американськими, азійськими, будь-якими іншими лідерами дуже небажаний на тлі сьогоднішніх, я би так м’яко сказав, не дуже помітних перспектив нинішньої влади.
Тому хочуть просто не дати Порошенку виїхати з країни».
Також ведучий програми «Червоні лінії» на «Еспресо» Сергій Висоцький (уже згаданий екснардеп) відверто захищав Порошенка у вступному слові свого шоу.
Його гість Карл Волох вирішив, що скоро МВФ у меморандумі попросить Україну припинити політичні переслідування.
А інший ведучий «Еспресо» Віталій Портников розповідав, що вже давав коментарі американським виданням з приводу політичних переслідувань в Україні.
Короче кажучи, це одна з тих рідкісних ситуацій, коли подія однаково вигідна всім опозиційним політикам.
Частина з них критикує владу за невиконанні обіцянки щодо посадок, частина — за політичні репресії.
Лишається тільки зрозуміти, навіщо подібна публічність самій владі.
Повалити Стерненка.
Справа Сергія Стерненка могла би стати всього лише черговим переслідуванням активіста, якби свого часу проросійські медіа не перетворили її на справжній символ.
«Символ радикалізму», як проговорився на каналі «112» Андрій Портнов.
Посадіть одного добре розпіареного Стерненка — й ви дискредитуєте патріотів, залякаєте інших місцевих активістів, покажете виборцям свою силу та вміння добиватися «справедливості».
Можливо, Сергій Стерненко справді винен, це належить вирішити суду.
А канали Медведчука тим часом влаштовують активістові судилище.
Для початку пропутінські медіа перебріхують обставини справи.
Анатолій Шарій, який сам втік з України через дві кримінальні справи, на «112» розповідав, що в нападників на Стерненка були голі руки.
Олена Лукаш на News.
One описала напад на Стерненка так: «Когда между ними завязалось что-то похожее на бытовую ссору, Стерненко достал нож и совершил несколько ударов…».
Ексрегіонал Віталій Журавський на ZIK заявив, що Стерненко порізав себе сам, а всі експертизи показують умисне вбивство.
Ведучий ZIK Ростислав Сухачов сказав, що після нападу у Стерненка була «подряпина руки».
Чому це все відверта брехня ви можете прочитати, наприклад, тут.
Але це лише частина біди.
Також гості каналів Медведчука просувають тези про те, що Стерненко працює на СБУ.
Що в нього надто м’яка стаття (буцімто має бути довічне).
Що Стерненка покривають правоохоронці, а також «соросята, Супрун, Милованов, порохоботи».
Крім того, й гості, й ведучі проросійських ЗМІ постійно прямо називають Сергія Стерненка «вбивцею».
Що до вироку суду прямо суперечить фундаментальним основам журналістської етики.
Останньої на каналах кума Путіна немає, бо її неможливо, як усе інше, вкрасти з російських токшоу.
Справжнім шабашем навколо справи Стерненка стало «Протистояння» на каналі News.
Причому більшість трешу лунало не від гостей, а від ведучих Діани Панченко та В’ячеслава Піховшека.
Спочатку вони на пару із Дмитром Співаком вирішили, що Сергія Стерненка можуть розкручувати як політичного лідера типу «Вакарчука, Сенцова чи інших радикалів», аби зробити з нього сакральну жертву.
Потім Піховшек впав в істерику й почав обурюватися, чому мітингувальникам під судом не вирублять зв’язок, як під час «класики антитерористичної операції».
Першим питанням основної частини шоу від Діани Панченко стало «Чому ви, як народний депутат від влади, захищаєте вбивцю?».
Підозрюємо, від такого нахабства поперхнулося чимало глядачів.
Але далі стало тільки гірше, адже Панченко особисто опонувала кожному, хто посмів засумніватися у вині активіста.
Наприклад, вона навісила ярлик «прихильник Стерненка» на Володимира Цибулька й надалі ставилася до нього так, наче його слова не варті уваги.
Піховшек влаштував голосування «Чи боїтеся ви радикалів?» й одразу вирішив сказати глядачам правильну відповідь: «..
Крім того, ви можете боятися всевладдя радикалів, які відчули смак крові.
Які відчули, що вони можуть диктувати ситуацію, легалізувавши себе через погроми на Євромайдані».
В інший час Піховшек запитував у гостей, чи можна поставити радикалів у стійло?.
Крім того, ведучі не могли зрозуміти, чому влада буцімто захищає Стерненка, якщо активіст поливає Зеленського брудом.
О, ще один приклад логіки Януковича та Росії: варто цінувати й відстоювати права лише тих громадян, які тобі симпатизують.
І, звісно, багато разів протягом програми ведучі звинувачували мітингувальників у тискові на суд.
Хоча якраз у тискові на суд та правоохоронців і полягає суть усього цього пекла на каналах Медведчука.
Просто уявіть себе суддею, який бачить подібне ставлення до «прихильників Стерненка», чи правоохоронцем, для якого проросійські ЗМІ розпалюють запит суспільства на посадку активіста.
В Україні немає чорних.
Ви колись задумувались про те, який в Україні рівень побутового расизму? Враховуючи, настільки наша країна прогресивна в питаннях репрезентації жінок, прав ЛГБТ+ спільноти, відділення держави від церкви, щодо расизму закрадаються природні сумніви.
Тим паче, що в Україні вже 19 років не було перепису населення й ми навіть не знаємо свого реального національного складу.
Тим не менше, рано чи пізно питання расизму порушується.
І, судячи з обговорення протестів у США, вам у цей момент не захочеться бути поруч.
Наприклад, ведучий Микола Вересень, обговорюючи в ефірі Прямого каналу можливість расових протестів в Україні, сказав, що в нас «немає чорних».
І тут навіть складно визначити, в чому більша жерсть.
У тому, що буквально на Прямому працює ведуча-афроукраїнка.
Чи в тому, що медійник вважає, начебто расові проблеми стосуються «лише чорношкірих».
Коли там в Україні востаннє громили табір ромів? Тарас Загородній пізніше заявив, що в Україні чорношкірі ніколи не були в рабстві, а тому на нас не ображені.
Тобто всі проблеми лише в тому, що вони були дискриміновані раніше?.
На каналах Медведчука протести у США висвітлювали за старими російськими темниками: розгул радикалів, осквернення пам’ятників, необхідність подавити кольорові протести Сороса, обурення тим, що поліціянти підтримують протестувальників.
Але також цього тижня глядачі могли побачити кілька прикладів просто карикатурного, дрімучого расизму.
Андрій Пальчевський на News.
One хвилювався, що з усією цією політкоректністю на роялі заборонять чорні та білі клавіші.
А потім розповів глядачам про «змагання між расами»: «Все выходцы темнокожие считают, что они были рабами.
И мы с вами должны компенсировать им это сейчас».
Також Пальчевський заявив, що Трамп зробив для чорношкірих американців більше, ніж Обама, але вони ненавидять його, адже він іншого кольору.
Раніше він розповідав, що коронавірус атакує лише «жовту расу».
Потім казав, що перебіг хвороби має расову складову.
А ще жалівся на «екзотичну зовнішність» чиновників.
Дмитро Співак у власній програмі на «112» поширював тези, які, вибачте, складно назвати інакше, ніж безпросвітна тупість.
Наприклад, що вбивство Джорджа Флойда — це «частный случай».
Потім Співак заявив, що в США «Давно равноправие.
Какой расизм.
Это придумано сейчас в целях политических».
Ось 25 доказів расизму із графіками та числами.
І, звісно, ведучий багато разів акцентував увагу на тому, що чорношкірі теж здійснюють злочини, а в Парижі (до чого тут взагалі Париж?) вони «работать не хотят.
считают, что им все должны».
Радує лише одне: оскільки Співак — зірка каналів Медведчука, тож соромно не за Україну.
Інші цікаві цитати й маніпуляції.
На каналі Прямий 11 червня глядачам вирішили влаштувати передозування Петром Порошенком.
Спочатку провели марафон «Три роки без віз», у рамках якого п’ятому президенту приписали відкриття Європи для України, неможливий подвиг, свято для кожного українця, звільнення від «рабства».
Якщо вірити Прямому, то навіть європолітики в сльозах(!) дякували Порошенку за безвіз з Україною.
А от шостому президенту у двогодинному марафоні лишили роль людини, яка через недолугу політику може безвіз втратити.
Після закінчення цього шоу аудиторію добили «документальним» фільмом про правління Порошенка.
Зеленському тут треба взяти кілька уроків, адже в його агітаційній «документалці» ніхто не розповідав про «епоху відродження» чи «досягнення, які увійшли в історію».
На жаль, саме з такого карикатурного пафосу складався цей вечір на Прямому.
Другий вихід Святослава Вакарчука із влади не справив на більшість інформаційних телеканалів сильного враження.
Дмитро Співак на «112» розповідав, що на заміну Вакарчуку Сорос уже готує Сенцова.
Анатолій Шарій на News.
One виставляв Вакарчука комічним персонажем, який вдруге зайнявся політикою за гроші.
Андрій Портнов та його спільники на різних каналах намагалися приписати собі дискредитацію Вакарчука та здачу ним мандату.
Водночас Віталій Портников на «Еспресо» стверджував, що «Голос» без Вакарчука перестане існувати.
Олена Лукаш на ZIK заявила, що великою проблеми її команди (влади Януковича) було те, що вони робили, а не говорили.
А, тоді все зрозуміло.
Ми-то думали, що проблеми влади Януковича — це створення корупційної системи розміром із державу, політичні репресії, здача державних інтересів Росії та масові вбивства своїх громадян.
Прямий 10 червня вирішив розповісти глядачам про величезні суми готівки, задекларовані «слугами народу».
Ведучий Микола Вересень сказав, що зберігати кешем 120 мільйонів — це «абсурдне» та «вивих у голові».
Тобто десять «вивихів у голові», за стандартами Прямого.
«112» запросив на інтерв’ю проросійський дует «Кролики», який не лише розповів глядачам про старі-добрі часи, коли людей не ділили.
А ще й виконав кавер на пісню «Остров невезения» з рядками на кшталт «Чтобы они не делали, не идут дела.
Видно, в Революцию их мама родила» та «Разделили остров свой вдоль и поперек.
Видно, Революция не пошла им впрок».
Дуже цікаво, що про таких виконавців думає міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Другим найкращим комічним шоу тижня стало інтерв’ю Андрія Пальчевського на News.
Він жалівся на ракурс, із якого видно його лисину.
Стверджував, що «одна из серьезнейших причин, по которым люди идут на войну, это скука».
І разом із Діаною Панченко обговорював, якими мають бути незалежні журналісти.
На Прямому розкритикували ініціативу законопроєкту про першу леді.
На думку коментаторів, президент таким чином хоче просто «обмежити критику в сторону деспотії».
Тарас Загородній також жалівся, що якщо президентом стане жінка, то виконувати функції, пов’язані із сім’єю й мистецтвом, буде її чоловік.
Що для української культури начебто «неорганічно».
Ілля Кива в ефірі ZIK сказав, що не розуміє, в якій «фені» його звинувачує опонент.
А через п’ятдесят секунд почав розповідати, що місце Порошенка на «тюремній параші».
Ще через хвилину заявив, що «гнид сажал именно на парашу».
А потім відверто визнав, що погрожує опоненту: «Если вы мне хамить будете, я приму рукоприкладство».
Євген Дикий на Прямому заявив, що після п’ятого президента Україна отримала президента на «пів шостого», чим розсмішив більшість гостей та ведучих.
Ну, ви зрозуміли, як відсутність ерекції.
Ну, не стоїть.
Ну, імпотент.
Ах, Прямий, канал інтелігенції.
Нардеп від «Слуги народу» Олексій Жмеренецький на каналі News.
One мав необережність сказати, що «так звані журналісти Шарія» під час акцій під судом у справі Стерненка взірвали петарду в натовпі.
На нього тут же напала вся студія із закликами довести ці слова або вибачитися.
Пізніше канал навіть знайшов якесь відео з петардою (так, наче вона була одна) та провів включення зі співробітниками Шарія, які закликали Жмеринецького покинути ефір.
Варто зазначити, що нардеп так і не вибачився, але уточнив, що не може бути повністю впевненим у тому, хто підірвав петарду.
Цікаво тут інше: чому News.
One, який спокійно реагує на звинувачення людей у нацизмі, військових злочинах та геноциді, раптом вирішив аж так заступитися за купку проросійських інформаційних кіллерів?.
В’ячеслав Піховшек у своєму недільному шоу єдиний на тижні встиг взяти участь в історії з російським паспортом Павла Казаріна.
Звинуватив журналіста в подвійних стандартах, роботі на США та «власовщині».
Коронавірус тим часом практично зник із порядку денного.
Андрій Пальчевський на News.
One розповідав, що це «классовая болезнь» і з «вищого класу» ніхто не помер.
Інколи ми дивуємося, як Пальчевський із таким знаннями може бути власником клініки.
Ось лише короткий список знаменитостей, які загинули через Covid-19.
Прямий згадував про коронавірус, зокрема, в контексті критики інтерв’ю Зеленського «Українській правді».
Мовляв, президент хотів захворіти, аби потім виправдовуватися.