3 липня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль звітуватиме у Верховній Раді про те, як відбувається ліквідація наслідків паводку на Заході України. Чи прийдуть у цей час під стіни парламенту екологічні активісти і екологи?
Потужні зливи, що розпочалися в Карпатах 20-21 червня, за кілька днів наробили дуже багато лиха. За попередніми даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, 3 особи загинули і 1 зникла безвісти, підтоплено 349 населених пунктів (загалом – 14 456 будинків!), пошкоджено 653 кілометри автодоріг та 265 мостів (з них 95 – зруйновані майже вщент!). Ліквідація наслідків негоди йде повним ходом, але подекуди ще випадають дощі, і є загроза нових паводків. Тому уряд поки що навіть не може підрахувати всі збитки. Зараз говорять про суму понад 1 мільярд гривень. Але ця цифра точно зростатиме…
Президент Володимир Зеленський відверто заявив, що Україна чекає на міжнародну підтримку. Глава Кабміну Денис Шмигаль зізнався, що ситуація критична, і на подолання наслідків повені вже виділено з резервного фонду 754 мільйони гривень. А Міністерство закордонних справ звернулося за допомогою до Євросоюзу, НАТО і держав-партнерів.
Світ нас почув, і кілька країн вже відгукнулися. З Італії прибули два літаки з гуманітарною допомогою і технічними засобами для боротьби з водною стихією. Зі США та Ізраїлю незабаром надійдуть грошові транші, а Угорщина повідомила, що виділить 50 мільйонів доларів для будівництва доріг на Закарпатті. Обіцяють не залишити Україну насамоті з проблемами ще кілька країн…
Ліси безсилі?
Залишки лісів змивало з гір у села / Фото ДСНС
Ліквідація наслідків стихії – справа, звісно, першочергова. Але українська влада також має розібратися врешті решт з дуже серйозним питанням – що робити, аби мінімізувати шкоду від паводків? Причому постановка питання має бути саме такою. Бо власне причини паводків давно відомі…
Україна щороку потерпає від затоплень – у різних регіонах, у більших чи менших масштабах. Так було і так, на жаль, буде. Порівняно недавно – в 1998 і 2008 роках – західні області пережили приблизно співмірні потужні паводки, що й цьогоріч. Тоді розроблялися цілі програми боротьби з "великою водою". Але, як бачимо, майже нічого не змінилося – знову Україна "тоне".
Зважаючи на це, дуже дивує позиція деяких експертів, які нині в один голос запевняють: карпатські ліси не могли стримати такі величезні опади, тому вирубка дерев не є головною причиною катастрофи.
Цим же аргументом захищався і вже колишній голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький. (Його буквально напередодні, 2 липня, звільнено рішенням Кабміну. Причини зрозумілі...)
Ліс не може приборкати стихію гірських річок, – казав Заблоцький. – Ліс – не дамба для запобігання паводків і стримування такої кількості води. Тому заяви, що причиною повеней є вирубки – це маніпуляція і популізм.
Узагальнив ці сентенції на недавньому брифінгу Денис Шмигаль. На питання про можливий зв’язок між вирубкою лісів і підтопленнями прем’єр-міністр відповів:
Фактично, та норма опадів, яка випала за останні три дні, була в рази більшою, ніж може спожити цілий карпатський ліс, який не стримував ці потоки води. Це, напевно, питання вже більше до науки, як відбуваються трагедії, з чого вони беруться, які причини…
Проблема комплексна
Рятівники за роботою / Фото ДСНС
Такий підхід до проблеми дуже спрощений і докорінно неправильний. Зрозуміло, що карпатський ліс самотужки не може стримати воду, якщо за годину випадає 10-денна норма, а за два дні – місячна. Але! Належний стан лісового господарста став би ключовим фактором у комплексі заходів щодо протидії паводкам. Бо це комплексна проблема – і саме на це треба зважати. І враховувати інші важливі фактори. Адже, окрім вирубки лісів, підтопленням, так би мовити, "сприяють":
- ерозія грунтів після вирубок, що дозволяє воді швидко потрапляти в річки
- неякісне будівництво лісових доріг і відсутність на них водовідводу
- несанкціонована меліорація і, як наслідок, знищення пойм річок
- забудова заплав та прибережно-захисних смуг
- хаотичне зведення гідроспоруд
- неправильний забір гравію, що призводить до розмивання берегів
- засміченість лісів, річок і берегів і т.п.
Якби держава комплексно (знову варто наголосити!) вирішувала всі питання (як це роблять у провідних країнах світу), то негативні наслідки паводків у Карпатах були б помітно меншими. Про це, до речі, ще в 2000 році писав академік Національної академії наук України Костянтин Ситник у своїй програмній статті "Знищення лісів та екологічні катастрофи". (Категорично рекомендуємо її для вивчення сучасним горе-чиновникам і експертам.)
Повінь у Карпатах: фотогалерея
Фото ДСНС, Укрінформ і DW
Що робити владі?
Нині про влив вирубок лісів на масштаби паводків і про те, які превентивні заходи має вживати влада, не втомлюються нагадувати українські експерти Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).
Вирубки лісу є однією з причин, що посилює саме вплив паводків, адже прискорює швидкість набору рівня води в річці, – кажуть у WWF-Україна. – Як це відбувається? При веденні лісового господарства мають місце різні типи рубок, однак значну частину займають саме суцільні – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю. У місцях суцільних рубок посилюється стік води, вона практично не затримується в ґрунті. Також варто зауважити про вплив на посилення паводку таких чинників, як наявність лісових доріг і трелювальних волок (шлях, яким тягнуть спиляні дерева чи вже розпиляні колоди), а також захаращеність потічків.
Водні потоки змивали навіть міцні залізниці / Фото ДСНС
Експерти фонду також підготували список рекомендацій щодо заходів, які варто вжити владі для запобігання руйнівним наслідкам повеней, зокрема, в лісовій галузі:
- Повна заборона рубок у високогірних лісах, що розташовані на рівні 1100 і вище метрів над рівнем моря.
- Вздовж водотоків у штучних насадженнях слід проводити виключно вибіркові рубки з метою формування природних насаджень; повністю заборонити будь-які рубки над водотоками в природних лісах.
- Потрібно зменшувати долю і площу суцільних рубок, оскільки саме на таких територіях стік найшвидший.
- Треба оперативно прибирати рештки та заготовлену деревину після рубок, оскільки вони посилюють руйнівну силу води і призводять до пошкодження інфраструктури.
- Необхідно посилити контроль з боку компетентних органів під час здійснення лісогосподарської діяльності.
- Реформувати лісову галузь з відповідним розділенням функції охорони лісу від функції господарювання.
- Контролювати, щоб на місцях суцільних зрубів висаджувались або природно відновлювались породи дерев відповідно до висоти, де вони зростають.
- Дотримуватися Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" і готувати якісні звіти при плануванні лісогосподарської діяльності.
"Якщо еколог отримує гроші…"
Стихія завдала величезних збитків / Фото Укрінформ
Було б добре, аби експертів Всесвітнього фонду дикої природи підтримали екологічні активісти, одна з головних функцій яких, до речі – контролювати дії влади в галузі охорони довкілля. Саме тому ми розпочали цей матеріал із запитання: чи прийдуть екологи і екоактивісти під стіни Верховної Ради під час доповіді прем’єра Дениса Шмигаля щодо ліквідації наслідків повені?
Втім, нині це питання, мабуть, риторичне. Бо в Україні діяльність багатьох екоактивістів і екологів перетворилася на фарс. Вони беруть активну участь у проплачених акціях і пікетах, дають на замовлення фейкові коментарі для медіа – і, в той же час, заплющують очі на реальні проблеми. Скажімо, ви пам’ятаєте екологічні акції після недавніх жахливих лісових пожеж у Чорнобильській зоні та інших регіонах країни? Акцій не було. Ніяких. Ні в Києві, ні в "обгорілих" областях. А ситуація катастрофічна – вогонь знищує Україну так само регулярно, як і повені. Тому не варто чекати екомітингів і зараз. І саме тому екоактивісти та екологи також несуть величезну відповідальність за руйнівні повені в Карпатах – разом з владою і "чорними лісорубами".
Політолог Кирило Сазонов навіть назвав причини, чому деякі екологи "не помічають" вирубку дерев у Карпатах, а потім стається стихійне лихо.
Якщо еколог отримує гроші від компанії, яка купує вирубаний ліс, то, звичайно, він буде заплющувати очі на вирубування, – каже Сазонов. – Якщо еколог працює в системі держструктури і отримує гроші готівкою у вигляді корупційних конвертів від людей, які займаються вирубуванням, то він теж буде заплющувати очі… У результаті безвідповідальності та ігнорування проблеми владою та громадськими організаціями, які нібито борються за екологію, ми отримали такий результат.
Велика вода підтопила цілі села / Фото ДСНС
Зате коли мова заходить про замовні мітинги чи передвиборчу агітацію – екологічні "діячі" часто на перших ролях. Їх безсоромно використовують політики (і влада, і опозиція), бізнесмени та чиновники. Бо тема охорони довкілля дуже серйозна, завжди на слуху і на неї чутливо реагує громадськість. Але "нерозбірлива" поведінка екоактивістів та екологів дискредитує як екорух, так і професію. А недовіра до них аж ніяк не сприяє вирішенню екологічних проблем в Україні, які ширяться зі швикістю карпатської повені.