11 вересня сторона захисту українського нацгвардійця Віталія Марківа подала до апеляційного суду присяжних Мілана нові виправдувальні докази у справі загибелі іноземних репортерів на Донбасі у травні 2014 року.
Про це повідомляє Радіо Свобода.
За даними видання, документи були надані напередодні апеляційного процесу, який почнеться у Мілані 29 вересня 2020 року.
Суд другої інстанції розглядатиме клопотання про оскарження обвинувального вироку Віталію Марківу, якого влітку 2019 року засудили до 24 років тюрми за співучасть в убивстві італійця Андреа Роккеллі та Андрія Миронова.
Як повідомили Радіо Свобода захисники солдата, в основі нового доказового матеріалу – висновки журналістського розслідування, що увійшли до фільму The wrong place («Не в тому місці, не в той час») про справу Роккеллі-Марківа.
Йдеться про кілька експериментів: один стосується візуального контролю з гори Карачун (позиції українських військ) на місце трагічного випадку біля керамічного заводу, інший – балістичне випробування щодо дальності стрільби з різних видів зброї.
Ці дослідження з участю італійських експертів науково підтвердили, що нацгвардієць Віталій Марків з Карачуна не міг розрізняти людські постаті біля керамічного заводу та цілитися і влучити у них на відстані близько 1800 метрів з наявного у солдата автомата АК-74.
Адвокати просять долучити до розгляду справи експерименти, використані у фільмі, або ж фрагмент стрічки, заслухати нових свідків-учасників фільму (включно з експертами), а в разі потреби, і режисера-документаліста Крістіано Тінацці.
Якщо апеляційний суд у Мілані залучить до процесу фільм з докладним картографічним зображення місцевості, то таке розслідування, можливо, не знадобиться, висловили припущення представники захисту.
Додаткові докази до суду другої інстанції надають і адвокати держави Україна.
Їхній матеріал базується на результатах розслідування українського МВС.
Вони, зокрема, наголошують на звуковому слідчому експерименті, який засвідчив, що обстріл почався з боку проросійських бойовиків, а не з українських позицій, як це стверджують павійські присяжні.