Щоб утримати довіру медіа, слід комунікувати з аудиторією на різних платформах та сучасними інструментами – дискусія Kyiv Media Week

Про це 15 вересня говорили учасники дискусії «Європейський погляд: хто сьогодні формує нові правила у медіабізнесі?» під час Kyiv Media Week.

«Під час пандемії куди прийшли люди за інформацією? Коли люди налякані, вони шукають достовірні джерела інформації.

Вони йдуть по контент про COVID-19 до нас.

Довіра – це як золото чи нерухомість.

Коли в людей є гроші і вони не знають куди їх вкласти, то вкладають у золото», - зазначив Ґаллагер Фенвік (Gallagher Fenwick), директор телеканалу France 24 English (Франція).

Про це свідчить і досвід Яна Селлінга (Jan Salling), директора BBC Studios Nordic Format & Productions, засновника та CEO компанії Missing Link Media (Данія): «Пандемія продемострувало цінність певних інституцій.

Люди звертаються до брендів, яким довірять, на теми, які є темами про життя та смерть.

Вони звертаються до брендів, але не підуть у фейсбук чи твітер».

Водночас його колега Андреас Вайзе (Andreas Weise), директор Landesstudio Sachsen-Anhalt, ZDF (Німеччина), розказав, що в його країні ситуація складніша.

Оскільки значна частина населення не сприймає політику держави щодо заходів, які запобігають пандемії.

І таке ставлення перекладається на мовників з державним фінансуванням.

«Багато людей нам не вірять.

Для них проблема не вони, а ми», - каже він.

І додає, що частина населення готова сприймати в медіа саме факти, а їх аналіз і трактування вони воліють обирати самі.

На його думку, професійні медіа мають зважено використовувати соціальні мережі для контакту з тією аудиторією, яка не сприймає традиційні медіа.

Адже соціальні мережі, окрім їх негативної сторони як майданчика для розповсюдження фейків, створюють і нові можливості для медіа.

«Якщо люди хочуть чути тільки факти, а не думки.

Це питання довіри.

Усі суспільні канали мають комунікувати з аудиторією на різних платформах, щоб залучити їх до бренду і тримати їх довіру» - додав Ян.

За словами пана Фенвіка, основне протистояння зараз відбувається не між приватними медіа та медіа, які фінансуються за рахунок державного бюджету, а між тими, хто тисне на емоції аудиторії, та тими, хто апелює фактами.

І останнім слід використовувати інструменти перших.

«Деякі канали зумисне хочуть створювати суперечності для того щоб боротись за аудиторію.

Ми у France 24 думаємо як подати серйозні теми, які не такі популярні, змагаються за голосні заголовки та дискусії.

Тут питання не у власності, а грань між фактами та емоціями», - сказав він.

Також учасники дискусії зійшлись на тому, що державне регулювання є не найкращим інструментом боротьби з неякісним контентом і фейками.

Натомість, більш ефективними є освітні проєкти.

«Молоде покоління треба зі школи вчити сприймати інформацію критично і не поглинати і сприймати усе за правду», - додав Ян Селлінг.