"Не скиглити, а йти працювати в лікарні": що обіцяють політики щодо захисту бізнесу під час карантину

Від початку року в Україні закрилося майже 700 000 підприємств. Третина власників бізнесу заявили: їхні доходи впали на 60-80%. Ці ж підприємці вже звільнили майже половину своїх працівників. Такі невтішні цифри наводять в Асоціації платників податків. 

І їм можна довіряти, адже рівень безробіття в Україні зріс до 10%. Але що говорити про підприємців, коли звільняються навіть медики. Тим часом прем’єр-міністр ще у квітні обіцяв створити робочі місця, президент заманював заробітчан. То чи підставила влада плече безробітним – Марія Писаренко перевіряла.

Анастасія Вештало з чоловіком – артисти циркового жанру, раніше виступали за кордоном. З початком карантину виступів немає. Пара осіла у Львові. Настя влаштувалася у пельменний бар. Та і він не витримав.

Дівчина говорить: "Нам підняли оренду, зробили її ще більшою, ніж до карантину. У нас було 12 людей не підприємстві. Усі без роботи або перекваліфікувалися". Реєструватися у центрі зайнятості дівчина не захотіла. Каже, не вірить, що там знайде потрібну роботу. Довелося повернутися у рідне місто Дніпро.

"У Львові було складно знайти щось подібне, бо всюди скорочують штати або закривають повністю", – каже Анастасія.

ЛЬВІВ

Підприємець Володимир Каплун розповідає: "Ось тут було моє бістро. Тепер медична лабораторія. Людям, мабуть, не треба їсти. Їм треба тільки аналізи здавати".

Таких бістро Володимир мав у Львові три. І всі закрив.

"Це було швидке харчування. Воно стосувалося студентів, школярів. Їх просто не було", – говорить Володимир.

Звільнити довелося більше сорока людей.

Підприємець розповідає: "Багато працюють в супермаркетах. Інша частина, яка не змогла працювати по теперішніх ставках, вони були не львів'яни, вони просто поїхали по домівках".

Бізнесмен має ще декілька ресторанів у Львові. Можливо, і їх доведеться закривати.

"Дайте спланувати. Тільки скажіть нам конкретні правила гри. Більше нічого", – каже Володимир.

ОДЕСА 

Звільнила майже всіх працівників, крім однієї прибиральниці, і власниця одеського ресторану Юлія Ангелова. Було це під час весняного карантину. Вона у ресторанному бізнесі майже все життя – 27 років. Таке вперше.

Власниця кафе розповідає: "Я не погана людина, я просто хочу, щоб вижила моя справа. І доводиться жертвувати, природно, людьми".

Влітку штат знову набрала. З'явилися прибутки. Бо вся Україна через закриті кордони приїхала в Одесу. Та у плюс Юлія так і не вийшла. Усе зароблене витрачає на оренду і зарплату. Тепер рахує потенційні збитки через карантин вихідного дня.

"Зараз ми розгойдалися, більш-менш робота є. Але субота-неділя нас убили. Думаю, мені доведеться звільнити 20-30% людей", – каже жінка.

Таким бізнесменам Кабмін ще навесні обіцяв допомогти. Компенсувати витрати на зарплату їхнім працівникам. На Львівщині цим користуються. Область у лідерах за кількістю безробітних в Україні. Їх від минулого року побільшало у 2,5 рази.

Оксана Іванчук, заступниця директора Львівського обласного центру зайнятості, каже: "Зареєстровано є майже 27 тисяч безробітних. І паралельно ми виплачуємо допомогу з часткового безробіття для 39 тисяч найманих працівників. Тобто це є ті люди, які залишилися ніби в трудових відносинах. Якби вони звільнилися і прийшли до нас, це була б дуже критична ситуація".

Не скиглити, а йти працювати до лікарень підприємцям запропонували цього тижня у Мінздоров'я.

Ірина Микичак, перша заступниця міністра охорони здоров'я України, сказала: "Наші лікарні радо нададуть тимчасові робочі місця усім малим підприємцям, які зараз у вимушеному простої. Лікарням і центрам екстреної медичної допомоги дуже потрібні сильні і здорові робочі руки".

ХАРКІВ

Це Обласний клінічний диспансер радіаційного захисту у Харкові. Його використовують як додатковий заклад для прийому ковід-хворих з області. Робочих рук підприємців тут не потребують. Бо у самих пройшла хвиля масових звільнень. Встигли набрати кількох інтернів. Тут, кажуть, без спеціальних знань не обійтися. І робота не для всіх.

Олександра Петелько, лікарка-інтерн Обласного клінічного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, каже: "Коли весь медичний персонал звільнився, мені запропонували прийти допомагати ковідним. Дивилася телевізор, це не так, як по телевізору, це набагато важче".

А лікар-інтерн Владислав Саєнко каже: "Не думав, що настільки тяжкі хворі будуть".

У Державному центрі зайнятості констатують: медики і вчителі цього року особливо не звільняються.

Любов Бершадська, директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості, каже: "Цей рік у нас такий складний, що всі з роботою залишалися. Всі тримаються за робочі місця, тому що складно такі специфічні галузі заповнювати".

Допомогти з працевлаштуванням тим, кого звільнили, планував уряд. У червні прем'єр-міністр Денис Шмигаль гарантував півмільйона робочих місць. Вакансії обіцяли на будівництві доріг. Тепер "Укравтодор" звітує: за проєктом "Дороги та робота" влаштували трохи більше 21 тисячі людей. А от Центр зайнятості каже лише про 3 тис. працевлаштованих на "Великому будівництві".

За даними "Укравтодору" станом на 19 листопада 2020 року, на роботу у великому будівництві доріг влаштувалися:

• всього 21 256 осіб,
• щотижня влітку – по 1 500 осіб,
• щотижня восени – по 500 осіб на тиждень,
• найбільше Закарпатська, Запорізька, Луганська, Полтавська, Харківська області.

Планували на 2020 – 38 тисяч робочих місць.

У службі зайнятості рахують: найбільше звернень безробітних за цей рік було саме навесні – зі сфери послуг та переробної промисловості. Хоча це нетипово. Саме навесні з'являється багато робочих місць: починається сезон у сільському господарстві. Без роботи найбільше українців сидять в областях із містами-мільйониками. Загалом – 403 тисячі (+ 48% порівняно з листопадом 2019).

А от влаштували найбільше людей: кожен тертій із працевлаштованих, а працевлаштували ми майже 500 тисяч осіб з початку року, працевлаштований у сільському господарстві.

Президент Української асоціації виробників Олександр Громико говорить: "Сфери, які виграли, відомі. Це онлайн-продажі. Навіть ті бабусі, які раніше не купували онлайн, почали купувати в інтернет-магазині".

Оплату праці у вакансіях роботодавці тепер занижують. Хоча формально середня зарплатня зросла до 7 тисяч гривень.

"Відсотків на 10 йде падіння від зарплат в перерахунку на долар", – каже Олександр Громико.

Цього вівторка Кабмін знизив витрати на допомогу з безробіття на 1 млрд. А отже – поріжуть і виплати, нині це 1000 гривень. Держскарбниці буде не солодко.

Аналітикиня ринку праці Тетяна Пашкіна говорить: "Вакансій буде менше наразі, якщо ми скажемо про туризм, про сферу шоу-бізнесу, про сферу гостинності. До них наблизилися ті офісні працівники, яких скоротили, але потреба у яких не скоро поновиться: айчари, маркетологи, адміністративно-господарський відділ".

Офіційно безробітних більше серед людей літнього віку. Молодь легше знаходить роботу. Експертка припускає: без роботи, але з купою хатніх справ сидять більше жінок, ніж чоловіків. Бо дистанційне навчання дітей частіше лягає на материнські плечі. Зрушення можуть бути хіба що влітку, якщо пандемія піде на спад. Та вихід є – це онлайн-професії.

На сайтах з пошуку роботи уже роблять навіть окремі рубрики з вакансіями віддаленої роботи. Серед популярних за останній місяць – менеджер з продажів, редактор-перекладач, ретушер фотографій, PR- менеджер. Або швачка на дому. Є навіть пропозиції "диванних" бухгалтера чи рієлтора.

У кризу радять не гребувати й суперпрофесіями. Так називають посади з обов'язками з різних сфер. Це додасть новий рядок із незвичними навичками до вашого резюме.

Марія Писаренко, Олексій Тищенко, Микола Довгий, "Підсумки тижня"