Порядок діяльності КСУ має визначатися законом, а не регламентом – робоча група

Порядок діяльності Конституційного суду України має визначатися законом, а не регламентом, який сьогодні внутрішньо встановлює КСУ.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала народний депутат від "Слуги народу" Ольга Совгиря.

Заступник голови депутатської робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів діяльності Конституційного суду повідомила про основні домовленості робочої групи.

Стосовно удосконалення діяльності КСУ депутат повідомила: "Порядок діяльності КСУ має визначатися законом, а не регламентом, який сьогодні внутрішньо встановлює КСУ".

Щодо відновлення відповідальності за брехню в деклараціях або за недекларування, Совгиря зауважила: "За брехню в декларації, за неподання декларації має бути кримінальна відповідальність. Поріг, із якого настає кримінальна відповідальність, збільшено: із 250 прожиткових мінімумів (близько 500 тис. грн) до 500 (понад 1 млн грн)".

При цьому, неподання декларації може бути кримінальним проступком, а не злочином.

"Позбавлення волі не буде, передбачено лише штрафи, громадські роботи та позбавлення права обіймати посади", - зазначила вона.

Крім того, стосовно відновлення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо декларування суддів і держслужбовців, Совгиря зауважила, що встановлюються запобіжники, що унеможливлять вплив НАЗК на суддів.

"Порядок перевірки декларацій суддів затверджує НАЗК за погодженням з ВРП, суддів КСУ - збори суддів КСУ; НАЗК затверджує графік повної перевірки всіх держслужбовців на початку року; НАЗК інформує про початок перевірки суддів ВРП або КСУ; протокол перевірки підписує особисто голова НАЗК або його заступник", - розповіла Совгиря.

Конституційна криза в Україні

• 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
• Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
• 29 жовтня Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288), яким пропонується припинити повноваження суддів КС. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів».
• Голова КС Олександр Тупицький заявив, що пропозиції президента прямо суперечать Конституції.
• 2 листопада у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким пропонується відновити норми про е-декларування, скасовані Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України" (№ 4304) є голова ВР Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема "Євросолідарності", "Голосу" та "Слуги народу".
• 16 листопада Разумков заявив, що законопроект № 4304 був розроблений та підтриманий майже всіма політичними силами у парламенті. Також він закликав створити робочу групу, яка почала б напрацьовувати законодавчі ініціативи щодо виходу держави з конституційної кризи.
• 18 листопада заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.
• Група до 1 грудня має розробити узгоджені законопроекти щодо внесення змін до Кримінального кодексу, законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний суд України», які обумовлені рішенням КС.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Тетяна Поляковська