Робоча група вважає, що брехня в декларації не має каратися позбавленням волі

Робоча група з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду пропонує Верховній Раді за брехню в декларації про доходи та за неподання декларації передбачити кримінальну відповідальність, але без позбавлення волі.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський (фракція «Слуга народу»), який очолює цю робочу групу.

За його словами, основні дебати виникли навколо того, має бути адміністративна або все ж кримінальна відповідальність.

«Ми дійшли висновку, що за брехню в декларації та за неподання декларації має бути кримінальна відповідальність», - підкреслив Монастирський.

Робоча група пропонує збільшити з 500 тис. грн до 1 млн грн межу, коли настає кримінальна відповідальність за недекларування доходів чиновниками.

«Що стосується брехні в декларації, ми дійшли висновку, що потрібно підняти поріг, з якого стартує кримінальна відповідальність. Сьогодні це 250 прожиткових мінімумів - це близько 500 тис., тобто за помилку на 500 тис. грн була кримінальна відповідальність до рішення КСУ. Ми визначаємо, що кримінальна відповідальність стартує з 500 прожиткових мінімумів - це понад 1 млн грн, а до цієї суми залишається відповідальність адміністративна», - сказав Монастирський.

За його словами, робоча група вважає, що неподання декларації визнаватиметься кримінальним проступком, а не злочином.

«Таким чином, ми дійсно виконуємо позиції мотивації КСУ, але все ж за Верховною Радою залишаємо встановлення саме кримінальної відповідальності за ці кримінальні злочини», - зазначив Монастирський і додав, що робоча група знайшла «компромісне рішення, яке не всі підтримують в парламенті», що за ці правопорушення - неправдиві дані в декларації або неподання декларації - не буде передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а буде передбачений штраф, громадські роботи, а також позбавлення права обіймати посади.

Хронологія подій

 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за неправдиве декларування.

Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій і виявлення конфлікту інтересів.

2 листопада в Раді був зареєстрований законопроект, яким пропонується відновити норми про е-декларування, скасовані Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень Закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України "(№4304) є голова ради Дмитро Разумков та члени низки фракцій, зокрема "Євросолідарності", "Голосу" та "Слуги народу".

16 листопада Разумков повідомив, що законопроект № 4304 був розроблений і підтриманий майже всіма політичними силами в парламенті.

Він закликав створити робочу групу, яка стала б напрацьовувати законодавчі ініціативи щодо виходу держави з конституційної кризи.

18 листопада заступник голови Верховної ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.

Група до 1 грудня має розробити узгоджені законопроекти про внесення змін до Кримінального кодексу, законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний Суд України», які обумовлені рішенням КС від 27 жовтня 2020 року.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Надя Пришляк