Найцікавіші події січня17 грудня 2020 – 21 лютого 2021– Скульптура трансформується. На неї вплинули нові технології та зміни в суспільстві. Сьогодні це тривимірне мистецтво з використанням різних матеріалів, практик і медіа, – каже кураторка премії М17 Sculpture Prize, мистецтвознавиця Катерина Рай, 34 роки. – Ми презентуємо творчість митців, яких обрало міжнародне журі. Автори працювали з темою пам'яті, часу, природи, переосмислення минулого.Львів'янин Тарас Попович створив дзеркальний "Лабіринт часу". Частина люстерок замінена моніторами. Транслюють відображення того, що відбувається зараз і що діялося в тому ж лабіринті раніше. Пропонує задуматися, як швидко все змінюється.Виставка робіт номінантів першої в Україні професійної скульптурної премії М17 Sculpture PrizeКиїв, Центр сучасного мистецтва М17, вул. Антоновича, 102–10419 грудня 2020 – 28 березня 2021– Хотіли розважити глядача, показати собак і котів в українському мистецтві XIX – початку ХХ століть. Виявилося, ця тема була непопулярна. Довелося доповнювати кіньми, волами, вівцями, – каже Леся Толстова, 50 років, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного художнього музею України.– Митців, які працювали тільки в анімалістичному жанрі, в нас не було. Художники вводили тварин до пейзажного або побутового. І кожен вид набував на картинах особливого значення. Віл уособлював характерні риси української економіки, став символом аграрної країни. Є неодмінним атрибутом чумацтва. Образ коня пов'язаний із героїчними сторінками козацтва. А гуси – з ліричними настроями, коханням.В експозиції представлені 45 робіт 18 художників. Зокрема, Олександра Мурашка, Всеволода Максимовича, Киріака Костанді, Миколи Самокиша, Валер'яна Яблочкіна, Сергія Світославського, Сергія Васильківського. Баталіст Микола Самокиш надавав перевагу коням. Валер'ян Яблочкін, який жив у Києві у 1880-х, називав себе Рафаелем котів. Брав замовлення на їхні портрети.Виставка "Помічник, супутник, друг"Київ, Національний художній музей України, вул. Грушевського, 61–12 січня– На картині із застереженням "Далеко у воду не заходи" з річки до нас тягнеться дуля, – розповідає куратор мистецьких проєктів Павло Гудімов, 47 років. – Окремий розділ у творчості Андрія Сагайдаковського – роботи з порадами, побажаннями й застереженнями. На стіні описав правила гри "Дупак". Гравець стає спиною до інших і нахиляється. Решта б'ють його по сідницях, жертва повертається. за незворушними обличчями має вгадати, хто вдарив. Уся виставка пронизана такими ігрищами. Це і філософія, і щось просте. Можна сприймати митця як мудреця й веселу людину, яка хоче поспілкуватися.Виставка Андрія Сагайдаковського "Прогулянки"Львів, Ya Gallery, вул. Шота Руставелі, 83 січняП'ять років у Лондоні йде з аншлагами вистава "Загадкове нічне вбивство собаки". У столичному театрі ім. Лесі Українки спектакль за п'єсою британця Саймона Стівенса поставив Кирило Кашліков.Аутист 15-річний Крістофер розслідує вбивство сусідського пса, бо всі підозрюють його, за сюжетом. Коли з'ясовує, що тварину вилами заколов батько, їде в Лондон шукати матір. Не вірить, що вона померла.Під час роботи над виставою актори їздили в будинок реабілітації дітей з аутизмом. Вивчали особливості поведінки.Спектакль "Загадкове нічне вбивство собаки"19:00, Київ, Театр ім. Лесі Українки, вул. Богдана Хмельницького, 55 січня– В артистів балету з академічною освітою є мінуси, – каже балетмейстер Раду Поклітару, 48 років. – Не можуть розслабити тіло, бояться бути некрасивими. Часто не здатні вичавити на сцені звуки. Так звикають мовчати в балетному залі, що сам процес танцю, крик або сміх спричиняють у них найжорсткіший акторський затиск. На пост­радянському просторі їх не вчать проявляти емоції. Лише робити піруети й крутити шене. Тобто не навчають найголовнішого – танцювати.Балет "Лускунчик" театру Kyiv Modern Ballet19:00, Київ, Міжнародний центр культури і мистецтв (Жовтневий палац),алея Героїв Небесної сотні, 16, 7 січня– Весь світ каже Carol of the Bells, українці – "Щедрик". Нашу новорічну пісню в обробці композитора Миколи Леонтовича вважають найпопулярнішою різдвяною мелодією на Землі, – говорить голова Українського інституту національної пам'яті у 2014–2019 роках Володимир В'ят­рович, 43 роки. – Та слави не було б, якби не наказ отамана Української Народної Республіки Симона Петлюри. Він не з дитинства ходив із пістолетом. Був журналістом, літературним і театральним критиком. Доручив диригенту Олександрові Кошицю створити хор з українським репертуаром, який їздив би світом й рекламував нашу культуру. А як ні – розстріляє.Концерт Олега Скрипки та оркестру НАОНІ "Щедрик"19:00, Київ, Міжнародний центр культури і мистецтв (Жовтневий палац),алея Героїв Небесної сотні, 112 січня– Не заходжу в сучасні інтер'єри, мені страшно, – каже доцентка кафедри дизайну та основ архітектури Львівської політехніки Тетяна Казанцева, 43 роки. – Із власниками старих помешкань ще можна працювати. Платять шалені кошти, щоб дізнатися ім'я архітектора, який звів їхній будинок. Та багато хто говорить, що старе треба розвалити.У чому сенс хрущовки? Що жінка не має готувати в хаті. Зробила собі чай або каву й іде харчуватися в "общепит". От до чого я дійшла – мені вже подобаються хрущовки порівняно з сучасним будівництвом. Там хоч було передбачене планування.Відеолекторій "Історія архітектури Львова від княжих часів до 1939 року"27 січня– Мене страшенно непокоїть, що мене хвилюють все менше речей, – говорить Олег Каданов, 43 роки, учасник гурту "Лінія Маннергейма". – І річ не в тому, що я став черствий. А в тому, що нашу емоційну систему бомбардують. Потік інформації насамперед спрямований на емоцію. Так блокують можливість критичного аналізу. Світ усе більше підвищує голос. Діалоги нагадують, скоріше, п'яні балачки на підвищених тонах, ніж обмін думками. У цій какофонії боюся перестати чути свій внутрішній голос.У лютому 2020-го випустили "Конфіскат" – перший повноформатний альбом "Лінії Маннергейма".Концерт гурту "Лінія Маннергейма"19:00, Київ, Docker-G pub, вул. Набережно-Хрещатицька, 5/13
Источник
Оригинальная версия
Поделиться сюжетом