Die Welt: ЄС у пастці Путіна
Die Welt: ЄС у пастці Путіна

Die Welt: ЄС у пастці Путіна

ЄС добре знає, як зробити Росії боляче за всі її злочини / фото REUTERS

Відносини між Євросоюзом і Росією стають дедалі прохолоднішими через переслідування критика Кремля Олексія Навального. Безпосередньо перед обговоренням нових санкцій ЄС проти Москви в понеділок, російський суд підтвердив вирок, згідно з яким опозиціонера кинуть на 2,5 роки до в'язниці.

Крім того, Навального оштрафували за "наклепі" проти ветерана Другої світової війни. А ще минулої середи Європейський суд з прав людини закликав Москву негайно відпустити опозиціонера, - нагадує Die Welt. Європейці кілька днів радилися, як відреагувати на справу Навального. Увечері в неділю міністри закордонних справ кількох країн ЄС зустрілися в Брюсселі з соратником Навального Леонідом Волковим і ще одним критиком Кремля. Міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг тепер очікує, що ЄС схвалить нові санкції проти Москви. За його словами, вони повинні бути "юридично незаперечними".

Голова комітету закордонних справ Європарламенту Давід МакАллістер (ХДС) теж заявив: "Я очікую, що міністри закордонних справ ЄС анонімно проголосують і підтримають додаткові санкції".   Новий пакет покарань буде включати блокування активів і заборону перетинати кордони ЄС. Вперше підставою для санкцій стане санкційний механізм, націлений проти порушників прав людини, який був схвалений в грудні. Міністри закордонних справ сьогодні доручать Європейській службі зовнішніх справ (EEAS) скласти список людей, відповідальних за засудження Навального і спробу його вбити. І з європейської точки зору, це цілком безпечний крок.

"Але чи цих санкцій буде достатньо, щоб змусити Москву "переосмислити й покращити ситуацію в країні", як говорять дипломати ЄС? В союзі досі тривають запеклі суперечки про це. Польща і країни Балтії хочуть ще й нових економічних покарань. Натомість такі країни, як Німеччина, Франція, Австрія й Кіпр тиснуть на гальма", - пише видання.

"Щось більше, ніж санкції проти окремих людей, просто неможливе", - сказав неназваний учасник переговорів у Брюсселі.

Die Welt пише, що Євросоюз опинився в "пастці Путіна". В Березні голови держав й урядів хотіли обговорити нову стратегію щодо Москви. Але досі абсолютно не зрозуміло, в який напрямок вона буде скерована. Яка пропорція жорсткості й діалогу буде правильною? Особливо зважаючи на те, що європейцям потрібна Росія, щоб вирішити ключові конфлікти, такі як війна в Сирії й Лівії.

"Нажаль, відносини з Москвою досягли нової найнижчої точки після останніх подій. Поведінка з Навальним або висилка трьох дипломатів ЄС - це лише чергові причини серед багатьох інших для перегляду європейської стратегії щодо Росії", - сказав МакАллістер.

Чи будуть більш жорсткі санкції проти Москви в майбутньому? Дві найважливіші країни ЄС: Німеччина й Франція, - навряд чи це підтримають. Економічні санкції були запроваджені в минулому й дійсні досі. Вони головним чином націлені проти державних банків й компаній у сфері нафти й газу. А це найважливіші для російської влади сектори. В Москві часто стверджують, що санкції ніяк не вплинули на російську економіку. Або й взагалі лише пожвавили "імпортозаміщення". Але за словами експерти у сфері енергетики з Московської школи управління "Сколково" Тетяни Мітрової, ситуація насправді протилежна.

Західні санкції обмежили потенціал розвитку газової й нафтової промисловості Росії. Москва здатна підтримувати об'єми видобутку. Але без західних технологій й інвестицій російська енергетика не здатна рости.

Перший пакет трансатлантичних санкцій був запроваджений після анексії українського Криму в 2014 році. Він був відносно м'яким. Певним людям заборонили перетинати кордон, рахунки росіян і деяких російських компаній були заморожені. Особливо це стосувалося тих, які базувалися в Криму. Наприклад, саме після семи років анексії окупований український півострів - досі зона роумнігу для російських мобільних операторів. Для них Крим - це інша країна.

Найбільші російські державні банки не відкрили філіалів на півострові. Адресні санкції тим часом вдарили не лише по ватажках бойовиків на Донбасі, а й по російських високопоставлених чиновниках й політиках, які просували анексію Криму. Після знищення рейсу MH17 над Донбасом санкції були посилені в багатьох сферах, - пояснює фінський економіст Іікка Корхонен. З'явилося ембарго на продаж зброї й експорт товарів подвійного призначення, які можуть бути використані як в цивільних, так і військових цілях. Продаж технологій для видобутку нафти теж був заборонений санкціями. Зокрема, не можна продавати Росії плавучі бурові платформи. Це сповільнило російську експансію в Арктиці.

Санції ЄС проти РФ через Навального: що відомо

  • 15 жовтня 2020 року Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти 6 осіб та однієї установи через отруєння Навального.
  • Зокрема, санкції було запроваджено проти начальника Управління президента РФ з внутрішньої політики Андрія Яріна, першого заступника керівника Адміністрації президента РФ Сергія Кірієнка, представника президента Росії в Сибірському федеральному окрузі Сергія Меняйла, директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортникова, заступників міністра оборони РФ Павла Попова і Олексія Криворучка, а також проти Державного науково-дослідного інституту органічної хімії та технології.
  • Навальний 17 січня повернувся до Москви з Німеччини, де проходив лікування після отруєння влітку 2020 року. Одразу ж на прикордонному контролі в аеропорту його затримали співробітники поліції.
  • 18 січня суд заарештував опозиціонера. Пізніше суд ухвалив рішення відправити Навального до колонії за так званою справою «Ів Роше» на 2 роки і 5 місяців.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ

Переклад: Лесь Димань

Теги по теме
Владимир Путин Евросоюз
Источник материала
loader
loader