Історії про земляків, кримінал чи контроль місцевої влади: яким темам надають перевагу регіональні ЗМІ

У січні 2021 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання та чотири онлайн-видання, які друкують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1559 матеріалів у друкованих ЗМІ, 2889 – в онлайн.

У газетах – і це загальноукраїнська тенденція – в лідерах розваги, поради, оголошення (те, що належить до категорії – інше). Найбільше таких текстів розмістили на Одещині (37%) найменше – на Львівщині (23%).

На сайтах – у лідерах кримінал та життя місцевої громади.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче.

Розглянемо ситуацію детальніше

Газети

Теми

Окрім традиційної газетної суміші (гороскопів, кросвордів, рецептів та ін.), найбільше писали про життя місцевої громади та економіку/тарифи. Експерти відзначали як глибокі та корисні матеріали на ці теми, так і поверхневе, часом маніпулятивне висвітлення.

Наприклад, на Дніпропетровщині видання «Репортер» (Нікополь) орієнтувалося на місцевого читача, дбаючи про локальну «прив’язку», роз’яснюючи, як загальноукраїнські тенденції впливатимуть на нікопольчан. А от видання «ТН-експрес» (Павлоград) під час моніторингового періоду мало приділяло уваги місцевій тематиці, натомість віддало перевагу економіці та іміджевим матеріалам підприємств свого регіону.

Провідною темою у газетах багатьох регіонів, наприклад, Чернігівщини та Полтавщини, були тарифи. Але тут так само були знайдені незбалансовані, упереджені тексти, в яких акценти робилися на заявах, часом популістичних, політиків різних партій чи місцевої влади. Тож, як правило, про тарифні протести, причини і наслідки ситуації читачі дізнавалися із «джинсових» матеріалів.

У січні газети активно висвітлювали тему історії та краєзнавства, зокрема, вшанування героїв Крут, події Холокосту. Однак тут знайдено як цікаві приклади власних публікацій із залученням експертів і науковців, так і «паркет», основною темою якого є те, як представники місцевої влади покладали вінки до пам'ятників.

Позитивні приклади підходу до висвітлення краєзнавчої тематики експерти відзначають у газетах «Днепр вечерний» та «Вечірня Полтава».

Порушувалась також тема COVID-19, переважно газети друкували статистику, не писали про роботу лікарів, не висвітлювали історії пацієнтів. Хоча, наприклад, у газеті «Зоря Полтавщини» вмістили цікавий аналітичний матеріал про те, що буде із ринком праці після пандемії.

Війну на Сході України видання також згадували, але, як правило, приділяючи їй незначну увагу. Однак були й винятки.

Видання «Репортер» (Дніпропетровщина) подало тему на першій шпальті в рубриці «Вести с фронта». Усі видання Полтавщини писали про АТО/ООС, зокрема про воєнні спогади земляків, вшановування загиблих. Високу якість текстів про військових та вимушено переміщених осіб відзначили експерти Донеччини. Увагу темі переселенців/ постраждалих від воєнного конфлікту приділили «Рубіжанські новини» (Луганщина).

Детальніше про тематичні пріоритети газет можна дізнатися на графіку

Жанри матеріалів

Найбільш популярними для газет були інформаційні жанри – 44,2%. На другому місці – неналежно маркована реклама та оголошення – 12,3, на третьому – прес-релізи та звіти. В регіональних ЗМІ, так само, як і у реформованих виданнях, які ІДПО моніторив минулого року, бракує аналітики, майже не зустрічаються журналістські розслідування, рецензії, авторські колонки.

В Одеських ЗМІ можна зустріти один-два аналітичних матеріали в кожному виданні, немає журналістських розслідувань та інтерв’ю.

Практично не представлена аналітика у виданнях «Лубенщина» та «Вечірня Полтава». Виділяється з-поміж інших «Зоря Полтавщини», яка вмістила найбільше аналітики (щоправда, частина текстів – передруки). Також у ЗМІ регіону відсутні розслідування. Однак, деякі кроки у цьому напрямку робить газета «Телеграф», що відслідковує історію тендерів, звертається до відкритих реєстрів. 

Журналісти Луганщини не використовували жанри авторської (редакторської) колонки, рецензії та журналістські розслідування.

Бракує аналітики у ЗМІ Хмельниччини.

В усіх регіонах не є популярними листи від читачів.

Проте деякі видання надають приклади жанрового розмаїття. Це регіональні ЗМІ Донеччини, які висвітлювали та аналізували розвиток інфраструктури у громадах,  питання освіти та охорони здоров’я, події культури і спорту. Експерти відзначають також газету «Деснянська правда» (Чернігівщина), де було як більше різноманіття жанрів, так і значна кількість аналітичних матеріалів. Єдине видання, яке застосувало жанр журналістського розслідування – Експрес (Львівщина).

Жанри в онлайн медіа не оцінювались.

Тональність матеріалів

У газетах, як і на сайтах, переважна більшість нейтрального контенту (76,9%). Відсоток матеріалів із позитивною тональністю трохи більший у друкованих ЗМІ (15,8%), із негативною – в Інтернет (12% проти 7% у друкованих). Це можна пояснити більшою зосередженістю газет на здобутках регіонів та їхніх мешканців.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Майже половина матеріалів друкованих ЗМІ (49,7%) – це власний контент. Менше запозиченого – із посиланням на джерело (29,4%). Значна частка не ідентифікованого – 20,9%. Це пояснюємо традицією газет друкувати поради, гороскопи, рецепти та ін. – без зазначення того, звідки саме було узято ці тексти. Однак, є й газети, що не підписують власні публікації.

 

ОНЛАЙНОВІ ВИДАННЯ

Теми

Топ-темами, окрім життя місцевої громади та криміналу, для онлайн-видань були надзвичайні ситуації та covid-19.

Як правило, про кримінал журналісти регіональних ЗМІ повідомляли через передрук прес-релізів.

Найбільше про надзвичайні ситуації писали інтернет-видання Одещини, через снігопади та дії місцевої влади у зв’язку із цим. Також у моніторинговий тиждень одесити зіткнулися із «мінуваннями» дитячих садочків, про що також повідомляли журналісти.

Тема коронавірусу подавалась переважно через статистику, журналісти розміщували офіційні повідомлення влади, не брали коментарів. «Лише в одному матеріалі сайту «Є» хворобу коментував керівник Хмельницького обласного штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Не було матеріалів про те, як локдаун позначився на освіті, на підприємцях, на бюджеті регіону. Слабка спроба була в історії про штраф за торгівлю недозволеними товарами: «Продала шкарпетки під час локдауну: у Полонному судили підприємицю», - повідомляють експерти ІДПО.

Вдалий приклад висвітлення теми зафіксували на сайті «Ирта Fax» (Луганщина). Видання писало про вакцинацію, інформувало про відомих людей, які померли внаслідок вірусу тощо.

Деякі сайти висвітлювали й міжнародну тематику. На Одещині це видання «Думская» та «Таймер». Але якщо перше видання просувало проукраїнську повістку, то «Таймер» маніпулював, подавав інформацію про події у світі у старій радянській логіці: США загрожують безпеці у світі, західні чиновники та політики використовують Україну у своїх цілях, РФ нібито «не винна» у війні на Донбасі та ін.

На Луганщині сайт «Трибун» писав про події на тимчасово окупованій території, що порушують Мінські домовленості.

Теми АТО та вимушених переселенців висвітлювали сайти Полтавщини, «Трибун» (Луганщина) має спеціальну рубрику «Переселенцям».

За тематичне різноманіття експерти відзначили сайт «49000.com.ua» (Дніпропетровщина): журналісти активно слідкували за подіями, подавали сторони усіх сторін конфлікту. Цей сайт знайшов унікальну тематичну нішу, використовує цільові соціальні добірки. Ресурс  gorod.dp.ua. оригінально подає краєзнавчі тексти. На відзнаку заслуговують сайти «Коло» та «Полтавщина», які писали про місцеву політику, реформи, шукали інформацію про новопризначених посадовців, конфлікти, перевіряли чутки.

Тональність 

На сайтах переважає нейтральна тональність (77,8%), негативної – більше, ніж у друкованих ЗМІ (12,1%). Позитивної – 10%.

Негативну тональність відзначили на сайті «Таймер» (Одещина), який вміщував саркастичні та образливі вислови, друкував песимістичні матеріали щодо майбутнього України, а інколи – нагнітав ситуацію. Також негативізм переважав у матеріалах про ситуацію із Covid-19 та кримінал. Наприклад, на сайті «Вечірній Кам’янець» збирали кримінальну хроніку з усієї України, що також вплинуло на тональність.

Походження

На сайтах переважали власні публікації – 47,4% та запозичені – 41,6. Не ідентифікованих – 9,8%.

При цьому в онлайн-виданнях зафіксовано дві протилежні тенденції: або підписуються усі тексти (через відповідний шаблон), або ж підпис автора не передбачений взагалі.

Загальний висновок щодо тематики/жанрів, тональності та походження регіональними ЗМІ

Аналіз тематики регіональних ЗМІ показує, що подекуди розважальні та позитивні матеріали (у газетах), кримінал (на сайтах), а також офіціоз та «джинса» витісняють якісну журналістику, суспільно-вагомий контент. Особливо це стосується районних видань, де офіціоз, позитивні нариси про земляків, розваги, реклама та оголошення  превалюють.

Використання жанрів у друкованих ЗМІ підтверджує це ж спостереження. У деяких ЗМІ бракує якраз аналітики, журналістських розслідувань, подекуди – інтерв’ю. Якраз тих жанрів, які передбачають глибоке занурення в тему, роботу із різноманітними джерелами.

Внаслідок подібного висвітлення читачі можуть вважати, що нічого важливого у їхньому регіоні не відбувається, а робота місцевої влади – те, що їх не стосується.

Однак, позитивні приклади роботи місцевих видань, знайдені під час моніторингу, можуть свідчити про те, що тематичне та жанрове різноманіття у них сприятимуть у подальшому і підвищенню оцінок за дотримання стандартів, а також – відмові від публікування контенту із ознаками замовності.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: ІДПО, Детектор медіа, Інтерньюз. Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках. 

Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Дніпропетровська область: «Днепр вечерний», «Горожанин плюс», «Репортер», «ТН-Экспресс»; сайти 49000.com.ua; sobitie.com.ua; gorod.dp.ua, KRIVBASS.CITY. Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти Челайн, «Свобода ФМ», Чернігівщина.Події і коментарі. Город.Cn.ua7.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.