Державне інтернет-телебачення для окупованих територій: гроші, ризики й технічні можливості
Державне інтернет-телебачення для окупованих територій: гроші, ризики й технічні можливості

Державне інтернет-телебачення для окупованих територій: гроші, ризики й технічні можливості

Державне інтернет-телебачення для окупованих територій: гроші, ризики й технічні можливості

Однією з найбільш примітних пропозицій під час слухань щодо мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України в Комітеті з питань інформаційної та гуманітарної політики був запуск державної ОТТ-платформи. OTT (Over-The-Top Service) — це трансляція відео в інтернеті без посередництва супутникового, кабельного чи ефірного телебачення. Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк запропонувала цю ідею наприкінці свого виступу в комітеті. В експертному середовищі та серед гравців ринку цю ідею ще докладно не обговорювали. «Детектор медіа» вирішив з’ясувати, що потрібно для втілення такого проєкту, скільки він може коштувати і які ризики нести.

Навіщо потрібен цей сервіс і які ризики

Всі учасники слухань погоджувались із тезою, що держава повинна забезпечити українське мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України. А головною проблемою називали донесення сигналу до споживача. Адже сам контент уже є — українські канали (комерційні, інформаційні, суспільні, закодовані й не закодовані), а також спеціально створений для мешканців окупованих територій російськомовний канал «Дом». Цей канал мовить уже рік, хоча його існування є сюрпризом, приміром, для очільника МВС Арсена Авакова. А мовний омбудсман Тарас Кремінь називає його «деякими телеканалами, які, на щастя, не користуються популярністю серед свідомих українців».

Ситуація з доставкою сигналу українських мовників на окупованих і прикордонних територіях складна. За словами Ольги Герасим’юк, єдиним надійним джерелом мовлення є пакети кабельних та інтернет-провайдерів. Однак для більшості мешканців цих територій пакети за 99 грн (а саме таку планку поставили медагрупи провайдерам для найдешевшого пакету з популярними каналами) задорогі, а от російські канали можна спокійно дивитися в ефірі безкоштовно.

Та й самі провайдери з Донеччини та Луганщини анулюють свої ліцензії (останнім часом це  зробили 29 компаній). Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна каже, що кабельний тип прийому, за даними Індустріального телевізійного комітету за липень — вересень 2020 року, мають 33,7% домогосподарств Донецької і Луганської областей, а IPTV — 8,9%. Інтернет-провайдери не можуть далі розбудовувати свої мережі, бо це, за словами пані Клітної, задорого для них. «Небезпечна ситуація в містах, селищах і селах, де мешкає менше 50 тисяч людей: провайдери кажуть, що на російський ефір пішли 50% від абонентських баз, які назад за таких умов не повертаються», — каже Наталія Клітна.

Що може зробити держава? Підтримати провайдерів у цих регіонах та/або запустити свій сервіс. Ольга Герасим’юк назвала його ОТТ/IPTV-платформою.

Поки що не зрозуміло, на які саме території може працювати такий сервіс. Адже якщо йдеться про вільні території, то він створить конкуренцію тим провайдерам платного телебачення, які вже там працюють у непростих умовах і потребують підтримки держави. Якщо ж ідеться про території, окуповані Росією, то є загроза, що там цей сервіс заблокують швидше, ніж про дізнаються потенційні глядачі. Тоді будуть змарновані гроші — й чималі, бо запуск такого сервісу коштує дорого.

Як запустити ОТТ для обмеженої території

Андрій Соломаха, заступник директора Omega TV та член правління Інтернет-асоціації України, вважає, що інтернет-проєкт можна локалізувати. Адже кожна ОТТ-платформа купує права на певну територію, тому вона локалізується по ІР. «Є спеціальні сервіси, куди провайдер вносить пул адрес із присвоєнням території. Наприклад, це можна переглянути тут. Далі ОТТ-провайдер налаштовує можливість показу контенту на тих територіях, на які купив права. Або налаштовує для кожної території мову інтерфейсу і список каналів», — каже він. З окупованими територіями можуть траплятись казуси: «Один провайдер купив у кримського провайдера його список ІР-адрес, які система ОТТ-платформи розпізнала як територію Росії і почала показувати всередині України список російських каналів». Втім таке, за словами Андрія Соломахи, трапляється рідко. Державна ОТТ-платформа, за словами Андрія, може бути по суті платформою для мовлення на територію Росії, адже провайдери на окупованих територіях користуються російськими ІР-адресами.

Георгій Барзашвілі, екскерівник Digital Screens («Медіа Група Україна»), керівник консалтингової компанії послуг у сфері платного телебачення Вarzashvili Pro, вважає, що геоблокування через ІР-адреси в умовах окупованих територій не надто надійне. Воно працює щодо різних країн, «але у межах однієї країни це досить нетривіальна задача. Тому що всі ІР-адреси українські, і в певних областях не має специфічних адрес. Потрібно дуже постаратись. І певно цей доступ буде не повністю надійний, якщо держава, приміром, захоче давати на цю платформу контент медіагруп».

Наталія Клітна попереджає, що окупанти можуть заблокувати українську платформу відразу: «Там швидко блокують подібні сервіси. Звісно, стовідсотково заблокувати щось неможливо — хтось буде заходити туди через VPN».

Скільки може коштувати запуск такого проєкту

Побудова технічної інфраструктури для мовлення в ОТТ з нуля разом зі співробітниками, за словами Георгія Барзашвілі, коштуватиме від декількох сотень тисяч доларів до декількох мільйонів доларів. «Це не можна зробити безкоштовно чи задешево», — каже він.

Вартість залежить від кількості каналів,  формату якості SD чи HD. Найбільше коштують самі сервери. Також потрібно купити, встановити, обслуговувати та підтримувати спеціальне програмне забезпечення. За словами Георгія, це витрати на рівні декількох сотень тисяч доларів на рік: «Один системний адміністратор із цим не впорається. Потрібні технічні спеціалісти для обслуговування системи, програмісти, які її дороблюватимуть за потреби тощо».

Андрій Соломаха переконаний, що державі створювати платформу з нуля немає сенсу.

«Сотні тисяч доларів державних грошей і непередбачуваний результат. Простіше провести тендер і найняти одну з наявних ОТТ-платформ для створення спеціальної версії її сервісу за певним технічним завданням. Я, наприклад, точно знаю,. що "Омега ТБ" зробила з десяток кастомізованих версій для провайдерів з індивідуальним оформленням і пакетом програм. Те ж саме може зробити і "Космонова". Гроші за кастомізацію і трансляцію невеликі. Але просуванням і розкручуванням повинен займатися сам замовник — Суспільне або платформа іномовлення», — каже він.

Чи потрібна така платформа

Наталія Клітна вважає, що найперше необхідно підтримати провайдерів, які працюють на прикордонних територіях та у прифронтовій зоні. За її словами, робоча група провайдерів при Нацраді вважає, що для цього необхідно скасувати одноразову та періодичну плату за доступ до інфраструктури. Це можна зробити, доповнивши статтю 17 закону «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

Також для підвищення конкурентоспроможності українських телевізійних сервісів робоча група пропонує передбачити в держбюджеті гроші на інституційну підтримку для окремих провайдерів програмної послуги, інтернет-провайдерів — партнерів українських ОТТ-сервісів, для погашення боргів плати за доступ та роялті українським телеканалам.

Також провайдери чекають на  знижку 70% у нарахуванні ліцензійного збору. «Наприклад, плата за видачу ліцензії провайдера програмної послуги у Харкові (прикордонна територія) на 1 січня 2021 року — 510 тис. 750 гривень», — каже Наталія Клітна. Ідею ж запуску державного ОТТ-сервісу, на її думку, треба спершу обговорити в колі експертів та гравців ринку.

Власник провайдера «Мережа Ланет» Віктор Мазур категорично відреагував на можливий запуск державного сервісу, бо вважає цей проєкт черговою монополією, яка може бути створена спільно з медіагрупами. «Це їхня стратегія протистоянню Netflix, Amazon, Disney+. Справа в тім, що якраз на окупованій території дуже легко буде заблокувати цей ресурс, а от на решті території України буде ще один монопольний бізнес», — каже він.

Георгій Барзашвілі вважає, що державна ОТТ-платформа, яка не матиме комерційної мети і працюватиме в національних інтересах, потрібна. «Це має бути не комерційна структура, а підпорядкована профільному міністерству, — каже він. — Держава має вибрати: або платити за роботу в її інтересах комерційним гравцям, або робити все сама. Однак чи працюватиме такий сервіс в інтересах держави, залежатиме від якості втілення цієї ідеї».

Теги по теме
Статьи Рынок
Источник материала
loader
loader