Пенсія в Україні має бути значно вищою. З цим погоджуються в Уряді та Верховній Раді. Але підходи та джерела фінансування кардинально відрізняються. Про них – детально у цій статті.

6 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в цьому році в Україні очікується декілька етапів підвищення пенсій.

Зокрема, він мав на увазі індексацію, проведену Пенсійним фондом України з 1 березня 2021 року, за якою мінімальний розмір підвищення становить 100 гривень, в середньому – трохи більше 300 гривень. Як зазначив Денис Шмигаль, загалом вона торкнулася 8 мільйонів українських пенсіонерів.

Також у цьому році планується підвищення мінімальної пенсії: з липня – до 1 тис. 854 гривень, з грудня – до 1 тис. 934 гривень.

Крім того, з липня збільшать надбавки інвалідам війни та «чорнобильцям», а також за понаднормовий стаж і спеціальні заслуги. А з жовтня встановлять щомісячні доплати до пенсії до 400 грн для пенсіонерів віком 75-80 років.

Разом з тим, за прогнозом Мінекономрозвитку, за цей рік відбудеться підвищення комунальних тарифів. Зокрема, ціна на газ зросте на 20%, відповідно збільшаться тарифи на опалення (16%), гарячу воду (18%) та електроенергію (38-52%).

Навряд чи індексація пенсій, яку проводить уряд, допоможе більшості пенсіонерів оплатити оновлені рахунки за комуналку. Адже 77% або 8,6 млн з них отримують пенсію, нижчу за реальний прожитковий мінімум, який має бути на січень 2021 року.

За розрахунками Міністерства соціальної політики, він становить 3 тис. 511 гривень на місяць.

Однак по факту уряд встановлює розмір мінімальної пенсії за старим показником – 1 тис. 769 гривень.

«Приватні пенсійні фонди Шмигаля»

Прем’єр-міністр сам зізнається, що пенсії потрібно збільшувати у 2-3 рази. Але замість підвищення мінімальної пенсії до реального прожиткового мінімуму пропонує взагалі змінити систему. Зокрема, створити умови для роботи в Україні приватних пенсійних накопичувальних фондів.

Тобто протягом трудового стажу українці зможуть відкладати кошти на особисті пенсійні рахунки. Наразі передбачається, що до нього будуть надходити 2% від усіх сплачених працівником податків та 2% від єдиного соціального внеску від роботодавця.

За словами Шмигаля, державна пенсійна система також залишається, накопичувальна – це додаткові виплати, які мають «збільшити пенсії у 2-3 рази».

Цікаво, що створення умов для запровадження приватних пенсійних схем – це один із пунктів чинного Меморандуму про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.

І, судячи з повного тексту документу, ключова мета – оптимізація розходів державного бюджету для виплати зовнішнього боргу, а не збільшення пенсій, як заявляє очільник уряду.

«Ми утримаємося від запровадження нових спеціальних пенсій або пільг, подальшого дискреційного збільшення виплат та ухвалення змін, які б призвели до зниження ефективного віку виходу на пенсію.

Ми будемо прагнути того, щоб у середньостроковій перспективі виплати пенсіонерам наближалися до статистично виміряних прожиткових мінімумів.

Крім того, ми продовжуватимемо співпрацю з нашими партнерами з розвитку, щоб створити необхідні передумови для запровадження добре регульованих приватних накопичувальних пенсійних схем», – йдеться в додатку до Меморандуму з МВФ у розділі «Бюджетна політика».

Фактично уряд планує скоротити видатки на пенсійне забезпечення за допомогою залучення приватних фондів.

Крім того, поки що залишаються без відповіді багато питань.

Наприклад, якою в перспективі буде пенсія українців за новою системою?

Хто гарантуватиме прозорість та стабільність роботи приватних накопичувальних фондів в Україні? Чи зможуть люди в якості альтернативи отримувати пенсію, як зараз – виключно від держави і в повному обсязі?

І головне – як уряд планує покращити пенсійне забезпечення понад 11 мільйонів пенсіонерів, більшість яких отримує пенсію, нижчу за реальний прожитковий мінімум? Адже всі переваги нової системи, про які розповідає Денис Шмигаль, відчують на собі тільки нині працюючі громадяни.

Збільшення мінімальної пенсії: «урізання» соцвиплат чи боротьба з корупцією?

Міністр соціальної політики Марина Лазебна вважає, що для збільшення прожиткового мінімуму і розміру мінімальної пенсії до 3,5 тисяч гривень, необхідно виключити соціальні виплати, які прив'язані до прожиткового мінімуму.

«Прожитковий мінімум включає в себе 150 соціальних виплат – штрафи, збори, надбавки, підвищення тощо. «Відв'язування» соціальних виплат збільшить до 3 тис. 500 гривень розмір мінімальної пенсії для непрацюючих громадян віком 70 років з повним стажем 30-35 років», – заявила міністр соціальної політики.

З цією метою урядом внесено на розгляд Верховної Ради України законопроєкт № 5045 «Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)».

Проте, як зазначають економісти, у законопроєкті не міститься жодних гарантій, що зекономлені кошти будуть спрямовані саме для підвищення пенсій. А скасування або зниження низки соціальних виплат загрожує зростанням соціального невдоволення.

«Фактично це – спроба поліпшити рівень пенсійного забезпечення завдяки істотному погіршенню рівня соціальних виплат. Яке до того ж загрожує підвищенням соціального невдоволення найбільш соціально незахищених верств населення. При цьому ніяких гарантій того, що зекономлені кошти будуть спрямовані саме на підвищення пенсій. Звідси більш ніж ймовірно, що обіцянки влади так і залишаться лише обіцянками.

Але пенсії можна наблизити до реального прожиткового мінімуму, не забираючи гроші у найбільш знедолених. Так, голова партії «ЗА МАЙБУТНЄ» Ігор Палиця зазначає, що, за найскромнішими підрахунками, 350 млрд гривень можна знайти, усунувши контрабанду на митниці, державну корупцію і ухилення від сплати податків. Цієї суми цілком достатньо, щоб збільшити середню пенсію по країні до 5,5 тис. гривень», – заявив економічний експерт Дмитро Марунич, коментуючи блог Ігоря Палиці на сайті «Кореспондент».

Лідер партії «ЗА МАЙБУТНЄ» вважає, що уряд проводить індексацію пенсій за неправильною методологією, не враховуючи інфляцію 2014-2018 років, коли пенсіонерам ніхто не компенсував втрату доходу через знецінення гривні.

«Ключовою проблемою є те, що перерахунок проводиться без компенсації пенсій, які не були проіндексовані у 2014-2018 роках. Тоді уряд вирішив «рятувати бюджет» за рахунок пенсіонерів, яким ніхто так і не компенсував втрату доходів від знецінення гривні. І ця порушена диспропорція зберігається та переноситься з року в рік.

Зокрема, за 7 років мінімальна пенсія зросла лише у 1,9 раза – до 1 тис. 769 гривень. Тоді як споживчі ціни за цей час підвищилися майже втричі, комунальні тарифи – у 9,5 раза, а інфляція склала 278,5 %», – вважає Ігор Палиця.

Він пропонує удвічі збільшити рівень прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб до реального показника – з 1 тис. 769 грн до 3 тис. 540 гривень. Середня пенсія при цьому зросте до 5 тис. 500 гривень на місяць.

За словами Ігоря Палиці, для цього потрібно 350 млрд грн. Однак їх можна знайти, якщо навести порядок у митній і фіскальній сферах, а також почавши реальну боротьбу з корупцією.

Він зазначив, що Україна щорічно через контрабанду на митниці втрачає, за різними оцінками, від 100 до 300 млрд грн, через ухилення від сплати податків – понад 200 млрд грн, через державну корупцію – понад 55 млрд грн.

Через стрімке зростання комунальних тарифів, цін на основні продукти харчування та ліки в часи пандемії більшість пенсіонерів опинилися за межею виживання. Сьогоднішня методологія індексації пенсій терміново потребує змін.

Це усвідомлюють в уряді та Верховній Раді. Питання тільки в тому, чи зможуть вони найти компроміс та гроші на підвищення пенсій. Якщо ні, то після наступних парламентських виборів в Україні буде кардинально інший склад парламенту та Кабінету Міністрів.



Поделиться сюжетом