На Південному Бузі пора рафтингу: інструктори чекають напливу туристів через закриті кордони

На Миколаївщині на бузьких порогах інструктори готуються до напливу туристів, тож тренуються виходити на воду, тонути та рятувати, випливати та діставати задоволення.

Про це йдеться в ТСН.19.30.

Минулий карантинний рік збільшив кількість людей, які вирішили спробувати себе в рафтингу. Село Мигія на Миколаївщині, це рай для тих, хто любить полазити по скелях та поборсатися у хвилях. Та поки скелями можна лише милуємося, отлюбителі високої води вже збираються тут, на березі, в наметах.

Настя та її чоловік Костянтин 5 днів на тиждень – офісні працівники. «У вихідні замінюємо на більш активний спосіб життя», - каже дівчина.

Усім тут шалено пощастило з погодою, та щоб не замерзнути на воді доведеться вдягнути гідрокостюм. А ще термобілизну, куртку та спеціальні шкарпетки, шолом  та рятувальний жилет.

Сьогодні тут зібрали інструкторів, бо готуються, що буде багато туристів, закриті через пандемію кордони сприяють. «Минулого року приїхало багато людей, які раніше б не приїхали, а поїхали б кудись за кордон, та натомість приїхали сюди», - розповідає один із інструкторів.

"Коли ти весь час ходиш ногами суходолом, то на воді ти відчуваєш себе інакше, абсолютно нове відчуття», - додає учасник рафту.

Спочатку вода тиха дає помилуватися краєвидами, але недовго. Піна і хвилі – те, за чим сюди їдуть. Рафтери підтримують одне одного. І регочуть, якщо людина опиняється за бортом.

Аби перевірити інструкторські навички Юрій – він найдосвідченіший тут -  грає роль невдахи - лізе у воду і ногами вперед, аби не пошкодитися об каменюки, летить на зустріч  рятівникам. Юрій дозволяє себе врятувати. З туристами таке трапляється нечасто, допомогти у порятунку має ще й жилет.

Та й така розвага тут ненадовго -  до середини літа тут знову стане неглибоко, тому фанати водного екстриму ловлять момент.