«Велика дискримінація». Хто залишився за бортом «Великої реставрації» Зеленського?

«На початку червня 2020 року президент Володимир Зеленський з робочою поїздкою відвідав Кам’янець-Подільський. Вже тоді офіс президента виношував ідею впровадження туристичних «магнітів», яка цього року трансформувалися у програму «Велика реставрація». Щоправда, у мене є сумніви, що вона запрацює на повну потужність. Ось дивіться: у 2021 році на ремонт доріг нашої області передбачили 4 млрд. грн, а у дійсності поки дають 1 млрд. грн. Якщо ж раптом постане питання: чи направити частину коштів, приміром, на розчистку каньйону, з якого відкривається вид на фортифікаційні споруди, якими славиться Кам’янець-Подільський, чи краще зробити дорогу? Думаю, вони не вагаючись оберуть дорогу, бо це видно для людей», – міркує у бесіді з «Главкомом» один із високопосадовців Хмельниччини, який був долучений до президентського візиту.

Як підтверджує офіційний сайт глави держави, минулого року Зеленський вояжував областями, ознайомлюючись з багатою історико-культурною спадщиною. Окрім Кам’янець-Подільської фортеці, йому провели екскурсію Луцьким замком, замками Рівненщини, заповідником «Качанівка», що є пам'яткою садово-паркового мистецтва у Чернігівській області. Під час відвідин пам’яток Вінниччини очільник країни зробив заяву: в Україні поряд з «Великим будівництвом» буде запущена масштабна програма великої реставрації, яка передбачатиме відновлення 100 об’єктів культури та туризму.

«Це дуже важливі об’єкти. Вони вже не інфраструктурні – вони перш за все історичні. І вони, як туристичні «магніти», можуть приваблювати як українських туристів, так і іноземних», – наголосив Зеленський.

У грудні Кабінет міністрів своєю постановою виписав правила гри для бажаючих податися на «Велику реставрацію». Проте документ одразу створив певну «дискримінацію» – у відборі дозволялося брати участь лише проєктам державної форми власності, які мають виготовлену науково-проєктну документацію із кошторисом видатків. Автоматично державного фінансування позбавили пам’яток, які знаходяться у комунальній власності. А є й такі, котрі вписалися у вимоги уряду, але із незрозумілих причин «пролетіли» повз бюджетний дощ.

Коли рейтинги не мають значення

18 травня міністерство культури та інформаційної політики на сайті вивісило перелік проєктів з реставрації, консервації, ремонту пам’яток культурної спадщини, яким експертна рада з числа фахівців присвоїла рейтинг. Найвищий бал – 57,17 отримала Семінарська церква резиденції Буковинського митрополита 1878 року, яку запропонувала Чернівецька облдержадміністрація. У десятку лідерів рейтингу ввійшли пам’ятки Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, Національного заповідника «Софія Київська», Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», а також реставрація Луцького Верхнього замку. Всього із 211 проєктів спеціалісти допустили до оцінювання лише 109.

«Деякі мої колеги, які у рейтингу потрапили до першої півсотні, тішилися, мовляв, перемога! До них приїждажло місцеве телебачення і робило сюжети. Але потім з’ясувалося, що не всі одержать кошти», – ділиться з «Главкомом» генеральний директор Національного історико-архітектурного заповіднику «Кам’янець» Василь Фенцур. І тут же додає: міністерство видало наказ, яким затвердило 22 проєкти на фінансування 2021 року, але без прив’язки до порядковості рейтингу.

До речі, два об’єкти заповідника «Кам’янець» – Башта на броді, ХVІ століття (протиаварійні роботи, 8 місце у рейтингу) і Турецькі бастіони (реставрація з пристосуванням, 18 місце) також не отримали фінансування.

«Кошторис Башти на броді – 1,4 млн грн. На цю пам’ятку ми мали проєктно-кошторисну документацію. Її особливість у тому, що з оглядового майданчику відкривається панорама на фортецю і західну частину каньйону. Однак наразі вона не функціонує. Необхідно замінити її дах та впорядкувати внутрішнє приміщення. Якби дали кошти, то достатньо було б два місяці для відновлення.

Що стосується турецьких бастіонів XVI-XVIII століть, то орієнтовна вартість реставраційних робіт становить 13 млн грн. Подавали без проєктно-кошторисної документації. Є задумка задіяти цю пам’ятку під музей з історії фортифікації під відкритим небом. Всередині бастіону можна було б розмістити ресторан східної кухні. Між іншим, така зацікавленість була в одного турецького інвестора. Щоправда, у докарантинний період», – сказав Фенцур.

Не приховує розчарування міністерським відбором ще один директор державного історико-культурного заповіднику «Самчики» Богдан Пажимський. Його пам'ятка архітектури національного значення «Садиба, початку ХІХ ст.», яку подавала на відбір Хмельницька облдержадміністрація, посіла 48 місце у рейтингу Мінкульту.

«Спочатку відчувалася втіха, що потрапили до рейтингу. Але коли поглянути на наказ міністерства, то усі 22 об’єкти, котрі фінансуватимуться 2021 року у рамках «Великої реставраціїа», знаходяться у підпорядкуванні міністерства. Навіщо ж тоді було анонсувати експертну раду і проводити відбір?» – не розуміє керівник заповідника.

За словами Пажимського, останнє вливання коштів у Самчики датується 2008 роком. Тоді за державні гроші відремонтували китайський будиночок. Програма при Міністерстві регіонального будівництва перестала діяти, і до цього часу була тиша.

«Ми буквально підпирали історичні пам’ятки, які руйнувалися. Водночас гроші, які заробляємо на екскурсіях, спрямовуються на утримання території та об’єктів. Це мізер, який направляємо на латання дірок, а не на історичне відновлення! У докарантинний період найбільше заробили 219 тис. грн. Це було 2019 року. Після цього відбулося падіння надходжень майже вдвічі. Нині знову трохи оживилася ситуація, почали приймати екскурсії», – пояснив він.

Разом з тим, директор заповідника «Самчики» визнав, що його пам’ятка подавалася на відбір без проєктно-кошторисної документації (ПКД). Щоб зробити ПКД одного палацу, необхідно майже 4 млн грн. В цілому ж вартість реставраційних робіт по Самчиках становить 193 млн грн!

«Найцінніші в палаці – це інтер’єри, які перед реставрацією необхідно досліджувати. Крім цього, після ремонту прибрамних будинків їх можна буде використовувати під тимчасові виставки та облаштування постійних експозицій. Треба розуміти підходи щодо збереження самих пам’яток: або ми зберігаємо автентичність, або щось на пам’ятці будуємо, але при цьому повністю втрачається її вигляд», – зазначила у коментарі «Главкому» заступник начальника управління-начальник відділу з питань культури, мистецтва та охорони культурної спадщини Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА Валентина Лукашук.

Також потрібно врятувати єдину в Україні «японську кімнату», що у палаці Самчиків. На ній нанесено унікальний фресковий живопис.

А тепер кілька слів про тих, кому дісталося державне фінансування:

1. Троїцька надбрамна церква (корпус №27), охоронний №4/3 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (реставрація з пристосуванням пам’ятки архітектури національного значення, 4 місце у рейтингу мінкульту), сума видатків – 13,8 млн грн;
2. Онуфріївська вежа Києво-Печерської Лаври у Києві (ремонтно-реставраційні роботи та пристосування пам’ятки архітектури XVII-XVIII ст., 2 місце) – 8 млн грн;
3. Оборонні мури навколо Ближніх і Дальніх печер (корпус №93, охоронний № 867/3) Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (протиаварійні роботи, 7 місце) – 5,6 млн грн;
4. Галицький замок (виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонтно-реставраційних робіт пам'ятки архітектури національного значення XIV-XVII ст., 85 місце) – 20 млн грн;
5. Комплекс споруд фортеці XIII-XVIII ст. у Хотині (обстеження технічного стану та розробка науково-проектної документації на реставраційний ремонт, а саме: мосту №1 Південної (В'їзної) башти замку XVII-XVIII ст., 67 місце) – 2,09 млн грн;
6. Комплекс споруд фортеці XIII-XVIII ст. у Хотині (протиаварійні роботи, додаткові роботи (охор. № 803), коригування, 43 місце) – 9,81 млн грн;
7. Комплекс споруд фортеці XIII-XVIII ст. у Хотині (ремонт (реставраційний) дерев'яних дахів (охор. № 803), робочий проект, 66 місце) – 576,6 тис. грн;
8. Національний художній музей України (протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи будинку музею старожитностей та мистецтв, 1897-1900 рр. (охоронний №903), 60 місце) – 40 млн грн;
9. Національний заповідник «Софія Київська» (поточний ремонт відмостки Софійського собору, коригування, 72 місце) – 11 млн грн;
10. Національний заповідник «Софія Київська» (реставрація частини приміщень колишньої хлібні з пристосуванням під виставкові зали та консисторії під адміністративні приміщення, 47 місце) – 2,1 млн грн;
11. Дзвіниця Софійського собору (ремонтно-реставраційні роботи, 37 місце) – 2,68 млн грн;
12. Національна музична академія України імені Петра Чайковського (ремонт (реставраційний) будівлі, 71 місце) – 103,1 млн грн;
13. Жовківський замок Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького (комплексна реставрація з пристосуванням, 11 місце) – 51 млн грн;
14. Пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Підгорецький замок» Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького (комплексна реставрація, 5 місце) – 32 млн грн;
15. Замковий комплекс в Олеську Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького (комплексна реставрація замку Даниловичів, пам'ятка архітектури XIV-XVII ст. та пам'ятки архітектури національного значення (охоронний № 406) – Костелу капуцинів з келіями, 3 місце) – 45,49 млн грн;
16. Будинок музею Тараса Шевченка у Каневі (реставрація пам’ятки історії місцевого значення, 51 місце) – 16,5 млн грн;
17. Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (реставрація приміщень камерної сцени театру ім. Меарії Заньковецької у Львові, 25 місце) – 4 млн грн;
18. Національний заповідник «Замки Тернопілля» (капітальний ремонт та реставрація перехідного мосту та ескарпових стін до замку у Збаражі, 98 місце) – 2,75 млн грн;
19. Національний заповідник «Замки Тернопілля» (ліквідація аварійного стану (влаштування консерваційного даху) замку XVII ст. у Чорткові, 99 місце) – 17 млн грн;
20. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» (Ррозроблення науково-проектної документації «Реставрація з пристосуванням пам’ятки історії, архітектури національного значення (1824-1853 роки) Палац з двома флігелями (північним та південним), 30 місце) – 5,8 млн грн;
21. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» (розроблення науково-проектної документації "Реставрація з пристосуванням пам’ятки історії, архітектури національного значення (1866-1898 роки) Водогінна вежа, 55 місце) – 500 тис. грн;
22. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» (реставрація пам’ятки історії, архітектури національного значення кін. XVIII ст., 1830 р., Альтанка Глінки, науково-проектна документація на протиаварійні роботи, 35 місце) – 5 млн грн.

Де брати кошти?

Перелік із «щасливчиків» Міністерства культури, яких включили у фінансування «Великої реставрації», затягнув на 400 млн грн. Ці видатки повинні бути списані за міністерською програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення», про що конкретно вказав Кабмін, затвердивши відповідну постанову 28 квітня.

Сам же Фонд, кошторис якого 2,3 млрд грн, передбачено наповнювати за рахунок плати за ліцензії з провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей. Цьому активно сприяє державна комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, яка з початку року роздає ліцензії на гральні автомати, інтернет-казино тощо.

Утім, на роздоріжжі опинилися пам’ятки культурної спадщини місцевого значення, яких не може фінансувати Мінкульт через згаданий Фонд. Аби врегулювати це питання, парламентарі підготували три законопроєкти.

У коментарі «Главкому» заступник голови фракції «Слуга народу» і голова підкомітету з питань інформаційної політики парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що за основу планують взяти законопроєкт №5551-2 від 4 червня. Він містить технічну правку, яка через механізм субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам дозволить запустити ремонтно-реставраційні та консерваційні роботи на пам'ятках культурної спадщини, що у комунальній власності.

«Архітектурні пам’ятки, які подавалися на «Велику реставрацію», діляться на державну і комунальну власність. Щоб була можливість також профінансувати комунальні об’єкти, пропонуємо внести зміни до державного бюджету на 2021 рік і перерозподілити в цілому 2 млрд грн на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини. До речі, Вінницька і Харківська облдержадміністрації направили на відбір Міністерства культури пам’ятки, які винятково знаходяться у комунальній власності. Тому й у них не було шансів одержати фінансування, оскільки кошти розподілялися між пам’ятками державної форми власності. Нині Верховна Рада має час до середини липня, аби розблокувати це питання», – зауважила нардеп Кравчук.

Що буде з будинком Сікорського?

Не менш показовим прикладом, коли відсутній консенсус серед державних інституцій у питанні збереженні культурних цінностей, є історія довкола пам’ятки національного значення – будинку всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського, що на вул. Ярославів Вал, 15-Б у Києві. Попри те, що об’єкт не подавався на «Велику реставрацію», він досить широко висвітлювався в медіа та озвучувався з трибун народних депутатів і обранців Київської міської ради.

Фактично доведення пам’ятки до нинішнього плачевного стану почалося у далекому 2000 році, коли будинок Сікорського потрапив до держпідприємства з орбіти міністерства оборони «Готель «Козацький». Те ж швиденько віддало об’єкт в оренду на 49 років благодійному фонду. У дійсності, фонд, як стверджують народні депутати, почав системно знищувати садибу і на її місці мав намір збудувати елітну баготоповерхівку.

Після низки виграних судів, які стали на бік Міноборони і розірвали кабальний договір оренди з приватником, ситуація дивним чином не змінилася. За оцінками фахівців, станом на 2017 рік будівля будинку Сікорського була збережена на 31%!

(для перегляду натисніть на зображення)

Натомість у Міністерстві оборони всіх собак повісили на… Печерський районний суд Києва. Як виявилося, на початку січня 2018 року суд арештував ряд майна підприємства міністерства оборони «Готель «Козацький» у рамках кримінального провадження. До «чорного списку» потрапив і будинок Сікорського.

(для перегляду натисніть на зображення)

На початку березня 2021 року у клінч втрутився Офіс генпрокурора. Прокурори виграли спір в Окружному адміністративному суді Києва, який зобов’язав Міноборони і «Готель «Козацький» протягом місяця укласти з Міністерством культури та інформаційної політики охоронний договір і привести до належного стану пам`ятку національного значення «Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор Ігор Сікорський з родиною» шляхом проведення реставраційних робіт.

Віталій Тараненко, «Главком»