Голова Союзу журналістів (СЖР) Володимир Соловйов 24 травня надіслав президенту Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Могенсу Бліхеру Б'єрегорду листа з рішенням російської організації покинути федерацію.
Серед офіційних причин, вказаних на сайті союзу – економічні наслідки пандемії. Через складне фінансове становище члени союзу більше не можуть сплачувати членські внески.
Також цю ситуацію прокоментував керівник міжнародного відділу союзу Тимур Шафір. За його словами, вихід російської організації – це «чисто технічний процес» і «не більше ніж оптимізація витрат». Хоча Шафір не зміг назвати точну суму членських внесків, зазначивши тільки, що мова йде «про десятки тисяч євро».
Він додав, що СЖР на додачу ще й входить у Міжнародну федерацію журналістів (МФЖ). Й оскільки «функції цих організацій дублюються», СЖР вирішив за доцільне не платити внески одразу в обидві федерації. Мовляв, діяльність ЄФЖ в основному зосереджена на проблемах «членів Євросоюзу або країн-кандидатів», які «практично не стосуються» тих проблем, якими займається СЖР.
«Наприклад, багато уваги зосереджено на подіях у Білорусі», – додав він.
Хоча якраз ЄФЖ, яка є регіональною організацією МФЖ, займається більше проблемами журналістів у європейському регіоні. Вона представляє близько 320 тисяч журналістів 72 журналістських організацій 45 країн, зокрема – дві організації від України. В той час як МФЖ займається захистом прав журналістів й в інших регіонах світу.
Голова ЄФЖ Могенс Бліхер Б'єрегорд заявив, що російська організація єдина вийшла з федерації через економічні проблеми. І що федерація завжди готова піти в таких питаннях назустріч колегам.
«ЄФЖ – не філія МФЖ, а незалежна організація...Яка займається не тільки проблемами країн, які входять до ЄС, «але усією географічною зоною Ради Європи та Білорусі. І в ці місяці для Європейської федерації «особливо важливою є ситуація з білоруськими колегами», – цитує Б'єрегорда «Коммерсантъ».
Натомість Надія Ажгіхіна, членкиня правління міжнародної організації із захисту свободи слова «Артикль 19» (у період 2013-2019 рр. вона була віце-президенткою ЄФЖ від Росії), сумнівається у вищевказаних причинах. На її думку, це радше політичне рішення. Останнім часом СЖР «демонструє повну лояльність всьому», що робить Російська Федерація.
Наприклад, «СЖР не робить гострих заяв на захист білоруських журналістів, які зазнають утисків, хоча ЄФЖ робить їх регулярно». А членські внески, як вона пам’ятає, становили близько €5-6 тисяч щорічно. Вихід з ЄФЖ вона вважає «великою помилкою» ще й тому, що саме МФЖ більше займається проблемами журналістів Палестини, М'янми та інших далеких країн. А ЄФЖ більше цікавили проблеми Росії.
Крім того, на сайті СЖР можна знайти заяви із засудженням закриття «каналів Медведчука», які розділяє також і ЄФЖ. Але заяви щодо утисків білоруських журналістів там немає.
У 2021 році влада Росії посилила тиск на незалежні ЗМІ, зокрема, як інструмент використовують законодавство про «іноземних агентів».
Зокрема, до переліку «іноземних агентів» потрапили такі ЗМІ, як «Медуза» (базується в Латвії), московське «Первое Антикоррупционное СМИ» та VTimes.io, яке зареєстроване у Нідерландах. Відмова видань від маркування своїх матеріалів позначкою «іноземний агент» несе покарання у вигляді штрафу.
Російське видання VTimes вже оголосило про припинення роботи через політичні і фінансові труднощі, які постали перед редакцією після присвоєння виданню статусу «іноземного агента».
4 червня суд відмовив виданню «Медуза» у задоволенні позову про виключення з реєстру ЗМІ-«іноагентів». Щоб уникнути закриття «Медуза» була вимушена запустити донати.
Також в списку «іноземних агентів» опинилась московська редакція Радіо Свобода, яка відмовляється виконувати відповідні приписи держави.
Через утиски у Росії журналістів та працівників російської служби «Радіо Свобода» перевозять до Києва та Праги. З 18 травня московське бюро «Радіо Свобода» почало випускати програми з київської студії.
Фото: Союз журналистов России/Facebook