«Офіційних звернень не було». Нацрада з телерадіомовлення прокоментувала повідомлення про порушення мовного закону

Офіційних звернень до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення не направлялося і не вказувалося, що були зафіксовані порушення українськими телеканалами норм мовного законодавства від уповноваженого із захисту державної мови.

Про це йдеться в заяві Нацради.

«Національна рада з 16 липня 2021 року і до цього моменту не отримував ніяких звернень або актів від уповноваженого із захисту державної мови. Ми не вважаємо публічні заяви в соціальних мережах коректним способом спілкування між державними органами, тим більше якщо вони містять недостовірну чи неповну інформацію», – йдеться в заяві.

У ній наголошується, що єдиним органом, який здійснює державний контроль за застосуванням державної мови при поширенні і демонстрації фільмів в Україні, згідно з ч. 6 ст. 56 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», є Уповноважений із захисту державної мови.

«Національна рада... не наділений правом і на нього не покладаються обов'язки щодо здійснення такого державного контролю... Національна рада застосовує санкції виключно в разі порушення телерадіоорганізаціями вимог про мовні квоти закону України« Про телебачення і радіомовлення »(ч. 2 ст. 72) та/або умов ліцензії, і не має права застосовувати санкції за порушення вимог закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – повідомляють в регуляторі.

Там додають, що порядок взаємодії мовного омбудсмена з Національною радою з телерадіомовлення затверджується спільним рішенням уповноваженого і Нацради.

Відзначається, що в чинному порядку, який опублікований на сайті Верховної Ради, чітко визначено, що уповноважений може звертатися до регулятора за ознаками порушень профільного закону – про телебачення і радіомовлення.

«Що стосується закону про державну мову навпаки – і це чітко сформульовано», – підкреслюють в Нацраді.

Там нагадують, що контроль за виконанням закону про державну мову – це пряма відповідальність спеціального уповноваженого.

«Зі свого боку... Національна рада акумулює і перевіряє скарги про мову кіно в ефірі (проходить тільки шостий день вступу в силу вимог закону) і негайно буде направляти уповноваженому для реагування в межах його компетенції, оскільки закон про захист державної мови наділяє таким правом виключно інститут уповноваженого», – йдеться в заяві.

У ньому також висловлюється підтримка пропозицією про розмежування фільмів і інших програм, щодо яких закон про державну мову не вводить ніяких нових правил.

«Національна рада і надалі буде здійснювати нагляд за дотриманням ліцензіатами законодавства у сфері телебачення і радіомовлення», – додають в регуляторі. 

Нагадаємо, що мовний омбудсман Тарас Кремінь написав про шість каналів, які, на його думку, порушували мовний закон впродовж 16-17 липня: «Інтер», «Україна», «Мега», ICTV, «НТН» та «К1».

StarLightMedia відповіла на цей пост. Один випадок трансляції контенту російською мовою, на їхню думку, не суперечив мовному закону, а другий випадок стався через технічний збій.

У п’ятницю, 16 липня, набули чинності норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які передбачають, що фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України «Про кінематографію». У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Фільми іноземного виробництва розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.

Напередодні 16 липня «Медіа Група Україна» зробила заяву, в якій повідомила, зокрема, наступне: «Ми, "Медіа Група Україна", підтверджуємо, що завжди виконували й будемо виконувати закони України. Український телевізійний простір має бути україномовним – це наш свідомий вибір і стратегія розвитку медіагрупи, яку ми реалізовуємо з повагою до нашого глядача та без втрати якості контенту. <...>

І зараз буде доречно нагадати, що медіа – і телеіндустрія, зокрема – це бізнес.  У нас є певні виробничі процеси, які потребують ресурсів – фінансових, часових, матеріальних, людських. В умовах жорсткого карантину, в яких ми жили й працювали майже увесь минулий рік, ці процеси, звичайно, ускладнилися і дещо загальмували. Ми не зупиняємось на шляху заміщення російськомовного телеконтенту українськомовним, але головний виклик для нас – робити це максимально якісно, концентруючи усі виробничі сили, передусім, на прем’єрному оригінальному продукті». 

Також перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв розповів, у який спосіб держава намагатиметься збільшити вживання української мови. Він вважає, що у цій справі не обійтись без впливу держави.