12 серпня 2021 року відбувся візит міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова на ТОТ АР Крим для зустрічі з творчою молоддю окупованого півострова в арт-кластері «Таврида».
Арт-кластер «Таврида» — некомерційний проєкт, що функціонує на ТОТ АРК (бухта Капсель, Судак) з 2015 року. Мета проєкту — створення можливостей для реалізації творчого і професійного потенціалу молодих діячів культури і мистецтва. Арт-кластер в собі об’єднує:
- форум з освітніми школами «Таврида»;
- фестиваль «Таврида.АРТ»;
- арт-парк «Таврида»;
- кастинг-платформу «Таврида — АРТ»;
- стаціонарний освітній центр «Арт-резиденція "Таврида"».
Ініціатива створення арт-кластеру «Таврида» була висунута у 2014 році громадським рухом «Загальноросійський народний фронт» (рос. — ОНФ) — провладним суспільно-політичним рухом, сателітом «Єдиної Росії», створеним у травні 2011 року за ініціативою В.Путіна.
Візит тривав кілька годин, під час яких С.Лавров спілкувався з «творчою молоддю» ТОТ АРК на зовсім не творчі теми, приділивши основну увагу в своєму виступі політичним та міжнародним питанням.
Виступ С.Лаврова перед молоддю на арт-кластері «Таврида» містив кілька ключових меседжів:
- Творча молодь Криму має шукати виходи на міжнародні проєкти, ставати їх ініціаторами чи знаходити можливості долучення до вже існуючих — у свою чергу, МЗС РФ всебічно підтримуватиме реалізацію таких проєктів. Фактично, стверджується про необхідність використання інструментарію «м’якої сили» (в російському розумінні) для легітимізації de facto взаємодії представників міжнародної спільноти з вихідцями з Криму, які позиціонують себе як частину РФ.
- «Входження» Криму до РФ та подальший розвиток інфраструктурних і соціально-економічних проєктів на півострові став можливим завдяки злагодженій роботі російських державних осіб, що переважно є вихідцями з однієї політичної сили — «Єдиної Росії». У світлі наближення єдиного дня голосування в РФ (19.09.2021), під час якого відбудуться вибори депутатів Державної думи РФ, глав 12 суб’єктів федерації і вибори депутатів законодавчих органів державної влади в 39 суб’єктах РФ, цей меседж дає чітку вказівку на те, якій політичній силі має бути «вдячним» населення Криму за приєднання до РФ і, відповідно, кому виразити свою політичну підтримку.
- Політично активна молодь в системі «Єдиної Росії» має можливість швидких кадрових «ліфтів» як на політичні, так і державні посади в РФ. Не є секретом, що для Росії гостро стоїть питання підготовки молодої зміни ідеологічно надійних послідовників чинного політичного режиму. При цьому у населення РФ молодого віку все виразнішою стає втома від консервативного політичного режиму Володимира Путіна та кристалізується запит на нові якісні зміни. У цьому контексті молодь Криму, яка лиш нещодавно увійшла в політичне поле РФ та асоціює чинний режим з масштабними заходами соціально-економічного розвитку окупованого півострова, є значно лояльнішим до влади кадровим ресурсом. Крім того, для багатьох молодих людей в умовах окупації та санкційного режиму, основним напрямом відносно якісного розвитку і кар’єрного зростання залишається тільки активна інтеграція у політичні та державні процеси в РФ.
- Політична опозиція в РФ пропонує шкідливі та неприйнятні для Росії рішення з виходу з кризи у відносинах із Заходом, просуваючи насамперед інтереси Заходу. Під час виступу Сергій Лавров детально проходить по ключовим опозиційним наративам та, фактично, задає темник для протидії аргументам, які використовуються для критики режиму.
- Економічна ситуація у найближчій перспективі не зазнає значного покращення, наслідки економічних санкцій виразно відчутні. Проте Росія не піде на поступки Заходу заради економічних вигод, а вибудовуватиме свій незалежний шлях, хоч цей процес є повільним і складним — тож всім росіянам доведеться потерпіти заради блага і незалежності своєї держави. Власне, цей меседж найбільш лаконічно було сформульовано ще в 2016 році тогочасним головою уряду РФ Дмитром Медвєдєвим – «грошей нема, але ви тримайтесь».
- Озвучено послідовність реальних пріоритетів у Криму для режиму: безпека (спецслужби), армія, економіка, зовнішня політика і людський ресурс (люди саме як ресурс, а не суспільство) — і лиш насамкінець уже наука, здоров’я, мистецтво, культура.
На перший погляд візит міністра закордонних справ на такий захід та піднятті теми видаються доволі дивним поєднанням. Проте ключем для розуміння глибинного сенсу озвучених Лавровим меседжів та мети його візиту є розуміння пріоритетів зовнішньої політики РФ на даний час.
Культурна дипломатія і повзуча легітимізація
Візит Лаврова до Криму відбувся в рамках цілого комплексу заходів із демонстрації Росією свого контролю над окупованим півостровом. Час, специфіка та інтенсивність проведених Росією з початку серпня 2021 року заходів на ТОТ АРК вказують на те, що вони є складовими цілеспрямованого стратегічного наративу РФ з протидії Кримській платформі та намагання продемонструвати готовність відстоювати окупацію півострова всіма доступними інструментами:
- політичними (демонстративна підтримка місцевої окупаційної влади, зокрема «глави Севастополя» Развожаєва, в тому числі особисто президентом РФ (11.08.2021); проведення «прямої лінії» Аксьонова з місцевим населенням (12.08.2021));
- дипломатичними (візит Лаврова на окупований півострів 12.08.2021);
- економічними (чергові додаткові видатки на потреби ТОТ АРК і Севастополя протягом кінця липня-початку серпня 2021 року загальним обсягом близько 5 млрд російських рублів);
- військовими (масштабні батальйонні двосторонні тактичні військові навчання Південного військового округу, в тому числі на території ТОТ АРК, з 09.08 по 05.09.2021).
Отже, всі ці заходи відображають комплексний і системний підхід РФ до гібридної мілітаризації ТОТ АРК — використання культурних, політико-дипломатичних та економічних інструментів для досягнення військових цілей.
Тому зустріч Сергія Лаврова саме з творчою молоддю в арт-кластері «Таврида» є не ситуативним заходом, а яскравим індикатором пріоритетів МЗС РФ з легітимізації окупації Криму на міжнародному рівні — через використання інструментів культурної та народної дипломатії, стимулювання неформального співробітництва молодіжних організацій Криму та іноземних держав.
На сьогодні російське керівництво чітко усвідомлює неможливість міжнародного визнання Криму частиною території РФ у найближчій перспективі. Тому основні зовнішньополітичні зусилля наразі спрямовуються на довгострокову роботу з формування за кордоном образу Криму як частини РФ через інструменти культури і мистецтва, шляхом включення кримської молоді в міжнародні благодійні й творчі проєкти, а також залучення до ініційованих кримською молоддю проектів іноземних молодіжних організацій і спільнот.
«МИД России и я лично буду готов активно поощрять такое сотрудничество. Это будет обогащать ваши собственные идеи, будет реальным вкладом в нашу внешнюю политику. Значение общественной дипломатии во всех её формах неизмеримо возросло. У нас с каждой мало-мальской значимой страной, с нашими партнёрами (в т.ч. Китаем, Индией, Кореей, Вьетнамом) есть программа культурного взаимодействия. Также это касается и СНГ, ШОС, БРИКС. Во всех этих объединениях культурно-гуманитарные связи уже вычленены в отдельные направления. Но и на двухстороннем уровне проводятся фестивали российского кино, либо встречные фестивали, (как скажем, с Индией – фестиваль индийского кино у нас), декады танцевального искусства. Что касается перекрёстных годов, когда они объявляются, там согласовывается на межправительственном уровне целая программа. Если у вас есть какие-то предложения, которые можно встроить в программы перекрёстных годов в будущем? Вы же люди творческие, придумайте, что можно было бы под эгидой мероприятий, которые символизируют дружеские связи между Россией и какой-то другой партнёрской страной». Сергій Лавров, Крим, Судак, 12.08.2021.
Зазначений напрям є елементом загальної стратегії МЗС РФ із формування лояльних до РФ груп суспільства в іноземних державах — з акцентом саме на перспективній молоді, яка впродовж 10-15 років стане творчим та інтелектуальним активом своїх держав та зможе транслювати для населення своїх країн через твори мистецтва і культурний продукт вигідні Росії наративи, зокрема щодо обґрунтування приналежності Криму до РФ.
Про актуальність цього напряму для РФ саме як зовнішньополітичного інструменту свідчить поступове нарощування протягом останніх років масштабу і географії проєктів федерального агентства «Россотрудничество» (структура МЗС РФ) за напрямом роботи із зарубіжною молоддю — як дітьми т.зв. «російських співвітчизників» за кордоном, так і молоддю іноземних держав.
З 9 по 15 серпня ц.р. до РФ в рамках програми «Здравствуй, Россия» з’їхались 700 дітей «російських співвітчизників» із 48 країн. Програма започаткована у 2014 році ФА «Россторудничество» для збереження історичних та культурних зв’язків з Росією і російської самоідентифікації у наступних поколінь вихідців із Росії, що проживають в інших державах. Учасниками проекту стають діти віком 14-19 років — переможці творчих конкурсів і олімпіад зі знання історії і культури РФ та російської мови.
Протягом липня 2021 року відбулось кілька заходів для учасників програми «Новое поколение» — проекту ФА «Россотрудничество», спрямованому на роботу з молодими лідерами та представниками політичних, громадських, наукових і ділових кіл іноземних держав, які запрошуються до РФ для розвитку співробітництва з російськими колегами. Зокрема, учасники програми 1-5 червня 2021 року брали участь у Петербурзькому економічному форумі, а протягом 28-30 липня 2021 року — у 5-му Форумі молодих дипломатів країн Організації ісламського співробітництва.
Чого очікувати і що робити Україні надалі?
Масштаби і рівень протидії Кримській платформі свідчить про те, що для РФ ініціатива України створити міжнародний формат для координації заходів в інтересах деокупації Криму стала неочікуваною неприємністю, яка має потенціал перерости в реальну загрозу — загрозу планам РФ поступово замовчати «кримське питання» через переорієнтацію уваги міжнародної спільноти на ситуацію на Сході України, а в той час інтегрувати окупований півострів та змінити його демографічний склад настільки, щоб його реінтеграція до України стала небажаною для самої України.
Виходячи з нових реалій, російська влада хоч і демонструє готовність боротися за окупований півострів на всіх фронтах, проте усвідомлює неможливість міжнародного визнання Криму російським у перспективі 10-20 років.
Саме тому основні зусилля на міжнародному треку зосереджуватимуться на поступовому і різносторонньому формуванні за кордоном сприйняття Криму як російської території через засоби культури і мистецтва, а також засобами т.зв. «народної дипломатії» — через розвиток співробітництва між іноземними громадськими організаціями та кримськими.
Що в цих умовах слід зробити Україні?
Впевнено вступати на культурне поле бою, спираючись на єдність історії України і Кримского півострову та шукаючи натхнення в автентичній суміші культур, створеній корінними народами Криму.
Ми навчились створювати цікавий і якісний культурний продукт, проте ще не вивели це на масштаб повноцінної індустрії, як та ж Росія.
Проте ми маємо чудові мистецькі ініціативи, присвячені українському Криму, маємо талановитих молодих митців та поки ще сприятливе міжнародне середовище.
Мистецтво і культура звертаються не до раціо і розуму, а до серця, образу, відчуття. Цей вплив поступовий і повільний, але найбільш стійкий в часі.
Саме в цьому контексті необхідним є вибудовування наративів, направлених на делегітимізацію ініціатив РФ. Зокрема, створювати у тому числі аудіовізуальний контент та інформаційні кампанії, направлені в першу чергу на міжнародні аудиторії, які б доносили нерозривність зв’язку Криму з Україною, демонстрували розвиток Криму як частини України та підкреслювали загрози, які несе для мешканців ТОТ АРК, України, регіону та цивілізованого світу тимчасова окупація півострова РФ. При чому, на всіх рівнях має підкреслюватися неприпустимість компромісів із РФ, оскільки всі, навіть культурні ініціативи, — це мілітарні інструменти «перепрограмування» світового порядку з метою вирішення воєнної доктрини РФ.
Тож Україні слід зважено прорахувати потенційні загрози в культурному вимірі тимчасової окупації РФ Криму, ключовою з яких на міжнародному треку, як бачимо, постає загроза перекодування в свідомості іноземних громадян образу Криму, як історично та культурно російського суб’єкта, а не українського. У цьому контексті важливими також є і заходи України, спрямовані на підкреслення єдності українців і представників кримськотатарського народу та заходи з реінтеграції, сфокусовані в межах України.
І в цьому ключі Кримська платформа набуває ще більшої цінності і актуальності для України, адже може стати майданчиком для протидії спробам Росії легітимізувати окупацію Криму через інструменти народної дипломатії та культурного обміну, а також сприяти консолідації зусиль країн-партнерів для започаткування спільних ініціатив і створення нових можливостей для реінтеграції Криму в культурне поле України.
Не менш важливою є і те, що в одним із рівнів Кримської платформи є експертний. Зокрема, те що візит Лаврова відбувся не просто напередодні установчого саміту Кримської платформи, а швидше як реакція на установчий форум Експертної мережі Кримської платформи, підкреслює правильність ініціатив, які реалізовує Україна, про що й зазначив Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «Сергій Лавров, міністр закордонних справ Російської Федерації, незаконно відвідав український Крим. Там він зробив ряд гнівних заяв про Кримську платформу: назвав її шабашем, збіговиськом. Я не буду приховувати — я задоволений цією нервовою реакцією…Спочатку вони вас ігнорують, потім вони над вами сміються, потім вони починають з вами боротися, а потім ви перемагаєте».
Варто зазначити, що МЗС України розуміє наміри РФ та за словами Першої заступниці Міністра закордонних справ України, реакція Російської Федерації є очікуваною, тому МЗС України відповідає на будь-які погрози з боку Росії спокійно та продовжує підготовку до саміту», а також робить акцент і на культурній складовій. Зокрема, вона зазначила, що під час саміту планується дуже потужна програма, що включатиме виставки, різні інтерактивні можливості, медіагалерею з історією Криму і т. д.
Еміне Джапарова слушно зауважує, що «питання деокупації не лежить в площині індивідуальної задачі України…а є колективним питанням, тому що це про відновлення справедливості, про відновлення колективної системи міжнародної безпеки, регіональної безпеки, європейської безпеки і т. д.».
Тим не менше, окрім розуміння ситуації, важливо, щоб системна робота набирала обертів вже одразу після проведення саміту Кримської платформи, консолідуючи зусилля як українців, так і міжнародних партнерів.
Фото: Zmina