Полонини, гуцульське весілля та сплавники лісу - що побачив в Українських Карпатах чеський фотограф 1936-го

Показали світлини, які робив чеський фотограф Фердинанд Бучина на Закарпатті 1936 року.Після одруження з Властою Сихровською він вирішив вирушити в подорож у Болівію. Але батьки відмовились відпускати так далеко. Ті вирішили здійснити весільну подорож у Карпати, повідомляє "Локальна історія"."Ще дуже рано і ми недалеко від ринку, де збираються селяни, щоб продати свої продукти. Це час збирання лісових плодів, тож ми бачимо тут багато червоних ягід та грибів із навколишніх лісів, нанизаних на гілочки верби чи стебла квітів. Людині може здатися, що гриби продають "на метр". Для покупця це зручно тим, що він може оглянути кожен гриб, перш ніж купувати такий "ланцюжок". Він може запитати: "А що це?". "Нічого, це лише дірочка", – швидко відповідає русинка. "Де є дірочка, там і черв'як", – бурмоче покупець, і торгівля завершується", - пише Фердинанд про Ужгород.Він фотографував місцевих мешканців та вулиці міста. Із Ужгорода фотограф з дружиною вирушили до Ужоцького перевалу. Там оглянули села.Потім вирушили до полонини Руна. Мандрівники ночували у колибах пастухів, слухали розповіді гуцулів. Чехам допомагав місцевий провідник Микола Думен з конем Муці."Коли приходить полудень, Микола виявляє воду своїм гострим інстинктом, бо на полонинах вона дуже потрібна. Потім розпалює вогонь за допомогою дров і готує примітивний обід, але такий смачний, який ми ще ніколи не їли. Наш провідник дістає з полотняного мішка сало, яке вдома він їсть цілий рік і яке, разом із хлібом, є його єдиною їжею впродовж всієї мандрівки. А як же Муці? Для нього обід росте скрізь навколо", - описує супутників Бучина.На Рахівщині фотограф з дружиною подорожував Чорногірським хребтом, піднімався на гору Піп Іван. Спостерігали за роботою сплавників лісу - бокорашів.У гуцульському селі Ясіня мандрівники оглядали вбрання місцевих жителів, відвідували церкву і спостерігали за весіллям.Весільна подорож закінчилась у Мукачеві."Місто не дає нам того, що полонини, і наше серце залишилось там – у горах, у пралісах цього дивовижного краю", - завершив свої записи Бучина.У ХІХ ст. влітку люди почали приїжджали відпочивати в Українські Карпати.

1873-го проклали залізницю до Стрия на Львівщині, це пришвидшило розвиток туризму. Основними центрами літнього відпочинку були Сколе та Гребенів. Там були вілли, пансіонати та ресторани. За невелику ціну можна було поселитися в сільській хаті. Туристи з великих міст активно цікавились культурою гуцулів.

Gazeta.ua зібрала фотографії відпочинку в Карпатах у 1920-1930 роках.