Чому люди не йдуть вакцинуватися?

Причина низької вакцинованості населення – це недовіра.

А от у чому причина недовіри?

Можна скільки завгодно хаяти «тупий нарід». Але зараз нам вакцинуватися пропонують ті ж самі політики, хто раніше забороняв бігати у скверах і парках.

Іншими словами, не в останню чергу довіру до вакцинації підриває саме панівне політичне угруповання, котре діє проти епідемії поліцейськими і до того ж антинауковими методами.

Якщо ще додати агресію, котру я спостерігаю у Фб проти так званих антиваксерів, то не дивно, що антиваксери нікого не слухають. Агресія вбиває комунікацію.

А міг би Зеленстький і компанія діяти науковими, медичними та інформаційними методами. У нас ціле міністерство інформаційної політики існує на чолі з досвідченим (тут без іронії) журналістом Олександром Ткаченком. Але до позавчора воно робило вигляд, що епідемія – це не його питання.

Що б я робив би на місці влади:

1. Обов’язково пропускав би усіх, хто іде на вакцинацію, через консультацію лікаря. Зараз у нас щеплять усіх, кого попало, безконтрольно. А це інколи закінчується тяжкими наслідками, бо кожен організм – система з індивідуальними особливостями, і має бути попередній аналіз з боку фахівців, чи безпечно приймати препарат. Інформація про такі випадки розповсюджується прекрасно, повірте.

2. Провів би кампанію проти агресії щодо вакциноскептиків. Ми хочемо їх захейтити чи переконати? Давайте визначатися. Показував би приклад, як спілкуватися в позитивному ключі.

3. Обов’язково запровадив би стимули для тих, хто перехворів, іти і отримувати відповідний сертифікат. Хоча б на рівні інформаційної кампанії. Держава має демонструвати піклування, а не бажання потратити якомога більше коштів на ліки.

4. Врешті, провів би глибинну соціологію, фокус-групи – хто і як вакцинується. Хто і як не хоче, чому і тп. Це б дало дані для подальшого формування державної політики. А нині держава сліпа і глуха у цій сфері.

Джерело: блог Ігоря Луценка