«Володар Матриці»: чого хоче Цукерберг, просуваючи свій «Метасвіт»?
«Володар Матриці»: чого хоче Цукерберг, просуваючи свій «Метасвіт»?

«Володар Матриці»: чого хоче Цукерберг, просуваючи свій «Метасвіт»?

«Володар Матриці»: чого хоче Цукерберг, просуваючи свій «Метасвіт»? - Фото 1
«Володар Матриці»: чого хоче Цукерберг, просуваючи свій «Метасвіт»? - Фото 2
Компанія Meta (колишня Facebook) бачить Metaverse як поєднання сучасних Інтернет-технологій із технологіями VR. Які ризики?
«Володар Матриці»: чого хоче Цукерберг, просуваючи свій «Метасвіт»? - Фото 3
«Володар Матриці»: чого хоче Цукерберг, просуваючи свій «Метасвіт»? - Фото 4

У середині жовтня 2021 року компанія Facebook збентежила не лише експертів ІТ-індустрії, а й усіх користувачів інтернету своїми гучними заявами про стратегічні наміри реалізувати масштабний проект Metaverse (мета-Всесвіт). Про це 18 жовтня заявив один із керівників компанії Нік Клегг (Nick Clegg) у блог-пості «Інвестиції у європейські таланти, щоб допомогти створити Метавсвіт».

Інтерес ще більше посилився, коли 28 жовтня під час віртуальної конференції Connect 2021 Марк Цукерберг, CEO компанії, оголосив не тільки про офіційний старт цього проекту, а й про ребрендинг компанії Facebook – відтепер вона змінить свою назву на Meta.

Компанія Meta (колишня Facebook) бачить Metaverse як поєднання сучасних Інтернет-технологій із технологіями VR (virtual reality, віртуальна реальність) та AR (augmented reality, доповнена реальність), внаслідок чого користувачі будуть не лише «споглядати» глобальну мережу, а й «жити» в ній як у віртуально-реальному Всесвіті. А за технологічними здобутками в галузі VR/AR-технологій стоять потужні й розвинуті технології штучного інтелекту.

  • Віртуальна реальність (ВР, virtual reality, VR, штучна реальність) – створений технічними засобами світ, який передається людині через її відчуття: зір, слух, дотик і інші. Віртуальна реальність імітує як вплив, так і реакції на вплив. Для створення переконливого комплексу відчуттів реальності комп'ютерний синтез властивостей і реакцій віртуальної реальності проводиться у реальному часі.
  • Доповнена реальність (в перекладі з англійської augmented reality або AR) – це доповнення фізичного світу за допомогою цифрових даних, яке забезпечується комп'ютерними пристроями (смартфонами, планшетами та окулярами AR) в режимі реального часу.
  • Не слід плутати віртуальну реальність із доповненою. Їх принципова відмінність у тому, що віртуальна конструює новий штучний світ, а доповнена реальність лише вносить окремі штучні елементи в сприйняття світу реального.

Реакції: від захоплення до підозр

У вирі бурхливих обговорень, що здійнявся у ЗМІ є найрізноманітніші думки й твердження стосовно цієї амбітної ініціативи.

Хтось захоплюється планами компанії, хтось вказує на недолугості VR/AR-технологій Meta, порівняно з проривними запатентованими рішеннями Apple.

А дехто вказує на маркетингово-брендингові прорахунки при запуску цього проєкту. Наприклад, слово meta івритом означає «мертвий», і це вже спричинило бажання деяких івритомовних користувачів покинути оновлену платформу.

Є й такі, хто взагалі ставить під сумнів спроможність компанії реалізувати цей проєкт, навіть у партнерстві з іншими технологічними командами.

Однак, уже стає очевидним, що заяви про Metaverse невипадково прозвучали саме зараз. Як кажуть, якщо б не було цих планів, то їх необхідно було б вигадати.

Бажання стати «Майстром Матриці»?

Проєкт Metaverse може стати корисним стратегічним курсом для компанії Facebook через цілу низку причин.

  • Позитивний PR.

На тлі звинувачень у потуранню роздмухуванні ненависті та пособництві дезінформації, які прозвучали від колишньої співробітниці компанії Френсіс Гауген, звинувачень у нехтуванні принципами кібербезпеки, зберіганні приватності користувачів та навіть сприянні поширенню шкідливого контенту для психічного здоров’ я молодшого покоління користувачів однієї із соціальних платформ компанії (а саме, Instagram), використанні платформ компанії при організації штурму Капітолію 6 січня 2021 року та епічного падіння усіх платформ компанії в інциденті 4 жовтня 2021 року – був терміново потрібен позитивний інформаційний привід у медійному полі, що переключив би увагу. І концепція Metaverse цілком добре виконує цю роль.

  • Переорієнтація на Європейський союз

Донедавна основним операційним регіоном Facebook була Північна Америка. Але саме там, передусім у США, компанія нині зазнає нищівної критики та навіть владного пресингу (про це свідчить, зокрема, той факт, що Сенат США 30 вересня 2021 року викликав на слухання директора глобального відділу безпеки компанії Антигону Девіс на тлі звинувачень у свідомому толеруванні мови ненависті й пособництві дезінформації.

Окрім того, ситуація ускладнюється тим, що політика нової президентської адміністрації Джо Байдена щодо всіх без винятку великих технологічних компаній Big Tech (не лише тільки Meta) cтала більш жорсткою, із підспудними намірами спробувати застосувати до них норми антимонопольного законодавства (див. «Про Байдена та глобальні зміни в світі Big Tech»).

Саме тому заява Марка Цукерберга про наміри створити впродовж 5 найближчих років до 10 тисяч нових робочих місць у країнах ЄС для співробітників, що працюватимуть над проектом Metaverse, та зауваження про віру в технологічні потуги й лідерство Європи у царині інноваційних технологій – надсилає, на мою думку, чіткий сигнал політичним елітам Старого Світу про бажання глобального технологічного гіганта змістити центр тяжіння у своїй глобальній операційній діяльності.

  • Спроба зберегти ринкове й технологічне лідерство

У загальних рисах новітню історію розвитку інформаційних технологій, і зокрема, платформ соціальної комунікації, можна вмістити в один абзац таким чином: перші рішення цього штибу – канали комунікацій BBS – були замінені платформами CompuServe, згодом їм на зміну прийшла компанія AOL , з її інноваціями, щоб своєю чергою поступитися MySpace. Останню ж компанію замінила компанія Meta (тоді ще Facebook).

В історії, як ми бачимо, спостерігається усталена закономірність – старі парадигми соціальних комунікацій регулярно замінюються більш новими технологіями, а компанії-провідники старих парадигм безжально руйнуються та сходять нанівець, поступаючись лідерством провідникам новітніх парадигм.

І саме тому, розширюючи можливості своїх соціальних платформ за рахунок технологічних можливостей VR/AR, компанія Meta намагається утриматися в колі лідерів нового технологічного циклу, де VR/AR будуть вирішальною парадигмою у сфері соціальних комунікацій та інформаційних платформ. Намагається зробити це вперше в історії розвитку сучасних ІТ-технологій, попри історії загибелі технологічних гігантів, що були колись «героями вчорашніх днів».

  • Особисті вподобання та мрії Марка Цукерберга.

В індустрії давно циркулювали й ширилися чутки про характер та особисті риси засновника Facеbook Марка Цукерберга – про його бажання перебрати на себе роль «Майстра Матриці». З цієї точки зору, проект Metaverse – це спроба матеріалізувати концепції, що досі існували лише у фантастичних романах чи кінострічках.

Звідки термін Metaverse?

Термін Metaverse був уперше запропонований письменником-фантастом Нілом Стефенсоном (Neal Stephenson) в своєму романі «Снігопад» (Snow Crash), що був опублікований ще 1992 року. В ньому Metaverse постає як VR-версія Інтернету, де існує наче альтернативна версія звичної нам реальності з дорогами, будинками, кімнатами та іншими предметами і явищами повсякденного життя. А люди існують у ній як тривімірні аватари, що взаємодіють між собою та штучними псевдо-аватарами, що є програмами-агентами.

З того часу Metaverse став знаним концептом у фантастичній літературі жанру кіберпанк, і до нього апелювали різні автори – від Вільяма Гібсона (William Gibson) з його романами «Спалений хром» та «Некромансер» – до Ернеста Клайна (Ernest Cline) з його твором Ready Player One (за його мотивами згодом Стівен Спілберг створив відповідний фільм). І найбільш драматично цей концепт постав у знаній «Матриці».

Всі вищезгадані фантастичні романи й кінофільми, як ми знаємо, є антиутопіями, що неначе застерігають людство від вчинення чогось недоброго. Тож у їхній версії Metaverse є втіленням зла, граничним проявом корпоративного капіталізму, що декларує право власності на тіла, думки і душі окремих особистостей у суспільстві.

Однак у сучасній нам реальності склалися передумови, за яких ідеї Metaverse можуть оволодіти масами.

Пандемія і метасвіт

Після початку пандемії коронавірусу в західному світі у широких верствах населення оселилося бажання поринути в забуття, бажання тимчасової втечі від реальності. Розвинена сучасна людина раптом усвідомила, що не може все опановувати в «режимі Бога», як це нібито вдавалося за часів доковідного пост-модерну, оскільки коронавірусна пандемія нагадала про смертність та інколи навіть раптову смертність «царів природи».

А на Сході, зокрема у Китаї, люди напоготів готові підкоритися волі Великих Провідників. Тож вони цілком радісно сприймають систему соціального кредиту, в якій штучний інтелект починає вже регулювати й контролювати щоденні кроки звичайної людини.

Окрім того, з приходом пандемії та запровадженням карантину, люди почали максимально переводити в Інтернет свої соціальні зв’язки різного. Формується соціальний віртуальний простір, і з такими людьми відбувається третинна соціалізація.

Фактично виникає новий різновид Homo sapiens — людина мережева, і для неї Metaverse уже не є чимось зовнішньо-відразливим. А поява численних і досить якісних побутових приладів і аксесуарів, де застосовані технології VR/AR (на кшталт окулярів із технологіями доповненої реальності), спричинить більшу зануреність людей-користувачів у віртуальний світ навіть тоді, коли вони будуть поза межами комунікативних можливостей своїх комп’ютерів чи смартфонів.

І не варто занадто перейматися теперішнім існуванням конфліктів та несумісностей між технологічними стандартами різних виробників технологій VR/AR. Коли це стає потрібним, глобальні гравці на ринку здатні домовитися про відкриті протоколи інтер-операційних взаємодій (у цитованому вище дописі Ніка Клегга прямо йдеться про те, що Metaverse не буде контролюватися якоюсь однією компанією, а натомість в ньому знайдеться місце усім виробникам технологій і рішень із застосуванням VR/AR).

Згадаємо початок 2000-х років і війну стандартів у тодішньому Інтернеті. Однак вже за декілька років найпотужніші гравці ринку домовилися про спільні та відкриті протоколи обміну даними, і це перетворило Інтернет на потужне гіперсередовище, без якого вже важко уявити сьогодення.

Таким чином, можливість постання віртуального світу Metaverse може бути значно більш ймовірною, аніж про це мислять більшість експертів, що нині коментують ребрендинг Facebook у Meta.

І тоді, на мій погляд, ми можемо опинитися у системі під тотальним керівництвом штучного інтелекту AI. І не варто забувати, що за кожною системою штучного інтелекту стоять мета-оператори, її «деміурги».

Ким будуть мета-оператори Metaverse і як вони ставитимуться до пересічних користувачів свого віртуального світу? В цьому й полягатиме наріжне питання при оцінці ризиків перетворення антиутопії на реальність, свідками якого ми стаємо нині.

Адже, як зазначив Ян Богост, Metaverse – це не просто «світ у пристрої віртуальної реальності», це – фантазія про світове панування.

Георгій Вишня – управлінець у сфері IT, фахівець із систем штучного інтелекту, машинного навчання, есеїст.

Фото: Chesnot/Getty Images

Теги по теме
Соцсети Facebook
Источник материала
loader