“Біль/Це не моє”: У The Naked Room відкрилася виставка художників Валентина Радченка та Станіслава Туріни

У галереї сучасного мистецтва The Naked Room проходить виставка художників Валентина Радченка та Станіслава Туріни, що має одразу дві назви — “Біль” і “Це не моє”. Обидва митця є учасниками майстерні “ательєнормально”, де пліч-о-пліч працюють художники із та без синдрома Дауна.

Валентин Радченко — художник із синдромом Дауна, займається мистецтвом понад двох років. Свої роботи він розділяє на дві категорії: біль і не біль. Але більшість його картин відносяться до “болі”. Усі роботи художника — неначе певна схема, де кожен елемент не обов’язково повинен бути гарним, але має виконувати певну функцію. Усі речі, зображені на картині, співвідношення їхніх форм і кольорів Валентин упорядковує за принципом відносин між людьми та явищами. А ось загальний принцип упорядкування має сувору ієрархію.

Станіслав Туріна займається графікою, ленд-артом інсталяцією та контекстуальним розписом. Його роботи з кераміки, зібрані в серію “Нескінченний натюрморт”, є практикою 11 років. Об'єкти натюрморта не є втіленням особистих думок митця, напроти. За його словами, ці думки були нав’язани ззовні, “випадково зачепилися за свідомість” та здобули матеріальну форму. Тому проєкт має назву “Це не моє”.

“У практиках цих авторів можна знайти надто багато спільного і можна просто впізнати річ або ж зашпортатись об неї думкою. Обидва автори довгий час жили у просторах переповнених дуже схожими речами, їхня кількість і ритм впливають на фактуру думки. Предмети у їхніх практиках набувають реальної та магічної важкості, це канали для різного роду зв'язків”, — відзначає кураторка виставки Катя Лібкінд.

Виставка Валентина Радченка та Станіслава Туріни “Біль/Це не моє” працює до 2 лютого у The Naked Room.

Читайте також:

Яким буде Національний павільйон України на 59-й Венеційській бієнале.