Руслан Рохов заявив, що громадянам необхідно пояснити, навіщо Україні нова Конституція

Про це він розповів під час публічної дискусії на тему: «Чи має значення спосіб ухвалення конституції?», яка відбулась 10 лютого в Українському національному інформагентстві «Укрінформ».

Як пояснює експерт, передусім потрібно пояснили громадянам, навіщо їм потрібна нова Конституція. «Будь-який продаж чогось починається з пояснення, навіщо», - підкреслює він. Тобто, каже Руслан Рохов, суб’єкти повинні розуміти необхідність реалізації цієї ідеї, оскільки без них це питання вирішити не можна.

Він підкреслює, що суб’єкт – це обов’язковий елемент будь-якої виборчої компанії, він реалізує її стратегію. І, додає політтехнолог, якщо відсутній той, хто має волю втілити стратегію, нічого відбуватися і не буде.

Зокрема, Руслан Рохов розповідає про стратегію розвитку міст, із якою він стикався протягом останніх семи років під час децентралізації. Принагідно він посилається на істину, які почув у Школі мерів: «Якщо стратегію не розробляють безпосередньо міський голова і його команда, то, як кажуть наші колеги-поляки, це документ-полковник». Як пояснює експерт, такий документ нікому не заважає і просто лежить на полиці, а те, що насправді відбувається, аж ніяк не відповідає написаному у стратегії. «У цьому криється ключова проблема, тому що де-факто в Україні відрізняється від того, що де-юре», - підкреслює він.

Далі політтехнолог говорить про Конституцію, яка є компромісом еліт у парламенті 1996 року. Тим не менш, каже аналітик, все звелося на ніщо через те, що по факту відбувалося все не так, як записано в Конституції. «Адже в умовах не розписаного Закону про президента, про Кабінет міністрів, про парламент, взаємозв’язки між гілками влади і так далі – це все було питанням волюнтаристської міці», - пояснює Руслан Рохов.

Загалом же, констатує він, кожен новий український президент, користуючись панівною політичною легітимністю, намагався зайняти домінантну позицію щодо всієї політики загалом і інституцій зокрема.

Як повідомляв Знай.ua, Друзенко вважає, що загроза російської військової агресії актуалізувала питання міцності української інституційної архітектури.

Також Знай.ua писав про те, що Гура заявив, що закон про децентралізацію реально зробив Україну феодальною країною.