Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами
Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами

З початку повномасштабної війни невідомі постійно надсилають погрози журналістам, щоб вони перестали писати правду про воєнні злочини армії Росії. Іноді — віршовані.

Із перших днів великої війни журналістам і редакціям багатьох видань, у тому числі «Детектора медіа», надходять на електронну пошту погрози.

Вже 24 лютого на нашу редакційну адресу надійшов дивний (і безкінечно наївній) лист, у якому «колеги» з окупованої частини Донеччини пропонували нам «працювати в єдиному інформаційному ключі». До листа була додана анкета з проханням добровільно вписати туди свої персональні дані та вказати, чи готовий хтось «співпрацювати добровільно» і чи потребують такі люди «фінансової допомоги».

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 1

Це був єдиний лист, який більше не повторювався. Вже на початку березня десяткам українських редакцій почали надходити однотипні листи. Кожен лист містить вимогу «припинити хвилю фейків» про дії російських окупантів в Україні та погрози в стилі «всіх знайдемо, всіх судитимемо» — іноді у формі віршів про «пропагандистів та фашистів». Всі ці листи, — і з римованими погрозами чи закликами, і нудні повідомлення прозою, — навряд чи справили на когось враження. Ну, не можна ж серйозно сподіватися, що хтось з українських журналістів добровільно заповнить анкету чи злякається погроз у дусі «Зеленський втік, готуйтеся, ми йдемо». Єдине, що справді лякає в цих повідомленнях, — жахливі вірші. 

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 2Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 3

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 4

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 5Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 6Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 7

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 8

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 9

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 10Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 11Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 12Ці вірші та листи надіслали редакціям «Детектора медіа» і «Радіо Свобода». Вони ідентичні.  Листи приходять з російських поштових доменів. 

Який розрахунок в авторів цих начебто залякувань, невідомо. Ті з українських журналістів, хто публікує ці «привітання» з потойбіччя в соцмережах, супроводжують їх емодзі, які сміються або регочуть. Багато хто ці листи взагалі ігнорує, але іноді співробітники з українських редакцій навіть відповідають авторам «погроз та віршів».

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 13

Прямий канал посилає авторів погроз за «русскім воєнним корабльом».

Іноді листи підписані ім’ям начебто реальних людей, які є власниками цих поштових скриньок, хоча імена в них дивні, наприклад «Салават (чоловіче ім’я) Головенькина». А іноді в підпису значиться маловідома група хакерів, яка називає себе NoName057. До початку березня ця група взагалі не згадувалася в жодних джерелах, серед переліку найшкідливіших хакерів, за даними Держспецзв’язку, цього угрупування теж немає. Телеграм-канал, який має таку ж саму назву, що й ці аноніми, з’явився лише 11 березня і станом на 5 червня має 1926 підписників (на минулому тижні їх було 2781).

Судячи з контенту каналу, його автори дуже хочуть слави. Вони викладають скрини кожного повідомлення, де їх згадують. Хваляться, що їх згадала в доповіді сама (!) Людмила Денісова чи ціле (!) Держкомтелерадіо. Рахують згадки про себе, причому в прямому сенсі цього слова: повідомляють, що їх «згадали 36 разів в одному матеріалі». А також нестримно пишаються тим, що про них — точніше, про нас, тобто про погрози та DDoS-атаку на «Детектор медіа», — написали новину на сайті російського опозиціонера в екзилі Михайла Ходорковського.

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 14

Автори каналу постійно наголошують, що вони знані й відомі: їх дратує, коли хтось пише про «невідомих російських хакерів», вони радіють, що нарешті на них звернули увагу. Судячи з картинки, яку вони оприлюднили першим постом у себе в телеграмі, «про боротьбу з фашизмом та укронацистами, які підтримують Зеленського» та домальованій на картинці пов’язці на рукаві солдата, ці невідомі можуть бути пов’язані з окупаційною владою Донеччини.

Безславні аноніми. Хто намагається залякати редакції українських видань поганими віршами - Фото 15

Автори телеграм-каналу не лише беруть на себе відповідальність за розсилку безглуздих повідомлень на редакційні адреси; вони також запевняють, що проводять масові DDoS-атаки на сайти українських медіа.

З початку появи телеграм-каналу він повідомив про атаки на майже 70 українських сайтів, від загальнонаціональних та сайтів телеканалів до локальних медіа й волонтерських ініціатив, про які взагалі мало хто чув. Цікаво, що всі повідомлення про атаки, якими хизується цей телеграм-канал, з’являються лише після того, як самі редакції або співробітники цих медіа повідомили в соцмережах, що їх ддосять. Іноді повідомлення про ці атаки в телеграм-каналі з’являються за кілька днів та навіть тижнів після того, як інформація про атаку з’явилась у вільному доступі.

Також телеграм-канал постійно моніторить повідомлення із сайта Інституту масової інформації і викладає дані, які збирає ІМІ, про кібератаки на українські медіа. Так само і про погрози: наприклад, ІМІ повідомляє, що співробітникам видання надійшло 11 погроз — і назавтра телеграм-канал пише щось на кшталт: «Все більше погроз від нас отримують поплічники неонацистів  11 погроз цього разу отримав такий-то».

На редакційну адресу «Детектора медіа» надійшло близько двох десятків таких «листів щастя». Як і в більшості випадків з іншими медіа, вони приходять саме на загальну, вказану на сайті поштову скриньку без зазначення конкретних адресатів. Так само отримували погрози і співробітники редакції «Радіо Свободи». За словами головної редакторки «Української правди» Севгіль Мусаєвої, погрози надходили редакції на початку війни, а потім перестали.

Майже щодня отримують погрози працівники мережі міських сайтів CitySites. Деяким із них погрожували поштою й раніше — майже з початку війни на Донбасі 2014 року, згадує редакторка маріупольського видання «0629» Анна Мурликіна. «Отримували й погрози, що нас уб’ють, і просто пошлості та грубості, й заклики взятися за розум і повернутись у лоно “русского мира”. Ми на них не звертаємо уваги, бо звикли», — каже вона.

Крім того, каже Анна, на всю мережу сайтів організували дві серйозні атаки — дуже потужну в березні, менш потужну у квітні. Після них технічна підтримка сайтів заблокувала можливість заходити на сайти із закордонних адрес. Ще одна спроба втручання була в квітні: зламали адмінку маріупольського сайта та намагалися змінити лого георгіївською стрічкою і триколором донецьких сепаратистів. Це хакерам не вдалося, але сайт зазнав іншої шкоди.

Цікаво, що автори телеграм-каналу ноунеймів не повідомляли про атаку на всю мережу — лише на окремі чотири сайти з мережі. Також вони не писали про намагання зламати адмінку. А ось ІМІ зафіксував такі спроби. «Внаслідок атак сайти медіа перестають працювати на певний час узагалі чи частково працюють. Хакери змінюють матеріали, розміщують російській прапор, свої символи Z та V тощо», — повідомляють в організації.

Цікаво, що жодного доказу таких «змін» у телеграм-каналі анонімів нема. Здається, сам цей канал більше займається власним піаром. Наприклад, повідомляє, що якийсь українській сайт «канул в лету» завдяки їхнім «зусиллям», але всі сайти, які вони намагалися хакнути, відновлюють роботу максимум за кілька годин. Можливо, автори не знають, що канути в Лету можна лише назавжди?

Автори взагалі дивно висловлюються: крім зловживання штампами, вони ще й постійно використовують дивну лексику. «Стоило расчехлить свой кибермеч и этот интернет-оплот лжи та рупор русофобии пал под натиском нашей ддос атаки», — пишуть аноніми. Таке відчуття, що вони до ранку вживали Проханова, а потім їх нудить шматками його прози прямо в телеграм-канал. А ще їм дуже подобається слово «суворий»: вони пишуть, що «суворі до пропагандистів» і організовують «суворі атаки» на сайти. Це слово «подарував» хакерам «Детектор медіа», написавши «нас суворо ддосять» під час однієї з атак. Насправді атака була не надто страшна і тривала, й нам удалося швидко її подолати.

Іноді в телеграм-каналі ноунеймів пишуть повідомлення, що угрупування атакувало сайти державних органів і підприємств (наприклад, «Антонова») чи українських політиків — наприклад, персональний сайт колишньої регіоналки Інни Богословської, яка назвала Росію «бидлячою неоімперією». І справді, сайт Богословської — чи не єдиний, який зараз не працює. Але коли перестав працювати, невідомо. Сама Богословська обізвала так путінську Росію в листопаді 2013 року, коли виходила з лав Партії регіонів. І з початку повномасштабної війни в Україні вона не сказала публічно жодного слова про Росію, навіть коли почали бомбити її рідний Харків. Тобто або хтось дев’ять років мріяв помститися їй за ці слова й чекав для цього аж повномасштабного вторгнення, або хтось приписує собі неіснуючі перемоги. Адже Богословська пішла з політики й зовсім не веде свій сайт.

Коли нового нічого не відбувається, автори телеграм-каналу пишуть про атаки, про які вже повідомляли, аби нагадати, які вони круті. Останнє повідомлення в їхньому каналі — про атаку на сайт «Укртрансгаз». При цьому сайт у момент їхнього повідомлення про «канувший в Лету» сайт «поплічників неонацизму» відкривався принаймні з трьох країн.

Чи справді автори телеграм-каналу пов’язані з хакерським угрупуванням, яке здійснює атаки на українські сайти, ми не знаємо. Але з початку війни українські медіа постійно перебувають під тиском з боку російських кіберзлочинців. За даними дослідників, які щодня відстежують злочини Росії у сфері медіа, за три місяці, станом на 24 травня, було зафіксовано 50 випадків погроз та 32 кібератаки на українськи медіа. Більшість з атакованих ресурсів (і «Детектор медіа» зокрема) посилили свій захист, усі вони продовжують працювати. Й поганими віршами нас точно не перемогти.

Теги по теме
российская агрессия
Источник материала
loader
loader