Постійний надлишок інсуліну може стимулювати рак: як цього позбутися
Постійний надлишок інсуліну може стимулювати рак: як цього позбутися

Постійний надлишок інсуліну може стимулювати рак: як цього позбутися

Дуже часто люди, яким повідомили, що в них інсулінорезистентність, вважають це за тяжкий діагноз і починають лікуватися.

Чи потрібно це робити, і що ж означає інсулінорезистентність, говорить лікарка-дієтологиня Оксана Скиталінська.

– Насамперед, це не хвороба, а стан, який не потрібно лікувати якимись ліками, а потрібно змінювати спосіб життя (харчування, фізичну активність), – пояснила лікарка.

А чому виникає інсулінорезистентність, що це насправді?.

Дієтологиня продовжує, інсулін – це гормон, який допомагає глюкозі і вільним жирним кислотам всмоктуватися із крові в клітини.

Він пригнічує розщеплення (спалювання) жирів, стимулює синтез глікогену.

А інсулінорезистентність, це стан, коли клітини інсулінозалежних тканин (жирові клітини, м’язові, печінкові) слабо реагують на інсулін, і це не дає змоги глюкозі проникнути в клітини.

Щоб все ж таки “проштовхнути” глюкозу в клітини, підшлункова залоза починає виробляти більшу кількість інсуліну.

Отже, це стан, коли для засвоєння глюкози і для підтримки нормального рівня глюкози в крові потрібно більше інсуліну.

В таких умовах підшлункова залоза працює у посиленому режимі і поступово виснажується, а в крові тримається підвищений рівень інсуліну (гіперінсулінемія).

Чому виникає інсулінорезистентніть.

Найголовніша причина – перевантаження клітин жиром.

При цьому активуються механізми, що обмежують приплив глюкози та жирних кислот.

Одним із таких механізмів є зменшення кількості інсулінових рецепторів на поверхні клітин.

Чим це загрожує?.

Надмір інсуліну сповільнює “спалювання” жиру в жировій тканині та сприяє збільшенню кількості жирних кислот в крові та погіршення їх потрапляння в печінку та м’язи.

Починають погано працювати і внутрішньоклітинні рецептори, які транспортують глюкозу всередину клітини і ще більше посилюється інсулінонечутливість на поверхні клітинної мембрани.

Ось чому інсулінорезистентність є майже синонімом надмірної ваги та ожиріння.

Буває і так, що ІР є і в людей з невеликою надмірною вагою, коли ІМТ=26-27 кг/м2.

Це означає, що навіть невелика кількість зайвого жиру, особливо абдомінального (того, який навколо внутрішніх органів), порушує обмін речовин.

Під час стресових ситуацій в крові також циркулює багато кортизолу, і це може посилювати ІР.

Підшлункова залоза не може постійно працювати в режимі но-стоп і поступово вона починає виробляти менше інсуліну.

А, оскільки глюкози в крові не стає менше, то вона перетворюється на жир і відкладається під шкірою, у печінці, підшлунковій залозі тощо.

Постійний надлишок інсуліну може стимулювати розвиток деяких пухлин: рак ендометрію, колоректальний рак, підшлункової та передміхурової залози та є однією з причин синдрому полікістозних яєчників.

Читайте7 рекомендацій лікаря-дієтолога: як виростити корисні мікроби в кишечнику.

Як позбутися надлишку інсуліну.

Схуднути, якщо є зайва вага.

Для цього потрібно налагодити:.

більше клітковини (овочі, несолодкі фрукти, ягоди, зернові з оболонками або висівки, насіння льону, горіхи).

менше насичених жирів (нежирне м’ясо, дуже помірно сало; уникання смаженого, кондитерських виробів.

їжа із протизапальними властивостями: свіжа зелень, ягоди.

особливий акцент – на низькому глікемічному індексі їжі, виключення чистого і прихованого цукру та фруктози (включно з медом).

Замість десертів – ягоди, кислий фрукт.

робіть паузи між прийомом їжі: щось поїли і почекайте годин 4-5, пийте воду, чай, каву.

Але ніяка дієта не справиться з ІР, якщо не буде фізичної активності.

Скорочення м’язів підвищує чутливість клітин до інсуліну, стимулює утворення нових інсулінових рецепторів на поверхні клітин, активує внутрішні рецептори-транспортери глюкози в клітинах.

Потрібно багато ходити і виконувати вправи/танцювати – це надзвичайно, надзвичайно ефективно.

Інсулінорезистентність є не причиною ожиріння, а її наслідком.

Якщо бути точним, то ІР – це захист організму від перевантаження вуглеводами та жиром.

Тому макаруни, наполеони, тістечка з кремом замінюйте ягодами (суміш ожини, чорниці/лохини тощо) або ягідним смузі, збитим із насінням льону та 1-2 горіхами.

Каші швидкого приготування замініть на такі, які треба проварити.

Понижуйте глікемічний індекс їжі, додавши до неї порошок із мелених висівок, нарубану зелень.

Приклад денного меню.

Сніданок: каша гречана з меленими вівсяними та житніми висівками; яйце нам’яко, салат із зелені та овочів; додати оливкову або нерафіновану соняшникову олію.

Кава чорна + ягоди ожини і чорноплідної горобини.

Обід: суп рамен: овочевий на нежирному бульйоні; при подачі в суп покласти багато зелені.

Вечеря: тушковані овочі з нежирною білою рибою.

Протягом дня: вода, зелений/чорний чай.

Источник материала
loader
loader