Малахова прокоментувала призначення Бенюка керівником Театру на Подолі, яким керував її батько
Малахова прокоментувала призначення Бенюка керівником Театру на Подолі, яким керував її батько

Малахова прокоментувала призначення Бенюка керівником Театру на Подолі, яким керував її батько

Народного артиста України Богдана Бенюка призначено художнім керівником академічного Театру на Подолі.

Про це повідомили на сторінці театру у Фейсбук.

Він замінить на цій посаді режисера Віталія Малахова, який помер в листопаді минулого року.

Дочка покійного режисера Даша Малахова на своїй сторінці в соцмережі написала пост з приводу нового призначення.

За словами телеведучої та акторки, це першим щасливий день у її житті після смерті батька: «Віднині Театр на Подолі очолює Богдан Бенюк.

Актор з найвищими професійними стандартами, прекрасною репутацією в світовому театральному світі, однодумець Малахова людина яка світиться.

А світло нам всім зараз дуже потрібно.

Щасливо чекаю на нові плани прекрасного театру Малахова.

Дякую всім його друзям, які невпинно підтримували і продовжують любити мене, театр, колектив, в пошуку правильного шляху».

Богдан Бенюк – близька людина для родини Малахових.

«Коли я йому телефоную, він завжди говорить «Даринка, кажи».

Я телефонувала сидячі на підлозі в Новусі, я не плакала, а просто сіла в пальті, розуміючи, що сил немає.

На той момент не будо сил жити, не те, щоб думати про театр.

Я просто сказала – я не знаю як жити.

Ми сиділи в кав’ярні біля театру Франка і дивилися один на одного.

Пройшов час після похорон, але я все ще не навчилася дивитися в очі татовим друзям, якось нестерпно мені від них було.

А вони не навчилися дивитися на мене», – зізналася Даша.

«Коли Богдан Бенюк плаче, в нього очі одразу червоними стають.

«Дарина, Малахов показав мені світ, а світу мене», – сказав Богдан Михайлович, людина, яка взагалі і не думала очолювати Театр на Подолі.

Згадалося, як ми разом жили в Еденбурзі, з Хостіком, як вони готували в чайнику суп, як я відчувала себе захищеною.

Грали Отелло у вікторіанських банях, так добре було.

Потім, я йшла втомлена після репетицій вниз з репетиційної зали, а він летів на виставу.

Тато вже хворів.

Коли він йде, то все якось світиться, та стає веселішим.

Тільки в тата був такий талант.

І в Бені.

А якщо тобі пощастило зустріти Беню в кабінеті у Малахова, то сяйво просто множилося.

Як же вони любили один одного.

Просто були закохані в творчість один одного.

Це якось завжди було дуже явно.

Справжня команда.

Коли тато вже хворів, я запитала його про щасливі моменти, а він сказав, що репетиції з хорошими акторами – то щастя.

І з Бодею, Бенею, Б.

Я спитала, чи найкращій він актор, з якими йому довелося працювати, а тато сказав – він великий.

Один на мільйон.

Щоразу, коли слідкуєш за їх репетиціями – це як дивитися на хлопців у дворі, які кайфують від гри у футбол старим м’ячем.

Азарт, любов, свобода та енергія».

В Театрі на Подолі теж прокоментували нове призначення.

«У кожного корабля має бути капітан, інакше буря зіб'є його з курсу.

Щасливі від того, що далі нас поведе друг Віталія Малахова, один із небагатьох, хто розуміє, який він – справжній Театр на Подолі», – ідеться у повідомленні.

Источник материала
Поделиться сюжетом