«УП»: Серед вагнерівців, які воюють проти України, є ті, кого затримували в 2020-му у Мінську
«УП»: Серед вагнерівців, які воюють проти України, є ті, кого затримували в 2020-му у Мінську

«УП»: Серед вагнерівців, які воюють проти України, є ті, кого затримували в 2020-му у Мінську

«УП»: Серед вагнерівців, які воюють проти України, є ті, кого затримували в 2020-му у Мінську - Фото 1
«УП»: Серед вагнерівців, які воюють проти України, є ті, кого затримували в 2020-му у Мінську - Фото 2
Розслідування «УП» виявило щонайменше 5 «вагнерівців», які були затримані в 2020 році у Білорусі, а тепер воюють проти України.
«УП»: Серед вагнерівців, які воюють проти України, є ті, кого затримували в 2020-му у Мінську - Фото 3
«УП»: Серед вагнерівців, які воюють проти України, є ті, кого затримували в 2020-му у Мінську - Фото 4

Дослідження «Української правди» виявило, що серед найманців ПВК «Вагнер», які воюють зараз проти України, є й ті, кого в 2020 році затримували в Мінську, але згодом повернули Москві.

Про це йдеться в розслідуванні «УП» «"Оркестр" вбивць. Хто воює проти України в ПВК "Вагнер"».

Одним з бойовиків виявився 41- річний Максим Кошман на прізвисько «Коршун». З 2014-го він є позаштатним бійцем ПВК «Вагнера» і одним з 33 найманців, яких у 2020 році затримали в Білорусі і віддали Росії.

В Україні проти Кошмана відкрите кримінальне провадження за фактом участі у незаконному збройному формуванні під час псевдореферендуму в Слов'янську в 2014 році. Після того як українські військові встановили контроль над містом, Кошман втік до окупованої Горлівки і продовжив участь у війні проти України. Згодом він отримав російський паспорт.

Аналіз його соцмереж свідчить, що він досі проживає на окупованій території Донецької області і отримував нагороди від терористів.

Серед тих, кого затримували у Білорусі у 2020 році, є також Геннадій Фетісов. Раніше він служив в підрозділі «Беркут» української міліції. Наразі мешкає на окупованій Донеччині та воює проти України. Він активно підтримував у соцмережах початок «спецоперації» і псевдореферендум.

Ще один із колишніх затриманих у Мінську найманців «Вагнера» Володимир Селіхов опублікував лише кілька фото у війьсковій формі та із російським прапором. Інші фото у цивільному одязі він називає старими.

Інший «вагнерівець», ідентифікований розслідувачами, Андрій Чернишов брав участь у захопленні Луганського аеропорту влітку 2014-го. Чотири роки потому потрапив до списку СБУ як найманець, який воював у Сирії. В 2022-му повернувся воювати проти України і влітку загинув.

Також загинув на війні проти України уродженець Комі Антон Вахтуров. Про це свідчить запис у соцмережах та в місцевих новинах. За даними експрацівників українських спецслужб, саме Вахтуров був одним з учасників страти цивільного у Сирії, коли «вагнерівці» закатували беззбройного чоловіка, відрізали йому голову, розтрощили її кувалдою та спалили тіло. Все це бойовики знімали на відео.

Нагадаємо, що 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, що хотіла виманити російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

  • Читайте також: Що привело до українського «Вагнергейту»?

Фото: «УП»

Источник материала
loader
loader