Віктор Андрієнко розповів, як Руслана Писанка врятувала його в перший день війни

Актор, режисер та продюсер Віктор Андрієнко розповів, які обставини врятували його у перший день війни та зізнався, чи вважає можливою співпрацю з Росією після повномасштабної війни з Україною.

До 24 лютого Віктор Андрієнко працював над фільмом «Легенди чарівнолісся» – це повний метр, зйомки якого мали розпочатися влітку 2022 року.

Паралельно з цим актор активно гастролював із театральними виставами і 24-го лютого разом із колегами по сцені мав бути в Харкові.

«Ми мали грати виставу у Харкові – планувалася прем’єра.

Але Руслана Писанка зламала ногу, і ми не поїхали на ці гастролі.

Вона, може, і врятувала нас усіх, оця її нога, – пригадує Віктор Андрієнко у програмі «Точка опори».

– У цей день я прокинувся і побачив блискавки від гвинтокрилів – довго не міг збагнути, що відбувається.

Я живу в районі Лівобережної і згодом часто спостерігав посилену авіацію у бік Ірпеня, коли там йшли бої».

«Я розумів, що ця війна швидко не закінчиться, тому одразу сконцентрувався на творчості, щоб з глузду не з’їхати.

Тобто я жив у двох світах – реальному, де чути вибухи і земля тремтить від боїв, та світі дитячого кіно, де мав вигадувати жарти, образи персонажів.

У мене вже була така закалка.

Коли помер мій батько, а я мав працювати у шоу – стрибати, жартувати, дурня валяти.

Тоді я закінчив передачу і поїхав на похорон.

Справа в тому, що таке вже в мене в житті було і під час екстремальних ситуацій я знаю, як рятувати мозок», – продовжує Віктор Андрієнко в інтерв’ю з телеведучою програми Світланою Леонтьєвою.

Розуміння того, що артист може бути корисним у своїй країні переважало у той момент, коли Віктора Андрієнка з родиною кликали виїхати за кордон.

Митець залишається вірним своїй домівці та людям, як і раніше.

«У мене було багато пропозицій з Америки і Чехії.

Я був вражений, що ці люди подзвонили.

А ті, від кого чекав підтримки, лише кидали матюки і звинувачення, які ми падлюки.

Я одразу повикреслював із життя цих людей.

Дружина з сином теж тут, ніхто не поїхав», – говорить гість Світлани Леонтьєвої.

Актор не приховує, що до 2014 року працював у Росії та неодноразово мав можливість залишитись там: «Я не скажу, що дуже багато там знімався – шість років, до 2012-го.

Було багато можливостей, щоб залишитися там, але бажання не було.

Мені всі казали, що я дурний.

Але я приїжджав, знімався і повертався додому, в Україну».

Також артист прокоментував, що робити українцям зі спільною історією та культурою і зазначив, чи можлива коли-небудь співпраця з Росією: «Все, що було раніше – залишається з нами.

Історія – є історія.

Зараз же справа в іншому, якщо б не було війни, Бучі, всього того, про що ми ще не знаємо, але дізнаємось, то може питання співпраці було б під певним питанням.

Тепер же треба щоб там виросло абсолютно нове покоління, і тут теж.

Я вам скажу таку річ – діти з Маріуполя самостійно прийняли рішення говорити лише українською.

Розумієте, це діти, які виросли в російськомовному оточенні.

Діти – це наше майбутнє, треба їх чути і не зраджувати».