Ці помилки жахають італійців: що ми робимо не так, коли готуємо карбонару

Для кожного італійця приготування пасти – це справжній ритуал, який передається з покоління в покоління. Італійська кухня завоювала світ, тож не дивно, що ми часто смакуємо страви з півострова-"чобітка".

Втім, інколи адаптація традиційних рецептів настільки відрізняється від оригіналу, що це не лише шкодить смаку, а й дратує мешканці в батьківщини страви. Як краще не експериментувати з карбонарою – нумо розбиратися.

Що ми робимо не так, коли готуємо карбонару

Перше – перець. Сама назва "карбонара" з'явилася від італійського слова вугілля, адже в цій страві стільки перцю, що паста виглядає сірою. Якщо ви не полюбляєте перець, то краще обрати інший варіант пасти.

Також для карбонари використовують домашню пасту, а не фабричну. Зазвичай це паста спагеттоні, вона довша за спагетті та шершава на дотик. Готувати цю пасту потрібно вдвічі довше, аніж фабричний продукт.

Одна з найжахливіших помилок – використовувати у карбонарі шинку. В оригіналі італійці використовують гуанчіле – сиров'ялені свинячі щічки. Звісно, в Україні знайти такий товар те ще завдання, але якщо заміняти цей інгредієнт – то лише на сиров'ялений.

Варто знати, що соус для карбонари не потребує ані вершкового масла, ані вершків. За його консистенцію відповідають два інгредієнти: крохмалиста вода, в якій варили пасту, та жир від м'яса. Готувати його легко: швидко на сильному вогні смажимо м'ясо (олії потрібно зовсім трішечки). Як тільки шматочки будуть хрусткими – викладаємо на пательню пасту, а потім по ложці додаємо бульйон. В міру змішання крохмалю та жиру ви побачите, як з'являється кремовий соус.