Майже чверть українців за кордоном стикалась із фейками про Україну. Кожен шостий — в українських ресурсах

Майже чверть опитаних українців, які перебувають за кордоном, вказали, що стикались із неправдивою інформацією про Україну. Найбільше фейків про Україну вони бачили в російських джерелах, утім кожен десятий — в міжнародних медіаресурсах і кожен шостий — в українських. Більшість фейків, за їхньою оцінкою, стосуються української армії та влади і спрямовані переважно на українців та росіян, а не іноземців.

Про це свідчать результати дослідження Громадянської мережі «Опора» під назвою «Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у квітні–травні 2023 року.

Майже чверть респондентів — українців за кордоном — вказали, що бачили неправдиву інформацію про Україну. Найменше таких випадків зафіксовано в США та Великій Британії (до 20%), більше — в країнах Європи (в межах 20–26%), найбільше — в Ізраїлі (32%).

40% із тих, хто бачив фейки про Україну, натрапляли на цю неправдиву інформацію в російських джерелах або ж на ресурсах так званих «Л/ДНР». Соціологи відзначають, що це єдиний випадок, коли респонденти вказали, що споживали контент російських медіа.

Кожен десятий опитаний бачив неправдиву інформацію про Україну в міжнародних медіаресурсах, кожен шостий (близько 16%) — в українських. Як йдеться у дослідженні, у країнах, де влада підтримує Росію на державному рівні, фейки фіксують і на державних каналах — зокрема, наводили такі приклади опитані з Угорщини й Ізраїлю.

У міжнародному сегменті найчастіше респонденти бачили фейки про Україну в соціальних мережах (62%), значно менше на новинних сайтах та в месенджерах (33% і 22% відповідно).

Серед українських джерел найбільше фейків траплялося в каналах та групах у месенджерах (50%) і соціальних мережах (47%). На новинних інтернет-сайтах фейки бачили лише 15% опитаних, на ютубі й телебаченні — 11%.

Із російських джерел лідерами за кількістю фейків є соціальні мережі (53%), а про фейки в російських каналах та групах у месенджерах та на новинних сайтах зазначили 27% і 25% респондентів відповідно.

Часто респонденти відзначали, що натрапляли на інформацію про викриття фейків іншими. Водночас вони наголошували на тому, як складно відрізнити правду та дезінформацію — тут, за словами одного з респондентів, «кожен сам додумує».

Більшість опитаних самостійно не перевіряє сумнівні повідомлення, а «просто знає, що це брехня чи маніпуляція», особливо коли йдеться про старших респондентів. Лише третина опитаних перевіряє інформацію в інших джерелах — частіше це молодь.

Опитані здебільшого вважають, що неправдива інформація спрямована на українців (48%), чверть вважає, що на росіян, і лише 16% — що на іноземців. За оцінками респондентів, фейки найбільше впливають на росіян (75%) та іноземців (68% — для місцевих в країні перебування та 56% — для інших іноземців). Натомість, на думку опитаних, 65% українців на дезінформацію не піддаються.

Щодо тематичного наповнення дезінформації, за оцінками опитаних, більшість фейків про Україну стосуються української армії (53%) та влади (38%). Значно менше неправди опитані бачили про мовне та релігійне питання в Україні і українських мігрантів (11–13 %).

Неправдива інформація про українських мігрантів, на їхню думку, спрямована здебільшого на іноземців, тоді як на українців та росіян спрямовують фейки про ЗСУ й українську владу.

Опитування провела соціологічна група «Рейтинг» протягом 8 квітня — 19 травня 2023 року у Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії. Щодо медіаспоживання дослідники опитали онлайн на платформі Rating Online 2000 респондентів, а також провели 43 глибинних інтерв’ю середньою тривалістю 37 хвилин. Помилка дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.

• Читайте також: Менше половини словаків та болгар вірять, що Росія винна у вторгненні в Україну

Фото: Getty Images