На Марсі виявили сліди сезонних розливів води: це важливо для майбутньої колонізації планети

Багаторічні дебати щодо водної історії Марса призвели до появи різноманітних теорій. Хоча ознаки впливу води очевидні по всій планеті, починаючи від покладів мінералів і закінчуючи древніми руслами річок, вирішальне питання полягає в тому, чи існувала вода у вигляді океанів і озер, чи вона була переважно скута льодом і час від часу відтавала.

Важливі сезонні зміни

Нові дані, отримані марсоходом Curiosity, дозволили по-новому поглянути на минуле Марса, вказавши на наявність сезонних циклів, пов'язаних з припливом і відступом води. Вважається, що такі динамічні умови сприяли появі та еволюції ранніх форм життя.

Curiosity старанно досліджує кратер Ґейла з 2012 року, де дослідники під керівництвом Вільяма Рапена з Французького інституту астрофізики і планетології в Тулузі, Франція, натрапили на характерні гексагональні структури. Ці утворення, що характеризуються розмірами в сантиметри і тріщинами глибиною до десяти сантиметрів, аналогічні тим, що спостерігаються на Землі в місцях, де пересихає насичений ґрунт.

Ділянка висохлої поверхні Марса та позначені структури / NASA, JPL-Caltech, MSSS, IRAP

Що цікавого у шестикутних структурах

Аналіз показав, що ця особливість ландшафту виникла близько 3,6 мільярда років тому, під час Гесперійської епохи геологічної історії Марса. З часом ерозія стерла тріщини, що пояснює, чому ці шестикутні структури залишалися непоміченими до цього часу.

Крім того, відносно скромні розміри свідчать про те, що рідина проникла на поверхню на невелику глибину, ймовірно, не більше кількох сантиметрів. Це означає, що вода була короткочасною і зникла незабаром після свого прибуття.

Точно сформовані кути між окремими шестикутниками вказують на численні цикли зволоження й висихання, що дає змогу вченим припустити, що в гесперійську епоху в цьому регіоні спостерігалися періодичні притоки води, за якими слідувало швидке випаровування.

Середовище з циклами зволоження і висихання вважається важливим і, можливо, необхідним для добіологічної хімічної еволюції,
– зазначили науковці.

Чому це важливо

Фундаментальні процеси, що лежать в основі формування складних органічних і біологічних сполук, зазвичай включають взаємодію молекул води. Для деяких процесів ці реакції можуть відбуватися легше в посушливих умовах, тоді як інші процвітають у вологому середовищі. На додаток, процес висихання сприяє концентрації та осадженню речовин, що утворюються, створюючи умови, сприятливі для зародження початкових форм життя. Однак матеріальні докази такого життя на Марсі залишаються предметом майбутніх досліджень.

Хоча відкриття цих шестикутних візерунків на Марсі є багатообіцяючим кроком до розуміння минулого планети та її потенціалу для підтримки життя в майбутніх місіях з колонізації, остаточні пошуки слідів примітивних форм життя тривають, оскільки вчені намагаються розгадати таємниць історії Червоної планети та розкрити секрети, які вона зберігає у своїх стародавніх ландшафтах.