Аеророзвідник Джигіт розповів про кол-центри для поранених і дивовижні історії порятунку

Аеророзвідник Артур Гаспарян із позивним "Джигіт" воював ще у 2014 році. Коли військові отримали наказ припинити вогонь, він пішов із армії, але після початку повномасштабної війни повернувся на Донбас. Хлопець – аеророзвідник 53 ОМБр імені князя Володимира Мономаха, яка працює на Авдіївському напрямку.

Історія Джигіта

Артур під час Революції гідності служив у міліції, але перейшов на бік майдану. Воювати пішов одразу у 2014 році, але залишив армію після наказу про припинення вогню.

Всі були налаштовані на те, аби захищати країну. А потім виходить президент і каже: припинити вогонь. Тоді в мене всередині ніби все вмерло,
– згадує він.

Після 24 лютого він повернувся на фронт: сказав сім'ї, що їде отримувати зброю, аби захищати свою домівку. Але не встиг, бо дамба на в'їзді в село на той момент вже була зруйнована, на отримання зброї утворилися черги. Сім'я Джигіта залишилася в районі окупованого Гостомеля. Згодом дружині та дитині Артура вдалося виїхати, після чого чоловік відправив їх за кордон.

Разом із Джигітом журналісти проєкту "Український свідок" заїхали у село Нетайлове Донецької області. Вони поспілкувалися з місцевими жителями та побували у школі, яка постраждала від вибухів. На щастя, під час прильотів тут вже нікого не було. Почитали послання з "капсули часу", яку лишили місцеві діти. Більшість записок — із побажанням миру. Журналістка проєкту читала ці слова під звуки канонади.

Артур — вірянин. І може розповісти про безліч випадків, які, на його думку, пояснюються тільки втручанням вищих сил. Це і міна, яка впала в нього перед обличчям і не розірвалась. І автомобіль, який зламався та затримав його у дорозі, фактично врятувавши життя. Джигіт показав один з розбомблених православних храмів Донбасу: він був зруйнований прямим попаданням російського снаряда.

Аеророзвідник Артур "Джигіт" Гаспарян / Фото "Український свідок"

Що буде після перемоги

Чоловіка непокоїть, що чекає на Україну після війни. Зокрема, подальша доля "трьохсотих". Говорить: є випадки, коли деякі хлопці дзвонять і кажуть: братан, я більше не можу.

Ти розмовляєш із ним годину, згодом дзвониш, питаєш у родичів: де він? А тобі кажуть – повісився,
– ділиться він страшними деталями.

Джигіт вважає, що цю проблему частково можуть вирішити кол-центри для поранених. Цілком імовірна ситуація, коли вдома сидить ветеран, у якого немає рук. Усі його друзі на фронті, а половини з них, на жаль, уже немає в живих.

Ми ж можемо створити кол-центр, який буде дзвонити та питати: "Хлопці, як у вас справи? Поїхали на шашлики, давайте в гості до вас заїдемо". Просто дзвонити та питати, як справи – цього буде достатньо,
– пропонує Артур Гаспарян.

Що пропонує уряд пораненим воїнам

Після чисток у ТЦК, які проводить українська влада, мають прийти нові військкоми. Володимир Зеленський бачить на цій посаді ветеранів. Люди з досвідом бойових дій можуть втратити руку на війні, але не честь і гідність, упевнений президент. Саме ветерани зможуть працювати у ТЦК.

А у Львові ветерани АТО опановують новий фах. На безкоштовних професійних курсах можна навчитися електрозварюванню.