Відкриття зробили вчені з Японії – група вчених під керівництвом Хіроші Оно з Центру інтегративних медичних наук RIKEN (IMS). Результати дослідження було опубліковано 30 серпня в науковому журналі Nature.
Робота вчених ґрунтується на генетичному та метаболічному аналізі фекальних мікробіомів людини та експериментах на мишах з ожирінням. А фокус дослідження був спрямований на інсулін – гормон, який регулює рівень цукру в крові.
Що виявили вчені
Одним з ключових в дослідженні став аналіз метаболітів. Дослідники вивчили метаболічний склад фекальних зразків понад 300 людей. Прогнозовано виявилось, що вища резистентність до інсуліну пов'язана з надлишком вуглеводів, особливо моносахаридів (глюкоза, фруктоза, галактоза і манноза).
Наступним китом праці – є зв'язок із мікробіомом. У ході дослідження вчені визначили, що кишкові бактерії роду Lachnospiraceae частіше були присутніми в кишківниках людей з високою інсулінорезистентністю і містили більше вуглеводів.
Експериментальне підтвердження
Учені вирішили підтвердити свої висновки під час експериментів на мишах. Тож, на ожирілих мишах, дослідники виявили, що певний вид бактерій – Alistipes indistinctus, здатний знижувати рівень цукру в крові, зменшувати резистентність до інсуліну і рівень вуглеводів в організмі.
Перспективи відкриття обнадіюють, адже вони є важкими для діагностики та лікування ожиріння і предіабету.
Перспективи відкриття
Нове дослідження японських вчених підкреслює важливість розуміння мікробіому кишківника та його впливу на здоров'я людини.
А подальші клінічні випробування можуть допомогти розробити нові методи профілактики та лікування ожиріння і діабету 2 типу на основі мікробіотичного втручання.