росія посилає НАТО кілька сигналів: чому Альянс "не бачить" дрони та ракети рф у своєму просторі
росія посилає НАТО кілька сигналів: чому Альянс "не бачить" дрони та ракети рф у своєму просторі

росія посилає НАТО кілька сигналів: чому Альянс "не бачить" дрони та ракети рф у своєму просторі

Як росія випробовує терпіння НАТО

На днях на румунському боці річки Дунай впали уламки російського дрона "Шахед", викликавши обурення уряду країни, яка, до слова, є ще й членом НАТО. Перебуваючи в Альянсі, Румунія захищена статтею 5 військового договору, яка говорить, що напад на одного члена буде вважатися нападом на всіх. Так само як, і Польща, Туреччина, які теж мали інциденти з рф останнім часом.

Однак відповідати Альянс поки не спішить, та й Румунія до останнього заперечувала факт падіння, обурення з'явилося лише після оприлюднення доказів. Єдиною країною, яка публічно висловила протест стала Молдова, стан її армії залишає бажати кращого. "Телеграф" розбирається, чому країни НАТО дивляться в інший бік та "нічого не помічають", коли по них летять ракети рф:

Усі інциденти в Румунії

Це не перший випадок, коли російські снаряди залітали в Румунію, але країна реагує на це з буддійським спокоєм. У лютому 2023 року по території країни НАТО могла пролетіти крилата ракета "Калібр" — принаймні так стверджував головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Тоді дві російські ракети перетнули повітряний простір Молдови та Румунії під час атаки на Україну. Офіційно Румунія ракет "не побачила" та все заперечувала. У Повітряних Силах ЗСУ згодом заявили про наявність доказів — а саме даних з радарів, що підтверджують проліт ракет у повітряному просторі Румунії.

Другий інцидент у ніч з 3 на 4 вересня було важче ігнорувати — дрон не лише залетів у Румунію, а ще й вибухнув та розлетівся на шматки на її території. Вранці 4 вересня про це з посиланням на прикордонну службу повідомив речник МЗС України Олег Ніколенко. За його даними, впали не просто уламки дрона, а здетонувала бойова частина.

Міноборони Румунії дотримувалося своєї звичної лінії — факт вибуху не визнавали, президент Клаус Йоханніс теж заперечував інцидент. Зокрема він заявляв, що "жоден предмет, жоден безпілотник, жодна частина пристрою не приземлялася в Румунії". Але проти цієї лінії зіграли докази:

Тож через дві доби міністр оборони Румунії Анджел Тилвер підтвердив, що уламки ймовірного російського безпілотника знайшли в районі Плауру у повіті Тулча, а президент Румунії Йоханніс заявив про необхідність термінового розслідування та зазначив, що якщо буде підтверджено, що знайдені компоненти належать російському безпілотнику, то це буде "серйозним порушенням суверенітету та територіальної цілісності Румунії".

НАТО відреагувало на цей інцидент, заявивши, що Румунія поінформувала членів НАТО про цей інцидент на засіданні 6 вересня. Мовляв, члени Альянсу "висловили рішучу солідарність з Румунією" та продовжить пильно стежити за ситуацією і тримаємо зв’язок з Румунією.

Ракети у Польщі

У листопаді минулого року НАТО провело кризові переговори після того, як ракета впала на території Польщі і вбила двох людей під час масованого обстрілу росіянами України. Тоді було кілька версій, зокрема про те, що до поляків залетіла російська ракета, тим паче там були написи російською.

Проте польська сторона заявила, що йшлося про ракету української ППО, хоча офіційний Київ це заперечив та наполіг на розслідуванні із залученням українських експертів, оскільки це серйозне звинувачення.

Перше падіння ракети у Польщі

Весною у Польщі спалахнув новий скандал — бо у лісі поблизу міста Бидгощ (за 500 км від кордону України) наприкінці квітня виявили ракету X-55. Тоді випадковий свідок натрапив на залишки кількаметрової ракети, застряглої в землі. Згодом, за інформацією RMF.FM, експерти технічного інституту Повітряних сил Польщі підтвердили, що це саме російська ракета.

Друга ракета у Польщі

Командувач Оперативного командування видів збройних сил Польщі генерал Томаш Пьотровський заявляв, що ракету можна пов’язати з тим, "що відбувалося у повітряному просторі 16 грудня". А видання Onet писало, однією з головних версій слідства було падіння ракети X-55, випущеної 16 грудня з російського літака, який перебував у повітряному просторі Білорусі. Мова Су-34, через які у повітря підняли бойові літаки НАТО. Під час цих заходів на радари польських служб потрапив об'єкт, який залетів до Польщі з Білорусі. Польські служби відстежували об'єкт, але втратили його з поля зору під Бидгощем. Українська сторона тоді теж інформувала польську про об'єкт, ймовірно, ракету, яка рухається в бік Польщі.

RMF FM пише, що відсутність провадження одразу у грудні свідчить про те, що польська армія проігнорувала інцидент або хотіла його зам'яти.

Вертольоти Білорусі у Польщі

1 серпня 2023 року два білоруські бойові вертольоти МИ-8 та МИ-24 нахабно порушили державний кордон Польщі, на низькій висоті залетівши у районі населеного пункту Біловежа. Міністерство національної оборони Польщі деталізувало, що інцидент стався під час навчань на білоруській стороні кордону. Після того, як у Міноборони визнали, що білоруські вертольоти вторглися в повітряний простір країни, глава відомства Маріуш Блащак розпорядився розгорнути додаткові сили на кордоні. Польща також звернулася до НАТО і викликала до МЗС тимчасового повіреного Білорусі для пояснень.

Зазначимо, що в той таки час на території Білорусі перебували сумнозвісні "вагнерівці", які перебазувалися туди з рф після невдалої спроби повстання.

Хоча загалом ситуація для Варшави доволі складна, бо спочатку поляки офіційно факт порушення кордону не визнавали, й лише ближче до вечора міноборони країни це визнало на фоні вже опублікованих фото. При цьому, за даними OSINT-аналітиків, мова йде про заходження вглиб території країни на 3 км.

Турецькі кораблі

Ну і останнім інцидентом, який не сильно коментувавася серед офіційних чиновників, стала зупинка турецького суднаSukru Okan 13 серпня у Чорному морі у безпосередній близькості, якщо навіть не всередині територіальних вод Туреччини, члена НАТО. На жаль, офіційної інформації з цього приводу було оприлюднено мало. Приміром, Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головний редактор порталу BlackSeaNews, писав, що судно було зупинено майже одразу при виході за межі територіального моря Туреччини. Це приблизно 12 км від морського кордону Туреччини.

Водночас Inform Napalm зв'язався із моряками танкера Olvia, маршрут якого перетинався з Sukru Okan. Ті стверджували, що були свідками моменту, як Sukru Okan отримував погрози від росіян та мав одразу рушити у територіальні води Туреччини за рекомендацією турецького радіоефіру. Тому моряки Olvia припускали, що зупинка могла взагалі статися в територіальних водах Туреччини:

"В такому випадку не зрозуміла реакція самої Туреччини, якщо росіяни все ж таки зупиняли і доглядали судно в їх водах примусово. Це тягне на міжнародний скандал", — писав Inform Napalm.

Чому рф випробовує терпіння НАТО

Експерт-міжнародник і дипломат Олександр Левченко (колишній посол України в БіГ) у коментарі "Телеграфу" відмітив, одним з мотивів прикордонних провокацій росії проти країн-членів НАТО може бути бажання рф "показати, що вона сильний гравець і що може начебто боротися на кількох фронтах, що насправді не є так".

"Також посилається месидж НАТО, щоб занадто не допомагали військово Україні, бо рф начебто може відреагувати і військовим шляхом, що насправді знову нереально. Зі свого боку, Брюссель розуміє, що нема сенсу реагувати на впавший російський дрон, що очевидно мав за мету атакувати український порт та був збитий чи збився з курсу. Альянс через цей інцидент не буде військово інтервентувати. Проте можна очікувати, що без широкого розголосу посилить військову допомогу Україні. НАТО буде реагувати, якщо росія завдасть удару по якомусь військовому, або важливому господарському об`єкту чи цивільному, з людськими втратами життів. Поки у москви таких планів нема. На інциденти Брюссель реагує досить м’яко на загал, проте точно у зв’язку з цим нарощуватиме військову та фінансову допомогу Україні. Як то кажуть: "м’яко стелить, та росіянам буде жорстко спати", — пояснив Левченко.

Доброволець ЗСУ Максим Притуляк вважає, що таким чином кремль може підживлювати свою улюблену легенду про те, що насправді воює з НАТО:

"Основний наратив кремля — війна, мовляв, іде не з Україною, а з НАТО. А у разі ж воєнної відповіді Альянсу ця кремлівська теза може стати правдоподібною, набуваючи нової сили та значення, "і це буде саме тим, чого добиваються росіяни", — каже Притуляк.

Водночас агресивними діями проти партнерів Києва, за словами Притуляка, рф намагається прикрити свої провали на фронтах в Україні відволіканням уваги російського суспільства "на агресію" усього НАТО проти росії: "Їм треба показати, що неуспіх на фронті зумовлений тим, що рф протистоїть всім силам Альянсу, а не тільки українській армії, що війна ведеться з усією величезною структурою, яка представляє собою НАТО".

Раніше "Телеграф" писав, що російські ракети, які пролетіли над Молдовою та Румунією у лютому, могли бути шантажем з метою уповільнити надання військової допомоги чи запровадження санкцій.

Теги по теме
Обстрел Польща
Источник материала
Поделиться сюжетом