«Відповідальність» президента за корупцію не означає, що він причетний до неї — КМІС і ДІФ відповіли на закиди у маніпулятивності опитування

Те, що більшість українців, за даними опитувань, покладають відповідальність за корупцію в державі на президента Володимира Зеленського, не означає, що вони вважають президента причетним до цієї корупції, а радше відображає відчутний запит людей на боротьбу з корупцією. Про це заявив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у коментарі щодо результатів опитування щодо сприйняття загрози корупції громадянами.

11 вересня КМІС оприлюднив результати дослідження, які показали, що 77,6% громадян покладають відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях на президента Володимира Зеленського. 18% не вважають, що глава держави несе за це пряму відповідальність.

«Багато інтерпретаторів ототожнили «відповідальність» із «причетністю», хоча це не так. Серед українців досі зберігається бажання мати сильного лідера, від якого очікують рішучих дій. 

У той же час, серед громадськості є відчутний запит на боротьбу з корупцією. Крім цього, українці переважно погано розбираються в державному управлінні та хто і за що саме несе відповідальність та де може здійснити вплив.

Тому, як зазвичай, українці персоналізують в особі президента (тим більше того, хто користується високою підтримкою) саме того, хто, на їх думку, здатен і має привнести необхідні зміни. Тобто зараз це запитання відображає запит і заклик громадськості до президента вчинити рішучі дії, спрямовані на боротьбу з корупцією», — прокоментували соціологи.

Вони наголосили, що наразі Володимир Зеленський зберігає рекордно високу підтримку серед українців — 80-85% довіри чи схвалення діяльності.

«При запиті населення на оновлення центральної влади лише чверть хотіли б зміни президента після Перемоги. Тобто зараз заклик до президента до боротьби з корупцією не означає зниження і кризу підтримки (проте, звісно, у довготривалій перспективі і особливо після Перемоги та після зміни порядку денного можуть бути істотні зміни)», — написали соціологи.

Виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський у коментарі Суспільному пояснив, що, формулюючи питання  саме таким чином, соціологи відштовхуються від реалій життя і Конституції.

«Зараз у нас воєнний стан в країні, президент згідно з Конституцією, законодавством є Верховним Головнокомандувачем і він очолює виконавчу владу. Коли призначаються міністри, Верховна Рада фактично формально лише затверджує рішення про звільнення і призначення міністра. Так, як це було з міністром оборони нещодавно, було рішення що відставка, в парламенті ніхто не ставив під сумнів, ніхто не ставив запитань, чому один міністр іде, а інший призначається, тобто не відбувалося навіть розбору кандидатур», — сказав Бурковський.

Директор ФДІ зазначив, що так було щодо інших міністрів, яких президент звільнив після початку повномасштабної агресії.

«Тому, що це його повноваження як Верховного Головнокомандувача. Те саме з військовими адміністраціями. Їх призначає президент. То хто ж несе відповідальність за цих людей і їхні вчинки? Ми не поставили питання корупція і крапка. Корупція в уряді і військових адміністраціях. Формулювання максимально конкретне. Людей питають чи несе президент пряму відповідальність в уряді та військових адміністраціях, які напряму йому підпорядковані, це його відповідальність», — сказав Бурковський.

Раніше «Детектор медіа» писав, що більшість українців не підтримує табу на критику влади за неефективність у боротьбі з корупцією.

Також, згідно із соціологічними дослідженнями, українці відзначають покращення у боротьбі з корупцією, але вважають її другою після війни проблемою країни.

Читайте також: 

• Більшість українців покладає відповідальність за корупцію в країні на президента

• Як українські ЗМІ пишуть про корупцію та чому корупційні сюжети у медіа не закінчуються
• Кожний другий українець вважає, що передумовою військової допомоги Україні з боку союзників має бути ефективна боротьба з корупцією
• Не замовчувати факти корупції під час війни: думка журналістів-розслідувачів