Підсумки 17.09: Нове звільнення та довга війна

Звільнення Кліщіївки дозволить українським військам отримати плацдарм для подальшого наступу; Столтенберг вважає, що війна РФ проти України не закінчиться швидко. Кореспондент.net виділяє головні події вчорашнього дня.

Населений пункт Кліщіївку під Бахмутом остаточно звільнено від окупантів. Кліщіївку звільнено силами 80 ОДШБ, 5 окремої штурмової бригади та Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України “Лють”. Наразі, за словами офіцера, в деокупованому населеному пункті тривають стабілізаційні заходи, Сили оборони закріплюються на позиції.

Президент Володимир Зеленський подякував воїнам, які брали участь у звільненні Кліщіївки на Донеччині, а також усім, хто захищає українське небо та воює на передовій.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг закликав світ готуватися до довготривалої війни Росії проти України. Столтенберг зазначив, що “всі б хотіли швидкого миру”. Однак, на його думку, “якщо українці припинять боротьбу, то програють, якщо ж росіяни складуть зброю, то буде мир”. Генсек НАТО додав, що після завершення війни Україна повинна буде отримати гарантії безпеки, аби російська агресія проти неї не повторилась.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат запевняє, що процес навчання українських пілотів на винищувачах F-16 “набрав обертів” та сильно зрушив з місця. Ігнат заявив, що далі про це повідомлятимуть лідери країн, де навчаються українські пілоти. Але речник Повітряних сил додав, що географія держав, які долучаються до авіаційної коаліції, збільшується.

Канада вкладає 33 млн канадських доларів (приблизно 23 млн євро) у фонд закупівлі пріоритетних засобів ППО для України. Як заявив міністр оборони Канади Білл Блер, внесок Канади направлений у створений Великої Британією партнерський фонд для придбання для України “високопріоритетного обладнання протиповітряної оборони” для захисту від російських атак ракетами та безпілотниками. В ініціативі беруть участь, окрім Британії, також Данія, Нідерланди та США.

Міжнародний суд ООН у Гаазі поновлює слухання позова України проти РФ щодо конвенції про геноцид. З 18 по 27 вересня пройдуть публічні слухання попередніх заперечень, висунутих Росією. Спір стосується тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Позов Україна подала 26 лютого 2022 року, через два дні після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину “виявити конструктивність” після того, як вони заявили про продовження ембарго на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії щодо зняття обмежень. Там зазначили, що “зараз важливо, щоб усі країни працювали у дусі компромісу та взаємодіяли конструктивно”. Зазначимо, 15 вересня Європейська комісія відмовилася продовжувати дію тимчасової заборони на імпорт українських пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС. Попри це рішення, Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про запровадження односторонніх обмежень на імпорт українського зерна.

Уельс від неділі, 17 вересня, першим у Сполученому Королівстві запровадив обмеження швидкості руху на ділянках зі щільною забудовою – передусім міських районах – до 20 миль на годину (32 км/год) замість попередніх 30 миль. Влада Уельсу пояснила, що обмеження швидкості зменшить кількість дорожньо-транспортних пригод, смертність на дорогах, рівень шуму й забруднення, а також заохотить більше людей ходити пішки або їздити на велосипеді.