Україна отримала доступ до фінансування інфраструктурних проєктів з європейського фонду

Україна й Молдова вже з 26 вересня отримають доступ до фінансування інфраструктурних проєктів в рамках так званого Фонду поєднання Європи та зможуть надавати свої пропозиції щодо отримання такого фінансування самостійно, без консультацій з країнами ЄС.

Про це заявила єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян у Брюсселі під час пресконференції за підсумками переговорів з віцепрем'єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Завтра ми оголошуємо новий конкурс (проєктів – ред.) на краще використання Фонду поєднання Європи. Вперше Україна й Молдова матимуть можливість подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів у контексті розвитку «коридорів солідарності». Вони можуть робити це самотужки, без попередніх погоджень з іншими європейськими країнами, вони рівноправні партнери у Фонді поєднання Європи, на тій же основі, що й інші країни-члени ЄС», - зауважила єврокомісар.

За її словами, Єврокомісія провела попередні обговорення таких технічних проєктів з українською командою. Вони, зокрема, передбачають подальшу інтеграцію української залізниці у систему залізничного сполучення Європейського Союзу, з переходом українських перевізників на європейські стандарти.

«Це включає краще поєднання між Львовом, Яссами (Румунія – ред.) та Кишиневом», - сказала Велян.

Вона нагадала, що ЄС створив «коридори солідарності» на кордонах з Україною у травні минулого року, як альтернативний шлях для експорту українського продовольства на світові ринки після закриття Росією традиційних чорноморських шляхів для такого експорту. Відтоді, як у липні Чорноморська зернова була зупинена Росією, ці «коридори солідарності» залишилися єдиним шляхом для експорту та імпорту товарів з України.

Як повідомила єврокомісар, у період з травня 2022 року по серпень 2023 року «коридорами солідарності» Україна змогла експортувати більше 53 мільйонів тонн сільськогосподарських товарів, включаючи близько 48 мільйонів тонн зерна, насіння соняшнику та іншої агропродукції та суму понад 36 млрд євро. За існуючими оцінками, цими ж шляхами Україна імпортувала 34 мільйони тонн товарів на суму близько 70 мільярдів євро.

У серпні цього року, за словами представниці Єврокомісії, пропускну спроможність «коридорів солідарності» вдалося підвищити до 4 мільйонів тонн на місяць, зокрема, завдяки безпрецедентній солідарності з боку країн-членів та підвищенню ефективності Дунайського транспортного вузла. Як зазначила Велян, на Дунаї 65% барж, що заходять до українських портів, належать країнам-членам ЄС, і не лише сусіднім державам, але й більш віддаленим, таким як Нідерланди та Німеччина.

«Ми мали численні виклики, обмежені спроможності, вузькі місця, високі логістичні витрати, але також ми мали солідарність партнерів, наприклад, у співробітництві між Україною, Молдовою й Румунією. Шляхом розширення спроможності Сулінського каналу та спрощення прикордонних процедур, покращення умов транспортного руху та підвищення компетентності персоналу вдалося збільшити можливості Дунайського маршруту, покращити сполучення з дунайськими портами та з портом Констанца», - зауважила Велян.

Як повідомлялося, після початку російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року ЄС та його країни-члени надають Україні суттєву політичну, економічну, гуманітарну та військову допомогу. Зокрема, вже у травні 2022 року ЄС започаткував так звані «коридори солідарності» на кордонах з Україною, які дозволили Україні продовжувати власний зерновий експорт на світовий ринок в умовах блокади Росією українських чорноморських портів.

У липні цього року Росія зупинила свою участь у Чорноморський зерновій ініціативі, що була започаткована завдяки зусиллям ООН й Туреччини, після чого «коридори солідарності» ЄС через суходіл та внутрішні водні транспортні артерії Європи залишилися для України майже єдиною можливістю продовжувати експортно-імпортні операції.