Скандальний адвокат створював фейкові особистості для агента ФСБ. Тепер той утік за кордон

Скандальний адвокат створював фейкові особистості для агента ФСБ.

Тепер той утік за кордон.

Голова Комітету з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки Національної асоціації адвокатів України широко відомий у вузьких колах адвокат Андрій Циганков сприяв створенню вигаданих осіб (простіше: виготовлення на незаконних підставах паспортів України) для агента Федеральної служби безпеки Росії.

Виконавши всі покладені на нього завдання, агент безперешкодно виїхав з України за фейковими документами, а адвокат продовжує безперешкодно ходити вулицями столиці.

За експертними оцінками, в Україні на початок великої війни могло працювати від 50 до 100 тис.

агентів ФСБ та інших російських спецслужб.

Йдеться не лише про кадрових офіцерів, а й про “сплячих” завербованих громадян, які у критичний момент стали навідниками ракет.

Різноманітні “організації імені Пушкіна”, церкви Московського патріархату, історико-патріотичні гуртки – це лише вершина айсберга.

Один із таких агентів – людина, яка отримала як мінімум 2 паспорти (внутрішній та для поїздок за кордон) на ім’я Дмитро Вікторович Романовський 1969 року народження (Чернігівка Запорізької області), та як мінімум 5 паспортів (2 внутрішніх та 3 для виїзду за кордон) на ім’я Олег Іванович Громов 1964 року народження (Донецька область та Київ).

Усі документи видавалися після 2014 року – до цього Громов-Романовський (можливо, обидва вигадані імені) проживав у Росії і був кадровим офіцером ФСБ.

І, мабуть, продовжив їм залишатися.

Як стало відомо з матеріалів кримінального провадження, яке відкрито одним із правоохоронних органів, легендованим завданням агента була інтеграція до столичної еліти з метою налагодження контактів та пошуку потенційних об’єктів для майбутнього вербування.

Особливістю завдання було шукати людей ззовні “проросійської тусовки”.

Тобто не депутатів та спонсорів колишньої Партії регіонів і не прихожан Московського патріархату, а нейтральних підприємців та чиновників, які не викликали б підозри, і, можливо, самі б не здогадалися про вербування.

Для того, щоб створити максимально правдоподібну історію, агента було вперше “вкинуто” в Україну через територію бойових дій на Донбасі.

Він продавав себе як “екс-співробітник спецслужб, який раптом усвідомив свою українську ідентичність”.

2015 року він отримав український паспорт – у Запорізькій області на прізвище Романовський.

Процедуру оформлення громадянства при цьому так і не було завершено.

Другий паспорт на прізвище “Громов” був нібито виданий йому 1998 року Петрівським райвідділом УМВС у Донецьку.

Але перевірити це неможливо, оскільки з 2014 року місто перебуває під контролем проросійських терористів.

Саме на підставі цього паспорта “Громов” отримував документи у столичних органах міграційної служби, коли перебрався до Києва та влаштувався тут.

ФОТО виписок паспортів.

Із паспортами йому допомагав відомий у вузьких колах скандальний адвокат Андрій Циганков.

Сьогодні він очолює Комітет з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки Національної асоціації адвокатів України, а раніше був головою комітету з етики у цій самій асоціації.

Про “етичність” цього адвоката можна судитиза списком його клієнтів: мер Харкова Геннадій Кернес, звинувачений у викраденні людей з харківського Євромайдану, екс-нардеп Олександр Онищенко, якого звинуватили у розкраданні 3 млрд грн на природних ресурсах (Циганков був співучасником справи, за даними НАБУ, а сам Онищенко заявляв, що адвокат просто “злив” матеріали адвокатської таємниці правоохоронцям).

Циганков також вів справу скандального екс-глави Фонду держмайна Дмитра Сенніченка (точніше, одного з його партнерів), який висмоктував із держави гроші “нижчі за ватерлінію”.

Крім того, Циганков відомий також причетністю до скандального “батальйону Архангела Михайла”, через який відмивав гроші Єгор Левченко, відомий на прізвисько “мексиканець” – автор та ініціатор кампанії “злови баригу отримай гроші” з упіймання наркоторговців.

За однією з версій, Циганкова у розпорядження Громова-Романовського надали структури Медведчука.

Адвоката не раз звинувачували у його зв’язках із проросійськими силами.

Наприклад, зараз він продовжує захищати одного з найодіозніших політиків екс-нардепа-регіонала Володимира Продивуса у його конфлікті з Федерацією боксу України.

Не кажучи вже про те, що Циганкова навіть заарештовували за шпигунство на користь Росії за підозрою від СБУ.

За іншою версією, російський агент знайшов адвоката буквально за оголошенням.

Але в такі збіги віриться важко.

Тим більше, що з того часу Циганков “під ключ” супроводжує нового “українського громадянина”.

Орієнтовно у 2016-17 році легенда стала “обростати” новими подробицями, які мали посилити довіру серед потенційних жертв агента: він “одружився”.

Пишемо в лапках, тому що в даному випадку неможливо визначити, чи був шлюб фіктивним.

Обранкою Громова-Романовського стала дрібна підприємниця з Боярки Віта Дмитрівна Єфимчук.

У Віти, яка займалася бухгалтерським обліком як ФОП, і до Олега-Дмитрія справи йшли непогано: квартира та гараж у Боярці, Mini Cooper на стоянці.

Але після зустрічі з нареченим спадкоємцем Дзержинського все стало ще крутіше: до власності додалася ділянка та будинок в елітній Ходосівці, а також Land Rover.

Забігаючи наперед, варто зазначити, що перед тим, як згорнути усі справи в Україні та виїхати до Європи, Громов-Романовський переписав це житло на свою “тещу” Галину Іванівну Сироту.

Віта Юхимчук та Громов-Романовський.

Фото з видаленого профілю ВКонтакте.

Поступово коло знайомств розширювалося – до нього почали входити народні депутати, чиновники першого ешелону, судді, видатні підприємці, які впливають на ухвалення рішень.

Нікого не бентежила поява звідки людини без певних зрозумілих доходів, яка жила на широку ногу, але при цьому параноїдально турбувався про власну безпеку.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, місія Громова-Романовського під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну стала ще більш важливою для ФСБ.

Адже можна було не тільки приховано вербувати представників певних кіл, а й оперативно фіксувати реакцію у вищих ешелонах на ті чи інші дії з боку Росії під час атак на столицю, килимових бомбардувань енергоінфраструктури і т.

казенні гроші, агент раптом вирішив, що настав час “пожити для себе”.

І вирішив зіграти в самостійну гру, обравши кілька комерційно привабливих громадян з-поміж своїх близьких і давно хмурих знайомих.

В результаті було зірвано операцію з вербування кількох високопосадовців і з Москви надійшла команда швидко ретируватися.

Наразі правоохоронні органи України, які встигли задокументувати частину розмов та дій агента ФСБ перед “розкриттям” вже готують ордери про його заочний арешт та оголошення в міжнародний розшук.

Його українські паспорти анульовані (але скільки ще громадянства забезпечила йому російська спецслужба – невідомо).

В Україні ж залишається посібник Громова-Романовського – адвокат Андрій Циганков, який продовжує користуватися повагою колег та очолювати один із ключових комітетів органу самоврядування адвокатської спільноти.

Можливо, як і у справі Онищенка, адвокат є не просто захисником та представником інтересів – а й співучасником, і можливо навіть партнером якщо не у прямій вербуванні на користь ФСБ, то як мінімум у “звідництві” з потрібними людьми та підробці найважливіших документів.

Зважаючи на все, на відміну від свого клієнта, який ретувався за кордон, Циганков досить впевнено почувається в Україні, прикриваючись статусом військовослужбовця в одному з добровольчих формувань.

Але чи не ховається за показним патріотизмом бажання просто заробити гроші на зв’язках із представниками спецслужби агресора? Це питання до керівництва та дисциплінарної комісії НААУ, а також до Служби безпеки України.