Вчені заявили про відкриття закону еволюції всіх складних систем матерії

• Вони сформовані з багатьох різних компонентів - атомів, молекул, клітин - які можуть по-різному і багаторазово впорядковувати себе.

• Вони схильні до природних процесів, які викликають численні структурні перетасовки.

• Тільки невелика частка всіх цих змін виживає у процесі «відбору за функцією».

Незалежно від цього, біологічна ця система чи ні, коли нова конфігурація виявляється ефективної, відбувається еволюція.

Важливим елементом нового Закону про множення функціональної інформації, як його назвали автори, є ідея відбору функції. У разі біології Дарвін співвідносив функцію насамперед із виживанням — здатністю прожити досить довго, щоб зробити життєздатне потомство. Нове дослідження розширює цю перспективу, відзначаючи принаймні три види функцій у природі.

Стабільність – найбільш базова функція природи. Стабільні поєднання атомів чи клітин продовжують існування. Друга функція визначає динамічні системи із постійним джерелом енергії. А третя, найцікавіша, це новизна, або тенденція систем, що розвиваються, вивчати нові конфігурації, які іноді призводять до абсолютно нової поведінки або характеристик.

Еволюційна історія життя багата на нововведення — фотосинтез розвинувся, коли окремі клітини навчилися отримувати енергію світла, багатоклітинне життя розвинулося, коли клітини навчилися об'єднуватися, види живих організмів розвинулися завдяки появі нових патернів поведінки.

Такого ж розвитку відбувалося й у мінеральному царстві. Найраніші мінерали представляли вкрай стабільні структури атомів. Вони стали основою наступних поколінь мінералів, які брали участь у зародженні життя. Еволюція життя та мінералів тісно переплетена між собою.

Перші зірки теж утворилися лише з двох первинних елементів, водню та гелію. З них виникло близько 20 важчих хімічних елементів, а в наступному поколінні — ще майже 100 елементів.

Закон множення функціональної інформації доповнює другий початок термодинаміки, за яким ентропія в ізольованій системі з часом наростає.

Нове дослідження англійського фізика Мелвіна Вопсона стало продовженням теорії інформаційної маси, яку він почав розвивати кілька років тому. Цього разу він вивчив наслідки виведеного ним нового закону інформаційної динаміки для різноманітних наукових дисциплін. А заразом підтвердив спірну гіпотезу про те, що наш світ — симуляція. Очевидним доказом цього, на думку Вопсона, є переважна панування симетрії у Всесвіті.