Без "сіли-встали!", зубріння і зборів грошей на ремонт: чим відрізняється навчання в школах Європи від України

Багато українських громадян були змушені виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. За останні півтора роки діти почали ходити до іноземних шкіл, тож встигли порівняти навчання в українських закладах освіти й європейських.

У Facebook-групі SOS-батьки мами поділились історіями, в яких розповіли, що їх вразило в різних школах Європи та чим вони відрізняються від українських. Зокрема, найбільше уваги приділили питанню поваги до дітей, відсутності надмірного навантаження та батьківських комітетів.

Німеччина

Користувачка соцмережі Аполінарія Новікова ділиться, що в одній із шкіл Баварії "усе просто, по-спартанськи, але все для дітей". Зокрема, маму та дитину вразили уроки з плавання та наявність розваг.

"Розваги, спорт та навіть катання на машинках. Також був тиждень навчання плаванню. Просто фантастика. Тренер, який за 1–2 завдання навчив дітей плавати, або покращив техніку у таких, як мій син. Діти щасливі та задоволені. Взимку вчать кататися на лижах або грати у хокей", – написала жінка.

Вона також додає, що здивувала матеріально-технічна база та директорка школи, яка через гучномовець звертається до дітей у школі та завжди на звʼязку.

А от Анжеліку Алєєву вразили уроки біології, на яких дітям розповідають про контрацептиви.

"У європейських школах керівник та всі вчителі виявляють до кожної дитини повагу. На учнів не підвищують голос, немає наказного тону та команд сіли-встали. Дітям під час уроку дозволяється перепитувати, уточнювати, підходити ближче, щоб уважніше розглянути. Кожний вчитель на уроці допоможе, підтримає", – ділиться жінка.

"Відсутність марної інформації, зубріння правил, віршів, переписування параграфів з підручника до конспекту. Навпаки, отримані під час уроків знання можуть стати у нагоді. Наприклад, на уроці біології, щодо теми про вагітність, докладно обговорювався кожен спосіб застосування контрацептивів. Неймовірно для української освіти, але на наступному уроці, при вивченні венеричних захворювань всі учні практично навчалися надягати презервативи. На дерев'яні фалоси, звісно. При вивченні таких делікатних тем ані вчитель, ані учні не червоніли", – додає вона.

Ще одна мама, син якої ходить до школи в Баварії ділиться, що найбільше вражає відсутність стягування грошей.

"Я була здивована коли мій син прийшов зі школи і приніс мило ручної роботи, яке діти самі робили і ніхто нічого не вимагав купити або що треба скинутись всім класом, бо це для наших дітей. Держава робить для дітей все, щоб їм було комфортно в навчанні і у них було бажання бігти до школи", – розповіла Ірина Седлецька.

Велика Британія

Наталія Буглак переїхала з сином до Великої Британії. Розповіла, що найбільше її вразив директор, який провів із ними дві години, показуючи школу та познайомивши з вчителями та учнями, яких більше півтори тисячі, і він кожного знав поіменно.

"Фраза, яка мені запам'яталась найбільше – "Ми раді бачити вас тут і раді підтримувати. Ви одні з нас, тому ніяких преференцій, тільки багато любові. У вас все вийде!", – поділилась мама школяра.

Додала також, що в школах Англії діє обов'язкова шкільна форма: чорні шкарпетки, офіційні туфлі, галстук. За відсутність навіть одного елементу можна отримати догану.

Польща

Олександра Лелякова перебуває у Польщі. В неї дитина з особливими освітніми потребами. Проте мама хлопця зазначає, що в школі все спілкування базується на довірі, повазі та підтримці.

"Мені дуже імпонує повага до дитини, до мене. Мене не вичитує директор, а повідомляє і спокійно пропонує вирішення. Немає такого, як батьків двох школярів зіткнути, і хай собі за школою щось вирішують. Заборонено батькам після школи шукати батьків іншого учня", – розповіла користувачка соцмережі.

Швеція

У Швеції всі діти мають обовʼязково відвідувати школу, яка повністю відрізняється від української, розповідає Наталя Кравець. Немає чіткого графіку тривалості уроку – він може бути як 15 хвилин так і годину, так само і перерви, під час яких діти можуть перепочити та поспілкуватись. Також там практикують змішані уроки. Та найбільше вразив маму школярки підхід до викладання уроків та можливість навчатись за власною програмою успішності.

"Наприклад діти з історії проходять певну епоху. Поєднується три предмети. Учнів розбивають на групи по три особи. Кожна група обирає художника тієї епохи і картину, яка відображає цю епоху. Необхідно зробити доповідь, в якій розкрити біографію художника, відмітити події цієї епохи, що вплинули на нього, розповісти про напрямок його творчості, розповісти про історію картини і те що ця картина розкриває з різних аспектів", – ділиться враженнями Кравець.

Вона також додає, що в школі зовсім відсутня шкільна форма, включно і в учителів, яких іноді не можна відрізнити від учнів.

"Якщо ти запізнився, в тебе ніхто не питає чому, не треба питати дозволу зайти, вибачатись чи ще щось. Просто заходиш і сідаєш. Сидіти можна там де тобі зручно: на підлозі, підвіконні, за партою, у кутку – байдуже. Якщо тобі потрібно вийти, ти просто виходиш. Нікого не питаєш, не розповідаєш навіщо на весь клас, просто виходиш. Особистий простір і комфорт понад усе", – сказала жінка.

Тим не менш, безладу на уроках немає, ділиться мама школярки, бо в школі панує повага учнів до вчителів і навпаки.

"Що стосується потенціалу на майбутнє, розвитку творчості, можливості застосувати знання, розуміння того, що вчиш, інтеграції в науку, глибини вивчення матеріалу – нажаль, українська школа суттєво відстає" – підсумувала Кравець.

Олена Синчик, теж перебуває у цій країні і розповідає, що у школярів до кінця дня забирають телефони, аби вони могли змогу поспілкуватись особисто. На усіх перервах діти перебувають на вулиці, незважаючи на погодні умови.

"На уроках можна хоч лежачи, якщо дітям комфортно. Усі книжки лишаються в класі, ні в якому разі не рюкзак по 10 кілограм з усім приладдям, як у нас. Коли я мала бесіду з вчителем на рахунок домашнього завдання, вона спочатку щиро не розуміла, що я від неї хочу. Коли ж пояснила, що це таке в моєму розумінні – вона була шокована, мовляв навіщо стільки займатися вдома. А коли у дитини вільний час? Це ж так вона зненавидить школу", – поділилась Синчик.

Франція

Наталка Шаманова, мама та вчителька державної школи виділила ключові пункти, які б, на її думку, варто було б запозичити у французів. Зокрема її вразило три вихідних, довга перерва, чаювання вчителів, відсутність техніки та два велетенських зошити на всі предмети:

Розпорядок дня. Чотири уроки з 8.30 до 16.30. Велетенська перерва з 11.45 до 13.30. Сумарно в молодшій школі навчання займає 2 год 20 хв. Середа, субота і неділя – вихідні. Між школою й адмінкорпусом є невеличкий зелений моріжок, в обід вчительки спокійно собі п'ють чай в тіні квітучого дерева.

Рух. Кожну перерву незалежно від погоди діти зобов’язані виходити з класу і гратися на вулиці. Смартфони-планшети категорично заборонені. Не впевнена, що місцеві учні початкової школи їх взагалі мають.

Простота. Дошка, крейда, мотузка з прищіпками, на якій висять дитячі малюнки. У школяра в наплічнику два велетенських зошити на всі предмети, розліновані міліметровими лініями поверх яких сітка з сантиметрових квадратів. Відступи – три клітинки згори, дві зліва. Замість прописів у дітей пластикові дощечки й маркери. Також у школі й міні-кінотеатр, кімната для уроків творчості.

Взаємодія. Якщо адміністрації школи потрібно поспілкуватися – батьки отримують паперовий лист-запрошення з датою відвідин в робочий час. Одного дня побачила нашу вчительку зі смужкою паперу на шиї. Виявилось, донька зробила для неї "шарф, як у Гоґвортсі", от вона весь день так і ходила.

Естонія

Мама Оксана Ухрінчук опинилась з дитиною в Естонії. Розповідає, що найбільше вразив підхід до навчання, адже вчитель сам контролює весь процес, а не додає домашніх завдань.

"В класі 14 учнів, 2 вчительки, уваги кожній дитині вистачає. Атмосфера максимально доброзичлива, але є й правила, які всі намагаються виконувати. Дуже приємно вразило, коли через пару тижнів навчання вчителька звернулась до нас з запитанням: "Чи ви не будете проти, щоб я додатково 3 рази на тиждень займалася з Катериною естонською мовою? Бо мені поки що важкувато доносити до неї знання". Тобто, у вчителя є дитина, в якої є проблеми з засвоєнням через незнання мови. І вчитель не пропонує більше працювати вдома, не підключає батьків. За додаткові заняття платити не потрібно було", – ділиться жінка.

Вона також додає, що спілкуються з вчителями через шкільний додаток.

"Один раз на рік всі батьки по черзі приходять в школу на бесіду. Фізкультура 3 рази на тиждень. Взимку – лижі, басейн. Є ГПД і в 1 класі там перебувати обов'язково", – розповіла мама дівчинки.

Данія

Іванна Новак, мама та вчителька англійської мови розповіла, що коли її діти почали відвідувати школу, то фахівці звернули увагу на те, що вони не вміють самостійно гратись, що впевнено роблять датські діти.

"Навчання лише в ігровій формі для всіх. Дуже багато часу проводять на вулиці, в будь-яку погоду. Але на подвір'ї стільки всього того, що в Україні є платним. На вулиці працюють педагоги, які залучають дітей до ігор та активностей. В школі тисяча дітей, на вулиці мурашник, усі дуже активні, але немає бійок і сварок. Мусили для наших дітей запросити спеціаліста, яких в перший же день зробив висновок, що вони не навчені бавитися самостійно. Вони стараються, але у вільний час, коли вчитель не організовує їхній дії – не знають правил поведінки", – сказала жінка.

Чехія

Олена Лукʼяненко змушена була виїхати в Чехію з дітьми. Її вражає, що батьки тут майже не беруть участь у шкільному житті дітей, яке там дуже насичене. Наприклад, замість фізкультури дітей возили в басейн, а взимку планують вчити кататись на лижах.

"Дуже багато працюють руками, ходять до бібліотек, театрів, а також в ліс, де вивчають дерева, природу і не по підручниках. Сподобався доньці урок з охорони здоров'я у 3 класі. Привезли швидкі до школи. Вчили першим базовим знанням первинної допомоги, бинтувати і багато іншого. А в кінці всього всім видали дипломи спеціаліста", – розповіла мама дівчинки.

Через те, що багато дітей перебувають в іноземних закладах освіти і розповідають про велику різницю з українськими, в освітнього омбудсмена Сергія Горбачова провели опитування серед батьків школярів, які виїхали за кордон та надали свою статистику.

Там розповіли, що більшість опитаних підкреслили важливість доброзичливого та поважного ставлення педагогів до дітей та захисту їхніх прав. Також, на думку батьків, відрізняється гуманність та професійність вчителів, які надають індивідуальну допомогу учням. Інші акцентували на професійності та престижності педагогічної професії, підкреслюючи конкурсний відбір для вчителів. Для більш ніж половини опитаних закордонна школа асоціюється з вільною та дружелюбною атмосферою, де діти мають можливість навчатися у сприятливому середовищі.

Щодо освітнього процесу, то більшість батьків відзначили адаптовані освітні програми та актуальні знання, навчання в ігровій формі та шкільні проєкти, зазначають в освітнього омбудсмена. Також різниця у індивідуальному підході до дітей та увазі до їх психологічного стану. Акцентували й на значенні мистецтва, спорту та креативного викладання, а також відзначили прості та логічні правила поведінки в школі та невтручання в активність учнів. Відмітили і зменшену кількість контрольних та домашніх завдань.

Практично всі опитані батьки оцінили відсутність батьківських комітетів та збору грошей на ремонт школи, йдеться у результатах опитування. Більшість підкреслили краще фінансування та сучасність будівель у закордонних закладах. Щодо постачання навчальних матеріалів, зазначили, що держава забезпечує всіх дітей канцтоварами та не потрібно докуповувати нічого додатково. Харчування батьки вважають повноцінним та якісним і за сучасним меню.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як навчаються у школах Швейцарії.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!