Київ та Євросоюз сподіваються, що зможуть почати переговори про вступ України до блоку, але дозвіл на це мають дати усі члени ЄС.
Європейська комісія 8 листопада опублікувала звіт, у якому зафіксувала прогрес Києва у виконанні семи рекомендацій на шляху до членства в Євросоюзі, і тому дала зелене світло на початок перемовин про вступ України та Молдови до ЄС. Що може затьмарити це історичне рішення читайте в сюжеті Кореспондент.net.
“Домашнє завдання” для Києва
Згідно зі звітом, Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував Євросоюз. Як уточнила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн основний прогрес Київ досягнув у сфері конституційного правосуддя, реформі відбору Вищої ради правосуддя, антикорупційній програмі, боротьбі з відмиванням грошей, важливих заходах щодо стримування олігархів у суспільному житті, а також у новому законі про медіа та прогресі щодо нацменшин.
Водночас умовою переговорів про членство України в ЄС є продовження виконання незавершених реформ надалі.
Зокрема, Києву потрібно буде прийняти законодавство про меншини, боротьбу з корупцією та врегулювати лобіювання, щоб привести його у відповідність до європейських стандартів у рамках свого “антиолігархічного плану дій”.
Необхідні кроки також включають закони, що стосуються Національного антикорупційного бюро, його кадрового складу та повноважень щодо боротьби з хабарництвом.
Остаточне рішення за союзниками
Зазначимо, що висновок Єврокомісії повинні схвалити лідери країн ЄС на саміті в грудні. І зараз головна інтрига у тому, чи затвердять усі країни рекомендацію ЄК щодо України.
У Німеччині, наприклад, поки що не відповіли на це питання. Представник уряду Крістіане Хоффман заявила, що звіт Єврокомісії “дуже великий і спершу потребує вивчення”. А Угорщина ще 7 листопада заявила, що блокуватиме переговори, якщо Київ не пом’якшить законодавство щодо меншин.
Заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський напередодні також заявив, що поки Україна не вирішить питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву “годі мріяти про вступ до Європейського Союзу”.
Але й у разі позитивного рішення на саміті в грудні і завершення реформ в Україні Київ зможе лише навесні 2024 року затвердити рамки майбутніх переговорів про членство. А самі перемовини – це перший крок на довгому шляху до вступу в ЄС, який може тривати кілька років або навіть десятиліть.
Орієнтовні строки вступу
Переговори про членство в ЄС охоплюють 35 “розділів” або тем, включаючи великі питання, такі як зовнішня політика та навколишнє середовище, а також більш технічні пункти, такі як вільний рух працівників і капіталу. Кожен крок до вступу має бути одноголосно схвалений усіма державами-членами.
Деякі питання можуть вирішуватися досить швидко. Наприклад, Фінляндії в середині 1990-х знадобилося лише три роки, щоб завершити процедуру. В той же час Хорватія була останньою країною, яка приєдналася до блоку, і її заявка тривала 10 років, перш ніж її офіційно прийняли в 2013 році. А Туреччина веде переговори з 2005 року без реального прогресу. Зараз переговори ЄС з Анкарою взагалі призупинені.
Багато залежить також від темпів реформ, які проводить сам кандидат, але окремі члени ЄС також можуть це гальмувати з власних політичних причин. Болгарія, наприклад, тривалий час блокувала початок переговорів про вступ із Північною Македонією. Вона звинуватила свого сусіда в історичному запереченні та антиболгарських настроях.
Зазначимо, що для України Угорщина, яка раніше блокувала виділення коштів Євросоюзу для Києва, є явною потенційною перешкодою для прогресу.