Як підтримати психічне здоров’я у старшому віці - поради МОЗ

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 14% людей у віці від 60 років має той чи інший психічний розлад та/або деменцію.  

У межах Всеукраїнської програми за підтримки Олени Зеленської "Ти як?" МОЗ розповідає, як підтримати психічне здоров’я у старшому віці.

Деменція не має зворотної дії, й подекуди після інсульту мовлення чи розуміння мови порушується назавжди. Та є речі, яким можна запобігти чи навіть подолати – зокрема, це депресивний і тривожний розлади та психотичні симптоми.

Найпоширеніші розлади у старшому віці

Тривожний розлад може проявлятися в надмірній і безпричинній тривозі, неспокої, панічних нападах, підозрі в себе хвороб, яких ще немає, фобіях, зокрема соціофобії, чи в нагромадженні мотлоху.

Депресія може розвинутися на тлі хронічних захворювань, бідності, соціальної ізоляції, і проявляється в плаксивості, домінуванні поганого настрою, апатії, анорексії, болях, які не мають пояснення, чи порушеннях сну.

Деменція – відчутний незворотний поступовий занепад мисленнєвих функцій (здатності логічно мислити, давати собі раду з буденними справами, пам’ятати і згадувати потрібну інформацію, відчувати адекватні ситуації емоції). Є кілька типів деменції, як от хвороба Альцгеймера, васкулярна деменція тощо.

Психотичні симптоми – різноманітні галюцинації, агресія й так звана ажитація, коли людина постійно безладно метушиться, рухається, щось говорить, її неможливо заспокоїти.

Зазначається, що інколи ці кілька розладів можуть виникати одночасно.

Ці симптоми свідчать про проблеми з психічним станом:

- помітні зміни в настрої, апетиті, активності;

- відсутність позитивних емоцій;

- безсоння чи надмірний сон;

- нездатність зосередитись; 

- надмірна тривожність;

- часта злість та агресивність;

- зловживання алкоголем; 

- безпорадність;

- розмови про власну смерть чи спроба суїциду;

- навʼязливі думки чи дії;

- звукові, тактильні чи слухові галюцинації;

- відсутня чи недостатня особиста гігієна. 

Ризик психічних розладів у старшому віці підвищують:

стресові події,

бідність, нужденність,

самотність, соціальна ізоляція,

хронічні захворювання,

обмежена мобільність,

догляд за важкохворим партнером чи партнеркою,

невротичність,

слабке вміння давати собі раду (вчасно пити ліки і їх купувати, знаходити собі заняття тощо).

Як подбати про психічне здоровʼя людей у старшому віці?

Головними компонентами психічного здоровʼя є спілкування і залученість в соціальне життя. Також не варто забувати про належне призначення і прийом медикаментів та достатній добробут.

Подбайте й про таке: 

• Лікування депресії та/чи тривожного розладу. Це допоможе налагодити не тільки настрій та спілкування, а й сон, апетит, деякі болі, і дасть змогу робити інші речі, потрібні для психічного добробуту і протидії деменції.

• Контроль тиску і рівня холестерину. Це знижує ризик інсульту та васкулярної деменції. Якщо ж інсульт стається, це у 6-9 разів збільшує ризик деменції.

• Прийом антипсихотичних препаратів. Так буде легше і самій людині, і її оточенню. За наявності психотичних симптомів дуже проблематично спілкуватися, вести побут і бути залученими в життя громади.

• "Управління" болем. Йдеться про знеболення та когнітивно-поведінкову терапію за можливості. Хронічний біль (в суглобах, наприклад, чи в животі) сам собою може стати поштовхом до того чи іншого психічного розладу. Тому його слід за можливості усувати й зменшувати.

• Гігієна сну та медикаментозне лікування проблем зі сном за потреби. Подекуди сон налагоджується під час лікування депресії чи тривожності. Порушений сон, своєю чергою, дуже посилює тривожність та збільшує ризик інсульту. Здоровий сон – це база психічного добробуту.

• Щоденна рухова активність, навіть за умов обмеженої мобільності. Ті частини тіла, які рухаються, мають тренуватися. 

• Стримування остеопорозу. Остеопороз – це поступова втрата міцності і щільності кісток. Збереження щільності кісток – це й піклування про психічне здоров’я теж. Зверніться до лікаря заради призначення схеми лікування. 

• Сенсорна стимуляція: слуховий апарат в разі проблем зі слухом, перевірка тиску в очах і лікування глаукоми за потреби, підбір окулярів. 

• Продумана дітьми, друзями чи соціальними працівниками організація побуту (наприклад, світло, що вмикається на рух, підписані шухляди, органайзер для таблеток, конфорки з газ-контролем). 

• Залученість у життя громади – впорядкування спільного двору, волонтерство, спілкування із сусідами, продавцями, відвідування кав’ярень та бібліотек. Соціальна ізоляція, брак контактів – це потужний прискорювач розумового занепаду й розладів. 

• Наявність пари. Люди, що не мають пари, удвічі частіше розвивають так звану старечість, аніж ті, хто має партнера.  Якщо пари з якоїсь причини немає, то вкрай важливо багато спілкуватися з різними людьми в спільноті.

• Збалансоване і достатнє харчування. У людей будь-якого віку недостатньо поживне чи нездорове харчування збільшує ризик психічних розладів. 

• Прийом призначених лікарем вітамінів (наприклад, вітаміну D та вітамінів В1, В6, В9 та В12). 

• Ресурсна діяльність. Це те, що для конкретної людини має цінність, приносить радість і відчуття наповненості, те, після чого людина почувається краще і щасливіше. У кожного така діяльність – своя. Це може бути час із собакою чи онуками, перегляд кіно, читання, рукоділля, садівництво, танці, плетіння маскувальних сіток, спілкування із сусідами, прогулянки, споглядання природи, годування білочок в парку тощо. 

Як повідомлялося, Україна хоче перейняти реабілітаційний досвід Канадидля фізичного та психічного відновлення.